Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовая 4.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
319.48 Кб
Скачать

37

Зміст Вступ………………………………………………………………..……….…3 Розділ 1. Теоретичне вивчення пам’яті як психологічного процесу у сучасній психології……………………………………………………………….…….…..5

    1. Сутність поняття пам’яті як психологічного процесу………….…..….5

1.2 Види пам’яті та їх зміст………………………………………………..13

1.3. Психофізіологічні основи пам’яті………………………….……….……19

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ……………..………………………....22

Розділ 2. Емпіричні дослідження пам’яті як психологічного процесу……..23

2.1 Методи та етапи дослідження………………………………………………23

2.2. Результаті дослідження……………………………………………….....28

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ………………………………………...31

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ………………………………………………………..32

Список використаної літератури…………………………..……….34

ДОДАТКИ

Вступ

Актуальність теми. Все, що відбувається в нашій психіці, в якомусь значенні в ній і залишається. Іноді – назавжди. Залишається як “слід” минулого, його знак, шифр, образ. Кожний з нас може підтвердити, що сприймається повторно і що переживається, усвідомлюється нами саме як повторення “відомого”, тобто ми готові стверджувати, що це вже було.

Отже ,пам'ять – це форма психічного віддзеркалення, що полягає в закріпленні, збереженні і подальшому відтворенні минулого досвіду, робить можливим його повторне використання в діяльності або повернення в сферу свідомості.

Пам'ять зв'язує минуле суб'єкта з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку і навчання.

Можна казати , що пам'ять – це основа психічної діяльності. Без неї неможливо зрозуміти основи формування поведінки мислення, свідомості, підсвідомості. Тому для кращого розуміння людини необхідно якомога більше знати про нашу пам'ять.

Пам’ять є у всіх живих істот. З’явилися дані про здібність до запам’ятовування навіть у рослин. У самому широкому значенні пам’ять можна визначити як механізм фіксації придбаної інформації, що використовується живим організмом. Людська пам’ять – це передусім накопичення, закріплення, збереження і подальше відтворення людиною свого досвіду, тобто всього, що з нею сталося. Пам’ять – це засіб існування психіки у часі, утримання минулого, тобто того, чого вже немає в теперішньому часі. Тому пам’ять – необхідна умова єдності людської психіки, нашої психологічної ідентичності.

Багато хто з відомих учених-психологів розглядав проблеми пам'яті. Родоначальником експериментальних досліджень пам'яті вважається німецький психолог Герман Еббінгауз. Можна також відзначити імена А. Бергсона, П. Жані, Ф. Баттлета, радянських учених П.П. Блонського, Л.С. Виготського, А.Н. Леонтьева, які внесли значний вклад до розвитку теорії і практичних досліджень пам'яті.

Отже, мета курсової роботи– дослідити наукові підходи до вивчення сутності, видів, процесів і механізмів пам'яті в зарубіжній і сучасній психології та провести емпіричне дослідження пам'яті.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі поставлені наступні завдання:

1. Показати сутність поняття пам’яті як психологічного процесу

2. Вивчити види пам’яті та їх зміст.

3. З’ясувати психофізіологічні основи пам’яті

Об'єкт дослідження– пам'ять як психічний процес.

Предмет дослідження– сучасні теорії пам'яті в психологічній науці.

В курсовій роботі використані такі методи дослідження, як:

1. теоретичні: аналіз літературних джерел з проблеми дослідження, узагальнення отриманих знань, логічний, історичний, порівняльний, категоріальний методи, методи індукції і дедукції і ін.;

2. емпіричні: спостереження, опитування (бесіда, анкетування);

3.тестування та конкретні методики: оцінки оперативної зорової, оперативної слухової та опосередкованої пам'яті.

База дослідження– дослідження проводилося на базі Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. В дослідженні брали участь студенти 1-3 курсів у віці від 16 до 19 років.

Структура роботи.Курсова робота складається зі вступу, двох основних розділів ,висновків, списку використаної літератури та додатків.