
- •Запрошуємо до обговорення Програми розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років «оберіг»
- •Міністерство освіти і науки України
- •Анотація
- •Вступне слово
- •Усвідомлене батьківство
- •Усвідомлене батьківство Особливості розвитку дитини у пренатальний та перинатальний періоди (від запліднення до 10 дня життя)
- •Дитина-немовля (від 10 днів до 1 року)
- •Дитина-немовля (від 10 днів до 1 року)
- •Розвиток дитини від 3-х до 6-ти місяців
- •Розвиток дитини від 6-ти до 9-ти місяців
- •Розвиток дитини від 9-ти місяців до 1 року
- •Досягнення дитини першого року життя
- •Організація життєдіяльності дітей першого року життя
- •Розпорядок дня (орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей віком від 3 місяців до 1 року)
- •Дитина раннього віку (від 1 до 2 років)
- •Дитина раннього віку (від 1 до 2 років)
- •І півріччя (від 1 року до 1 року 6 місяців)
- •Іі півріччя (від 1 року 6 місяців до 2 років)
- •І півріччя (від 1 року до 1 року 6 місяців)
- •Іі півріччя (від 1 року 6 місяців до 2 років)
- •Перше півріччя (1 рік — 1 рік 6 місяців)
- •Друге півріччя (1 рік 6 місяців — 2 роки)
- •Перше півріччя (1 рік — 1 рік 6 місяців)
- •Друге півріччя (1 рік 6 місяців — 2 роки)
- •Перше півріччя (1 рік — 1 рік 6 місяців)
- •Друге півріччя (1 рік 6 місяців — 2 роки)
- •Перше півріччя (1 рік — 1 рік 6 місяців)
- •Друге півріччя (1 рік 6 місяців — 2 роки)
- •Досягнення дитини другого року життя
- •Організація життєдіяльності дітей другого року життя
- •Розпорядок дня (орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей від 1 до 2 років вдома та в дошкільному закладі (у будні дні))
- •Орієнтовний розподіл ігор-занять на тиждень
- •Дитина раннього віку (від 2 до 3 років)
- •Дитина раннього віку (від 2 до 3 років)
- •- Виховувати позитивне ставлення до культурно-гігієнічних процедур; пояснювати їх значення для здорового способу життя;
- •Перше півріччя (2 роки – 2 роки 6 місяців)
- •Друге півріччя (2 роки 6 місяців - 3 роки)
- •Досягнення дитини третього року життя
- •Організація життєдіяльності дітей третього року життя.
- •Розпорядок дня
- •(Орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей
- •Від 2 до 3 років вдома та в дошкільному закладі (у будні дні))
- •Орієнтовний розподіл ігор-занять на тиждень
- •Додатки Перелік ігор для дітей другого року життя Рухливі ігри та ігрові вправи
- •Ігри із сенсорно-пізнавального розвитку
- •Перелік ігор для дітей третього року життя Рухливі ігри та ігрові вправи
- •Ігри із сенсорно-пізнавального розвитку
- •Специфіка проведення ігор-занять з дітьми другого року життя Фізична культура
- •Розвиток мовлення і ознайомлення з довкіллям
- •Специфіка проведення ігор-занять з дітьми третього року життя
- •Музичний репертуар (для дітей віком від 1 до 2 років)
- •Музичний репертуар (для дітей віком від 2 до 3 років)
- •Перелік творів художньої літератури (для дітей віком від 1 до 3 років) Твори української літератури
- •Твори світової літератури
- •Використана та рекомендована література
- •Корисні посилання
Специфіка проведення ігор-занять з дітьми другого року життя Фізична культура
Тривалість занять з дітьми до 1 року 6 місяців 8-9 хвилин, від 1 року 6 місяців до 2 років – 10-15 хвилин. Заняття з дітьми від 1 року до 1 року 6 місяців проводяться у другому періоді неспання; з дітьми від 1 року 6 місяців до 2 років - у ранковий і вечірній періоди неспання.
На початку року заняття проводять індивідуально чи невеликими групами (4-6 дітей). Після 1 року 6 місяців дітей об’єднують на заняттях по 6-8 дітей. Підгрупи формуються залежно від віку дітей і стану їхнього фізичного та психічного розвитку. Програмний зміст занять закріплюється вихователем або інструктором із фізкультури у процесі повсякденного спостереження за дітьми під час занять, рухливих ігор. Зміст занять з дітьми поступово ускладнюється.
Щодня на прогулянках проводяться ігрові вправи і рухливі ігри з метою відпрацювання знайомих основних рухів.
Ігрові вправи не мають сюжету і містять конкретні рухові завдання: «принеси іграшку», «дожени м’яч», «доповзи до брязкальця» та ін. Вони дозволяють дитині виконувати завдання самостійно у своєму темпі та створюють умови для підвищення її рухової активності. Ігрові вправи у цьому віці не потребують від дитини чіткого погодження своїх рухів з рухами інших дітей, вони лише допомагають поступовому переходу від індивідуальних дій до спільних.
Наприкінці другого року життя дітям пропонують рухливі ігри із зрозумілим їм сюжетом. Уважне ставлення до дітей під час гри, лагідне поводження з ними створюють у них веселий настрій та почуття впевненості у своїх силах.
До рухливих ігор залучають спочатку підгрупу дітей 3-5 (від 1 року до 1 року б місяців), а потім 6-8 (від 1 року 6 місяців до років). Кожна гра повторюється 2-3 рази.
Розвиток мовлення і ознайомлення з довкіллям
Заняття з розвитку мовлення і ознайомлення дітей з довкіллям на другому році життя передбачають:
організовані спостереження за живими об’єктами (кішка, собака, курчата, пташки, рибки в акваріумі);
спостереження за працею помічника вихователя (няні), вихователя, старших дітей;
спостереження за транспортом;
покази предметів з називанням («Чарівна торбинка (кошик)», «Знайди, де сховано», «Наші іграшки», «Подивись і назови» та ін.);
покази предметів у дії та їх називання, покази інсценівок;
покази предметних (настільних) і сюжетних (настінних) картин;
дидактичні ігри на розвиток звуконаслідування, фонематичного слухи, мовленнєвого дихання, сили голосу;
читання оповідань, віршів, утішок, забавлянок, розповідання казок.
З дітьми до 1 року 6 місяців проводять 15 занять на тиждень.
Кількість дітей на занятті залежить від віку дітей і матеріалу, який буде використано на занятті: від 2 до 6 дітей, тривалість заняття – до 5 хвилин.
З дітьми від 1 року 6 місяців до 2х років проводять 4 заняття на тиждень, об’єднують на одному занятті від 3-4 до 6 дітей, тривалість заняття 5-7 хвилин.
Провідними прийомами розвитку мовлення дітей на цьому віковому етапі є:
- показ з називанням: раптова поява предметів, зміна дій з предметами, показ контрастних предметів і дій;
- багаторазове повторення одних і тих самих занять (художніх текстів, картинок, предметів);
- прийом звуконаслідування (повтори, скажи), стимулювання дій з предметами (покажи, візьми, дай, принеси , знайди, поклич);
- різноманітні запитання до одного й того самого предмета (хто це?, Хто прийшов?, Хто плаче? Хто спить? Хто сидить?), одне й те саме запитання до різних предметів;
- мовлення дорослого як зразок для наслідування: у другій половині року вимагати від дітей наслідування фразового мовлення.