- •Практикум 1 Комплексні числа та дії над ними
- •1.1. Теоретичні та довідкові дані
- •1.2. Алгебраїчна форма комплексного числа
- •1.3. Геометрична форма комплексного числа
- •1.4. Тригонометрична форма комплексного числа
- •1.4.1. Множення та ділення комплексних чисел
- •1.5. Показникова форма комплексного числа
- •1.5.1. Спряжені комплексі числа
- •Висновки
- •1.6. Приклади
- •1.7. Індивідуальні завдання
- •1.8. Приклади розв’язування індивідуальних задач
- •1.9. Контрольні запитання
1.4. Тригонометрична форма комплексного числа
Користуючись формулами (1.13), можна будь-яке комплексне число, що відмінне від нуля, представити в тригонометричній формі:
z = x + yi = r cos + i rsin = r (cos + i sin ). (1.23)
Таким чином, остаточно маємо:
(1.24)
Якщо таке, що – < ≤ , то = arg z.
Тригонометрична форма (1.24) комплексного числа має такі особливості:
множник перед дужками як радіус обов’язково додатне число (r > 0);
алгебраїчне значення аргументу однакове за величиною та знаками для синусу і косинусу;
доданки cos та sin записуються зі знаком плюс, хоча можуть бути додатні або від’ємні в залежності від значення .
Тригонометрична форма комплексного числа зручна для здійснення множення та ділення комплексних чисел, піднесення до степеня n та добування кореня степеня n комплексного числа.
1.4.1. Множення та ділення комплексних чисел
Здійснимо множення двох комплексних чисел, що задані в тригонометричній формі, як множення двох многочленів:
Отже,
(1.25)
Або
(1.26)
Модуль добутку комплексних чисел дорівнює добутку їх модулів, а аргумент – сумі їх аргументів (рис. 1.6, а).
Здійснивши аналогічним чином ділення комплексного числа на комплексне число за умов що≠ 0, одержимо:
(1.27)
Тобто
(1.28)
Модуль частки від ділення комплексного числа на комплексне число дорівнює частці їх модулів, а аргумент – різниці аргументів діленого і дільника (рис. 1.6, b).
y
y
z = z1z2
z1
z2
1+2
і
і
z2
1 z =
2
z1
2
1–2
1
x
x
0
0
a)
b)
Рис. 1.6. Множення та ділення комплексних чисел
Рис. 1.5
Тригонометрична форма дозволяє досить легко здійснювати множення та ділення чисел.
Так як , то множення числа z на і зводиться до повороту вектора z на кут π/2 проти годинникової стрілки, а ділення z на і зводиться до повороту вектора z на кут π/2 за годинниковою стрілкою.
1.4.2. Формула Муавра
Піднесення дійсного числа до степеня n є частковим випадком дії множення:
(1.29)
При має місце формула Муавра:
(cos + i∙sin )n = cos n + isin n. (1.30)
Формули (1.29) та (1.30) вірні і для від’ємних n, так як .
1.4.3. Добування кореня степеня n
Добути корінь степеня n із числа z означає знайти таке число , для якого (z ≠ 0), тобто
(1.31)
Тут враховано те, що на площині z аргумент зображується з точністю до цілого числа повних обертів 2πk. Тому, при добуванні кореня цей доданок дозволяє не втратити жодного розв’язку, тобто кореня.
Якщо комплексні числа z та w записати в тригонометричній формі:
z = r (cos + i sin ), (1.32)
w = (cos + i sin ), (1.33)
то згідно (1.31)
, (1.34)
. (1.35)
Отже, модулі всіх коренів однакові. Значення фазового кута залежить від значення k:
, . (1.36)
При k ≥ n значення , а отже і значення коренів повторюються з точністю до цілого числа повних обретів. Корені з крокомрівномірно розташовані по колу радіуса. Початкове значення аргументу кореня при k = 0 дорівнює . Звідси має місце наступний алгоритм знаходження коренів (рис. 1.7):
Визначаються модуль та аргумент числа z: .
Знаходиться модуль кожного кореня: .
Знаходиться аргумент нульового кореня:
Визначається кутовий крок коренів:
Визначається аргумент кожного кореня:
, k = 0, 1, 2, …, n – 1.
Визначаються в тригонометричній формі всі n корені числа z:
, k = 0, 1, 2, …, n – 1.
Рис. 1.7. Добування кореня степеня n
Зауважимо, що:
операція як послідовність операцій піднесення до степеня m та операцій добування кореня степеня n визначена для будь-яких цілих значень m i n;
у виразі дріб m/n не скорочується, навіть, якщо m i n мають спільні множники. Вираз має n коренів. Наприклад, вираз має чотири корені, а вираз два корені.