МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Кафедра видавничої справи, редагування і теорії інформації
Єремова Оксана Вячеславівна
СПЕЦИФІКА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІМІДЖМЕЙКЕРА
Напрям 7.03030301 –– видавнича справа та редагування
Дипломна робота
студентки 5-Р курсу
денної форми навчання
навчально-наукового інституту
української філології
та соціальних комунікацій
Науковий керівник:
ПОГРІБНА Олена Олександрівна,
кандидат філологічних наук, доцент
ЧЕРКАСИ 2014
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА ІМІДЖУ……...…… 6
1.1. Поняття іміджу……………………………….………………........6
1.2. Імідж у контексті комунікаційної системи………………………14
1.3. Функції іміджу……….……………….…………………………..21
Висновки до першого розділу………………………………………26
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ПОБУДОВИ ІМІДЖУ……………………………...27
2.1. Іміджмейкер як тип комуніканта….……………………………..27
2.2. Використання основних типів іміджу в роботі іміджмейкера.32
2.3. Практичні засади професійної діяльності іміджмейкера………38
Висновки до другого розділу……………………………………….52
РОЗДІЛ 3. ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В РОБОТІ ВИДАВЦІВ…………53
ВИСНОВКИ…………….……………………………………………………….60
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………63
ВСТУП
Імідж є публічним «Я» людини. Часто людина бачить саме себе ідеальним, але це виявляється не так з точки зору аудиторії. Імідж лідера допомагає йому управляти країною. Імідж товару забезпечує його успішний продаж. При цьому відібрана в імідж характеристика повинна реалізуватися як би в перебільшеній формі, що пов'язано з тим, що у всіх подібних випадках ми працюємо з масовою свідомістю.
Багато процесів з точки зору сучасних комунікативних технологій є більш керованими, ніж це здається на перший погляд. Тому головним завданням іміджології має стати більш професійне, ніж сьогодні, управління низкою громадських процесів. Пробуючи і помиляючись, але все ж просуваючись вперед, і вітчизняні науковці повинні освоювати цю нову наукову нішу.
Ступінь наукового опрацювання проблеми. На сьогодні існує досить невелика науково-теоретична база, присвячена дослідженню іміджології та зокрема особливостей роботи іміджмейкера. Найбільше літератури з цього питання можна знайти у американських вчених, західноєвропейських та російських, на жаль в Україні ця тема досіджена мало. Проте у низці робіт, присвячених іміджу, є наукове обґрунтування окремих описаних в них практичних результатів. У їх числі роботи Перелигіної О. [29], Почепцова Г.[30, 32], Панасюка А.[21], та ряду інших авторів. У переважній більшості сучасних досліджень з іміджу представлений саме прагматичний аспект цього явища. В основному це практичні посібники та керівництва для іміджмейкерів з побудови іміджу для певних цілей.
Актуальність теми дослідження. Умови, в яких ми сьогодні живемо, принципово відрізняються від тих, що були раніше. І в таких нових умовах нам слід жити по-іншому, грунтуючись на інакші моделі поведінки. Але їх у нас на сьогодні немає. Тому першочерговим завданням є перенесення таких моделей на наш досвід, які вже напрацьовані на Заході. Було б нерозумно не скористатися знаннями, завдяки яким західне суспільство функціонує більш ефективно. Накопиченням і аналізом цих знань у розвинених країнах займаються наукові дисципліни, багато з яких ледве освоєні вітчизняними теоретиками і практиками. Cеред таких нових для нас дисциплін є і іміджологія. Це наука про закони комунікації, які диктує нам новий тип стосунків у суспільстві, тому її дослідження є актуальним завданням майбутніх досліджень.
Метою роботи є розкрити основні аспекти роботи іміджмейкера.
Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:
описати загальні риси науки іміджелогії;
дослідити з яких аспектів складається процес роботи іміджмейкера над створенням конкретного іміджу.
Об’єктом дослідження є комунікативні технології (зв’язки з громадскістю, прес-секретарі, реклама, спічрайтери, іміджмейкери).
Предмет дослідження — процес роботи іміджмейкера.
Методи дослідження: у роботі були використані такі методи як: описовий, аналіз, синтез.
Теоретичне значення роботи полягає в подальшій розробці питань, пов'язаних з вивченням специфіки роботи іміджмейкера та його ролі в комунікативній системі. Отримані результати й висновки нашого дослідження особливостей практичної діяльності іміджмейкера можуть уточнити й узагальнити розуміння специфіки роботи спеціаліста з іміджології,оскільки на сьогодні диктують нам новий тип відносин в суспільстві.
Практичне значення дослідження зумовлюється можливостями використання його результатів у процесі викладання дисциплін «Теорія масової комунікації», «Основи професіональної комунікації», «Маркетинг», «Комунікативні технології». Можна використовувати для подальших наукових розвідок, як ілюстративний або додатковий матеріал у ході вивчення різних навчальних дисциплін, у практичній діяльності працівників реклами та іміджмейкерів.
Структура роботи: вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел (58 позицій). Загальний обсяг роботи – 67 сторінки, з них 52 сторінки основного тексту.
РОЗДІЛ 1
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА ІМІДЖУ