2.4. Примітки.

Примітки (notes) у мові UML призначені для включення в модель довільної текстової інформації, що має безпосереднє відношення до контексту розроблювального проекту. Такою інформацією можуть бути коментарі розробника (наприклад, дата і версія розробки діаграми чи її окремих компонентів), обмеження (наприклад, на значення окремих в'язків чи екземпляри сутностей). Стосовно до діаграм варіантів використання примітка може носити саму загальну інформацію, що відноситься до загального контексту системи.

Графічно примітки позначаються прямокутником з "загнутим" верхнім правим куточком (мал. 2.4.1.). Усередині прямокутника міститься текст примітки. Примітка може відноситися до будь-якого елемента діаграми, у цьому випадку їх з'єднує пунктирна лінія. Якщо примітка відноситься до декількох елементів, то від нього проводяться, відповідно, декілька ліній. Зрозуміло, примітки можуть бути присутнім не тільки на діаграмі варіантів використання, але і на інших канонічних діаграмах.

Рис. 2.4.1. Приклади приміток у мові UML

Якщо в примітці вказується ключове слово "constraint", то дана примітка є обмеженням, що накладається на відповідний елемент моделі, але не на саму діаграму. При цьому запис обмеження береться у фігурні дужки і повинний відповідати правилам правильної побудови виражень мови ОСL. Більш детально мова об'єктних обмежень і приклади її використання розглянуті в [1, ст. 261-282]. Однак для діаграм варіантів використання обмеження включати в моделі не рекомендується, оскільки вони досить жорстко регламентують окремі аспекти системи. Подібна регламентація суперечить неформальному характеру загальної моделі системи, у якості якої виступає діаграма варіантів використання.

3. Відношення на діаграмі варіантів використання.

Між компонентами діаграми варіантів використання можуть існувати різні відносини, що описують взаємодію екземплярів одних акторів і варіантів використання з екземплярами інших акторів і варіантів. Один актор може взаємодіяти з декількома варіантами використання. У цьому випадку цей актор звертається до декількох сервісів даної системи. У свою чергу один варіант використання може взаємодіяти з декількома акторами, надаючи для усіх їх свій сервіс. Варто помітити, що два варіанти використання, визначені для однієї і тієї ж сутності, не можуть взаємодіяти один з одним, оскільки кожний з них самостійно описує закінчений варіант використання цієї сутності. Більш того, варіанти використання завжди передбачають деякі сигнали чи повідомлення, коли взаємодіють з акторами за межами системи. У той же час можуть бути визначені інші способи для взаємодії з елементами усередині системи.

У мові UML мається декілька стандартних видів відношень між акторами і варіантами використання:

• відношення асоціації (association relationship);

• відношення розширення (extend relationship);

• відношення узагальнення (generalization relationship);

• відношення включення (include relationship).

При цьому загальні властивості варіантів використання можуть бути представлені трьома різними способами, а саме за допомогою відношень розширення, узагальнення і включення.

Більш детально відношення діаграми використання розглянуті в [1, ст. 103-110].