Форми міжнародних економічних відносин

№

Термін

Визначення

Міжнародні економічні відносини

Міжнародні економічні контакти

Міжнародна економічна взаємодія

Міжнародне економічне співробіт­ництво

Міжнародна економічна інтеграція

Світова торгівля

Конкуренто­спро­­можність товару

Світова ціна

Експорт

Імпорт

Реекспорт

Реімпорт

Митні тарифи

Стратегія протекціо­нізму

Стратегія вільної торгівлі

Платіжний баланс

Торговель­ний баланс

Національна валюта

Іноземна валюта

Вільнокон­вер­тована валюта

Частково­конвертова­на валюта

Замкнута валюта

Резервна валюта

Національна валютна система

Світова валютна система

Валютний курс

Фіксований валютний курс

Плаваючий валютний курс

Валютний режим

Валютна зона

Валютний ринок

Міжнарод­ний рух капіталів

Прямі інвестиції

Портфельні інвестиції

Міжнарод­ний кредит

Міжнародна виробнича кооперація

Спільне підприєм­ство

1. Валюта, яка використовується для обслуговування міжнародних розрахунків по зовнішньоторгівель­них операціях, іноземних капіталовкладеннях і при визначенні світових цін.

2. Грошові знаки іноземних держав та інші платіжні засоби, які використовуються у міжнародних розрахунках.

3. Продаж товарів та послуг зарубіжному контрагенту.

4. Національна валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на іноземні валюти.

5. Частина грошової системи країни, в рамках якої формуються і використовуються валютні ресурси, здійснюється міжнародний платіжний оборот.

6. Валютний курс, який визначаються шляхом спів­ставлення паритетів купівельної спроможності валют.

7. Грошове вираження інтернаціональної вартості товару, що реалізується на світовому ринку, яка складається з національних вартостей шляхом конкуренції.

8. Налагоджені стійкі економічні зв’язки між суб’єктами МЕВ, які базуються на міжнародних економічних угодах і договорах, залучених на доволі тривалий період часу.

9. Зменшення до мінімуму обмежень у зовнішній торгівлі.

10. Вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, який характеризується переплетенням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

11. Грошова одиниця країни.

12. Найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв’язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами.

13. Захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції.

14. Капіталовкладення у закордонні підприємства, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і відповідний дохід.

15. Купівля у зарубіжного контрагента товарів та послуг.

16. Національна валюта, яка обмінюється не на всі, а на деякі іноземні валюти і використовується як платіжний засіб не по всіх операціях і не для всіх власників.

17. Курс валюти, в основі якого лежить монетний паритет, тобто ваговий вміст золота у національній грошовій одиниці.

18. Капіталовкладення у закордонні підприємства, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають права контролю над підприємствами.

19. Міцні й тривалі зв’язки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені й узгоджені наміри, закріплені в довгострокових економічних договорах і угодах.

20. Національна валюта, яка вільно й необмежено обмінюється на інші іноземні валюти.

21. Об’єднання численних і різних за рівнем економіч­ного розвитку держав у єдине валютне угрупуван­ня, зумовлене тісними економічними, а інколи й політичними зв’язками у вигляді єдиного валютно-фінансового режиму та однакової, в основному, системи валютних обмежень.

22. Організація, яка базується на власності ринкових суб’єктів різних країн, має широкі права з питань експортно-імпортних операцій, погодження цін, укладення контрактів, працює на принципах повного госпрозрахунку, валютної самоокупності.

23. Переміщення капіталу за кордон з метою отримання прибутку.

24. Придбання реекспортованого товару країною-споживачем.

25. Позика у грошовій чи товарній формі, яка надаєть­ся кредитором однієї країни позичальнику з іншої країни на умовах терміновості, повернення і спла­ти процентів.

26. Похідна форма міжнародного поділу праці, яка полягає в розвитку міжнародних виробничих зв’яз­ків, що виникають та існують між міжнародно-спе­ціалізованими суб’єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих виробничих процесів.

27. Співвідношення між сукупними надходженнями з-за кордону та платежами за кордон.

28. Придбання в іншій країні товарів не для власного використання, а для перепродажу третій країні.

29. Система відносин, що виникають між суб’єктами з різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, послуг, капіталів, ідей в умовах обмеженості ресурсів і міжнародно­го поділу праці в рамках світового господарства.

30. Систематизовані за групами товарів види мита, що стягуються в даній країні з товарів, які ввозяться, або транзитних товарів, один із засобів державного управління імпортом, який застосовується у більшості країн світу.

31. Складний економічний механізм, функціонування якого покликане забезпечити купівлю та продаж окремих валют, формування їх валютних курсів.

32. Співвідношення платежів з експорту, імпорту та реекспорту товарів за певний проміжок часу.

33. Спосіб встановлення і підтримання валютного курсу.

34. Сукупність якісних і вартісних характеристик товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби покупця.

35. Сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

36. Форма організації міжнародних валютних відно­син, що склалась на основі розвитку світового рин­ку і закріплена відповідними міждержавними уго­дами, виконання яких забезпечується утвореними на колективній основі міжнародними валютно-фінансовими закладами.

37. Ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої.