Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсач.docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
70.87 Кб
Скачать

1.2 Форми і види взаємодії родини та дошкільного закладу

У Україні накопичений значний досвід роботи з надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей. Помітно змінився статус сім'ї та дошкільного закладу, визначилися нові цілі і завдання діяльності дошкільних установ, спрямовані на забезпечення умов для розвитку особистості дитини з урахуванням її індивідуальних і вікових особливостей.

Слід особливо підкреслити, що до теперішнього часу мало вивчені можливості самої сім'ї у створенні умов, необхідних для повноцінного виховання та розвитку дитини-дошкільника, умови, що визначають потреби батьків в послугах дитячого саду, форми і методи роботи з сім'єю в новій соціально-економічної ситуації.

Ми виходимо з того, що якщо сім'я стає сьогодні головним соціальним інститутом у вихованні власної дитини, а дошкільний заклад створюється на додаток до сімейного виховання, то саме сім'я повинна стати головним замовником і споживачем всіх послуг дошкільних установ - освітніх, оздоровчих та ін Все це ставить нас перед необхідністю пошуку нових форм взаємодії між сім'єю та дошкільним закладом, які повинні бути засновані на співпраці та партнерських відносинах. Для батьків і педагогів дитина є єдиним об'єктом впливу, який в сучасних умовах набуває статусу суб'єкта, а не об'єкта, стає центром у системі взаємовідносин "батько - дитина - педагог".

Ефективність взаємодії сімейного і суспільного виховання визначається ступенем задоволення дошкільними установами потреб батьків у послугах дитячого саду. Тому педагогічні колективи повинні бути зорієнтовані на вивчення потреб, мотиваційно-цільових установок, ціннісних орієнтацій сучасних батьків з питань виховання і навчання дошкільників, що дозволить скорегувати ці установки на здійснення спільними зусиллями головної мети дошкільної освіти - різнобічного розвитку особистості дитини з урахуванням її індивідуальних і вікових особливостей і підготовки його до навчання в школі. У зв'язку з цим в центрі уваги педагога ставиться особистість батьків, їхні уявлення про дитину, яким вони хочуть її бачити і відповідно виховати. Ідеал особистості у батьків формується під впливом буденної свідомості, досвіду старших поколінь, народних традицій, на основі наукових знань, а також під впливом громадської думки як багатошарового чинника, в якому вплив мікро-і макросередовища злилися. [11]

Традиційно виділяють наступне форми роботи з сім'єю:

- Масові;

- Групові;

- Індивідуальні.

До масових (колективним) відносять:

1. Лекції (педагогічні лекторії);

2. Конференції;

3. Круглі столи;

4. Батьківські збори (найпоширеніша форма).

У практиці роботи дошкільних установ проводяться наступні види батьківських зборів:

1. Збори-бесіди на виховні теми;

2. Збори з обміну досвідом виховання дітей у сім'ї;

3. Збори-консультації;

4. Збори у формі «круглого столу».

Найбільш ефективним є комбінований ряд зборів, на яких проводиться педагогічна освіта батьків, підводиться підсумок навчально-виховної роботи за певний проміжок часу, намічаються завдання на наступний період.

Поширеною груповою формою співробітництва з батьками є робота з батьківським комітетом (або опікунською радою).

До індивідуальних форм роботи з батьками відносяться:

1. Бесіди;

2. Консультації (у формі відповідей на запитання батьків);

3. Педагогічні доручення;

4. Відвідування сім'ї. [2]

Однією з головних завдань батьківських об'єднань залишається організація та здійснення педагогічного всеобучу. Лекторії, батьківські університети, круглі столи, конференції, батьківські школи та багато інших постійно поточні та разові форми педагогічної освіти допомагають тим батькам, які хочуть краще зрозуміти свою дитину, правильно організувати процес спілкування з ним, подолати конфліктні стану. З цією метою багато батьківські комітети виділяють кошти на закупівлю педагогічної літератури для батьків, підтримують видання і розповсюдження популярних педагогічних газет і журналів.

Робота зі створення загальних етичних, естетичних, моральних, вольових, інтелектуальних цінностей починається зі створення батьківської школи. Її актив, як найбільш здатний до співпраці, займається переконанням всіх батьків у необхідності вивчення основ гуманістичної педагогіки, педагогіки співробітництва, діяльнісного підходу. Результатом має стати стимулювання прагнення поповнювати свої знання, навчитися практичним основам правильного виховання дітей у сім'ї.

У батьківських лекторіях корисно провести лекції-бесіди про завдання, форми і методи сімейного виховання; психофізіологічні особливості дітей даного віку; підходах до виховання дітей різного віку; окремих напрямках виховання - моральному, фізичному, трудовому, інтелектуальному; проблеми зміцнення здоров'я дітей, організації здорового способу життя; громадянськості і патріотизму; вихованні свідомої дисципліни, обов'язку і відповідальності. Окремо слід розглянути найбільш гострі питання сімейного виховання - подолання відчуженості між батьками і дітьми, конфліктних і кризових станів, виникнення труднощів і бар'єрів у сімейному вихованні, відповідальності перед суспільством, країною і Богом. [9]

На батьківських зборах важливо не просто інформувати батьків про підсумки успішності та відвідування, факти порушення дисципліни, а разом з ними з'ясувати причини, зацікавлено обговорити шляхи подолання негативних явищ, намітити конкретні заходи. Неприпустимо перетворювати батьківські збори в нотації і розноси, категорично заборонено педагогу брати на себе роль судді, виносити безапеляційні рішення та вироки. Поради батькам повинні бути м'які, виважені, добрі.

Постійна тема для обговорення на батьківських зборах - дотримання єдності вимог сім'ї та дошкільного закладу. Для цього беруться конкретні аспекти координаційного плану, аналізується їх виконання, намічаються шляхи усунення неузгодженостей. [9]

Роботою батьківського комітету керує завідувач дитячим садом. Він організовує батьківський комітет на допомогу дитячому саду у всіх ланках його діяльності, керуючись «Положенням про батьківський комітет».

Відомо, що батьківський комітет створюється з метою забезпечення постійного і систематичного зв'язку дитячого саду з батьками. Батьківський комітет - це представницький орган батьківської громадськості, покликаний допомагати дитячому саду в його роботі і організовувати виконання всіма батьками державних вимог в області виховання і навчання дітей.

У «Положенні про батьківський комітет» підкреслюється, що він допомагає дитячому садку в організації педагогічної пропаганди серед батьків вихованців цього закладу і населення, в організації спільних батьківських зборів і батьківських конференцій з обміну досвідом сімейного та суспільного виховання, доповідей і лекцій для батьків, у встановленні зв'язків педагогів з сім'ями вихованців, в організації охорони життя і здоров'я дітей, у зміцненні господарської і матеріальної бази дитячого саду, організовує участь батьків у ремонті приміщень, обладнання в благоустрої та озелененні ділянки, у виготовленні посібників.

Свою діяльність батьківський комітет планує у відповідності з планом виховно-освітньої роботи і з урахуванням місцевих умов; у складанні плану бере участь керівник дитячого закладу.

Батьківський комітет обирається на загальних зборах батьків. Кількість членів комітету визначається загальними зборами, при цьому рекомендується від кожної групи дітей обирати в батьківський комітет не менше одного представника. У однокомплектному і двукомплектному дитячому садку в батьківський комітет обирають не менше 3 чоловік.

Особливо важливо дитячому саду допомога батьківського комітету в пропаганді педагогічних знань, розповсюдження позитивного досвіду родинного виховання, а також у наданні сприяння тим сім'ям, де не ладиться з вихованням дітей.

Тому керівник дитячого саду повинен продумано підходити до підбору членів батьківського комітету, особливо його голови. Для більшої оперативності, а також для більш тісного зв'язку з педагогами в роботі батьківського комітету бере участь ще по три члени активу з кожної групи. [3]

При підборі членів батьківського комітету головна увага звертається на те, яким вихователем є кожен з них, так як вони повинні бути першими помічниками у поширенні кращого досвіду сімейного виховання. Підбір членів батьківського комітету завідувач веде спільно з вихователями.

Свою діяльність батьківський комітет планує у відповідності з планом виховно-освітньої роботи дошкільного закладу, погоджуючи питання з його керівником. План роботи батьківського комітету слід розглядати як частину річного плану роботи дитячого садка. [3]

Бесіди вихователя з батьками - Найбільш доступна і поширена форма встановлення зв'язку педагога з сім'єю, його систематичного спілкування з батьком і матір'ю дитини, з іншими членами сім'ї.

Бесіда може використовуватися в роботі з батьками як самостійна форма і в поєднанні з іншими формами: бесіда при відвідуванні сім'ї, на батьківських зборах, консультації.

Мета педагогічної бесіди - обмін думками з того чи іншого питання виховання і досягнення єдиної точки зору з цих питань, надання батькам своєчасної допомоги. Активна участь у розмові вихователя і батьків - істотна особливість даної форми, що дозволяє здійснити ефективний вплив на батьків. [4]

Часом вихователь, давши батькам раду, зробивши вказівку, зауваження, вважає, що поговорив з батьками. Але при цьому залишилося нез'ясованим, що думали з цього приводу самі батьки: як вони сприйняли рада, зауваження, як припускають виконати рекомендації педагога. Що, на думку батька чи матері, стало причиною відхилень у поведінці дитини, що їх ускладнює при вихованні того чи іншого навички, уміння, якості і т. п., тобто розмови по суті не було.

Провідна роль у виникненні бесід повинна належати вихователю. Активність вихователя викликає відповідну активність батьків. Обговорювати з вихователем педагогічні проблеми, шукати в нього поради і підтримки стає потребою батьків. У кого, як не у вихователя своєї дитини, в першу чергу батько і мати повинні знаходити відповіді на хвилюючі їх питання, хто, як не вихователь, який добре знає дитину, може дати батькам конкретну кваліфіковану пораду?

Педагог дошкільного закладу має можливість щодня спілкуватися з батьками своїх вихованців. У дитячому саду в колективі однолітків, у спільній різноманітній діяльності дитина виявляє себе яскраво і різнобічно. Тут більш виразно виявляються помилки сім'ї.

Матеріал для бесід з батьками дають вихователю спостереження за дитиною: за виконанням ним правил поведінки в колективі, за ставленням до дітей, до дорослих і їх вимогам, за ставленням до діяльності; розмови з дитиною, що виявляють його знання, уявлення, мотиви поведінки.

Доброзичливість вихователя, обґрунтованість його оцінок та висновків, які він робить з позиції інтересів дитини, викликають у батьків бажання відверто висловлювати свою думку, поділитися враженнями, розповісти про поведінку дитини в сім'ї.

Таким чином, розмова є засобом встановлення контактів з батьками, вивчення сімейного виховання дитини і впливу на характер цього виховання. [3]

Отже, взаємодія сім'ї та дошкільного закладу відбувається в різних формах, прийнятних і для педагогів і для батьків. Результати такої взаємодії залежать від активності обох сторін.

Розділ ІІ Взаємодія сім'ї та дошкільного закладу у вихованні дітей

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]