2. Методика «Оцінка оперативної слухової пам'яті»

Отримані результати за методикою «Оцінка оперативної слухової пам'яті» наведені в Додатку Б.

Обробка даних показує, що пам'ять людей принципово відрізняється, ці відмінності і є тими самими індивідуальними особливостями про яких було сказане вище.

Дане дослідження зорової і слухової оперативної пам'яті досліджуваних показує, що одним людям краще запам'ятовувати матеріал спираючись на зорові образи, в інших переважає слухове сприйняття і акустичні образи їм краще один раз почути, ніж кілька разів побачити.

Конкретніше ж, що стосується дослідження в даній групі показники в методиці на оперативне слухове запам'ятовування вищі, ніж на оперативне зорове запам'ятовування.

В цілому оперативна слухова пам'ять даної експериментальної групи можна оцінити як високо розвинену слухову пам'ять, оскільки у більшості досліджуваних не викликав труднощів пошук слів на слух у всіх чотирьох наборах прослуханих слів. Це говорить про перевагу слухового запам'ятовування.

Хоча серед них виявилися і ті (в цілому це дві людини), в яких зорове запам'ятовування переважає над слуховим, проте ця перевага не є вагомою, оскільки показники їх оперативного слухового і зорового запам'ятовування приблизно рівні. Та все ж їх зорова оперативна пам'ять оцінюється як хороша і розвинена за своїм обсягом.

Висновки до розділу 2

В другому розділи було проведено дослідження пам'яті по двох методиках:

1. Методика «Оцінка оперативної зорової пам'яті».

2. Методика «Оцінка оперативної слухової пам'яті».

У дослідженні приймала участь група з 10 осіб у віці від 16 до 19 років.

За методикою «Оцінка оперативної зорової пам'яті» ми отримали, що в досліджуваній групі більшість учасників (50%) мають достатню хорошу за об'ємом короткочасну пам'ять.

В цілому оперативну слухову пам'ять даної експериментальної групи можна оцінити як високо розвинену слухову пам'ять (методика «Оцінка оперативної слухової пам'яті»).

Загальні висновки

В першому розділі курсової роботи були розглянуті теоретичні основи пам’яті в психологічній літературі.

Пам'ять- це сукупність процесів запам'ятовування, збереження та відтворення людиною свого досвіду. Завдяки їй людина здатна сприймати світ знайомих речей, сприйнятий образ є деякою мірою незалежним від умов сприйняття та викривлень. Пам'ять дає можливість існувати і розвиватися мисленню та уяві.

Процесами пам'яті (тобто мнемічними процесами) єзапам'ятовування, збереження, відтворення і забування. Ці процеси є пов'язаними між собою, їх зв'язок характеризує взаємопроникнення і неможливість існування в окремому вигляді.

За змістом матеріалу, що запам'ятовується (тобто за модальністю)розрізняють рухову, емоційну, образну і словесно-логічну пам'ять.

За часом зберігання інформаціїрозрізняють миттєву (сенсорну), короткочасну та довгочасну пам'ять.

За метою діяльності, в яку включено запам'ятовування, розрізняють мимовільну та довільну пам'ять.

В пам'яті людей спостерігаються значні індивідуальні відмінності. Вони проявляються:

• у відмінностях продуктивності процесів пам'яті;

• у переважанні пам'яті тієї чи іншої модальності;

• у відмінностях у рівні розвитку різних типів пам'яті.

Розвиток пам'яті насамперед залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, зокрема навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності. Що вагоміші мотиви супроводжують діяльність суб'єкта, то успішніші результати запам'ятовування. При цьому запам'ятовування є результативним незалежно від того, чи було поставлено мету запам'ятати.

Розвиток пам'яті нерозривно пов'язаний з вихованням самої особистості. Зацікавленість, активне ставлення до діяльності сприяють мимовільному запам'ятовуванню.

Важливим для запам'ятовування є перше враження, його якість і глибина. Легко й надійно запам'ятовується новий матеріал, пов'язаний з попереднім досвідом, коли він його чимось доповнює і збагачує, розширює можливості діяльності особи. Ефект запам'ятовування значно посилюється, якщо інформація є для суб'єкта необхідною, пов'язана з метою його діяльності, становить певний інтерес.

Розвитку пам'яті сприяють постійні тренування. Регулярна й напружена робота пам'яті стає звичкою, створює умови для формування продуктивної пам'яті.

В другому розділі було проведено дослідження пам'яті з застосуванням двоох методик:

1. Методика «Оцінка оперативної зорової пам'яті».

2. Методика «Оцінка оперативної слухової пам'яті».

У дослідженні приймала участь група з 10 осіб у віці від 16 до 19 років.

За методикою «Оцінка оперативної зорової пам'яті» ми отримали, що в досліджуваній групі більшість учасників (50%) мають достатню хорошу за об'ємом короткочасну пам'ять.

В цілому оперативну слухову пам'ять даної експериментальної групи можна оцінити як високо розвинену слухову пам'ять (методика «Оцінка оперативної слухової пам'яті»).

Обробка отриманих результатів за допомогою методики «Діагностика опосередкованої пам'яті» показала, що опосередкована пам'ять у більшості у досліджуваних досить хороша.