Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiya8.doc
Скачиваний:
68
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
131.07 Кб
Скачать

Професії типу «людина-техніка»

  1. загальна характеристика професій типу «людина-техніка».

  2. особливості технічного мислення.

  3. Подальший поділ групи на підгрупи.

Вид діяльності: створення, монтаж, складання, експлуатація, управління, ремонт.

Предмет діяльності: машини, механізми, агрегати, технічні системи, транспортні засоби, технічні об’єкти.

Основні вимоги, що ставляться професійно до людини: значні вимоги до сприймання, високий інтелект, хороша координація рухів, точність, технічне мислення, стійкість нервової системи, витримка, стійкість уваги, здатність до її розподілу і переключення, високі показники оперативної, зорової пам’яті, організованість, цілеспрямованість, витривалість, самоконтроль, врівноваженість.

Приклади професій: електрослюсар, інженер-електрик, радіоінженер-схемотехнік, токар, слюсар, фрезерувальник, шахтар, металург, водій транспортних засобів, ткалі, електрозварювальник, будівельник, машиніст крану та інші.

Слово «техне» (techne) в перекладі з грецької означає вміння, майстерність. Сучасна техніка включає в себе як прості устаткування так і складні об’єкти. Прийнято розрізняти техніку промисловості, будівельну, авіації і космонавтики, транспорту, зв’язку, с/г. Виділяють також галузеву техніку автоматизації, кібернетики, електронну, вимірювальну, ядерну, пожежну, авто технічну, оргтехніку.

У зв’язку з науково-технічним прогресом, поширеною механізацією і автоматизацією виробничих процесів, впровадженням сучасних технологій значно зростає питома вага інтелектуального навантаження під час виконання різних виробничих операцій, що створює умови для докорінної зміни характеру і змісту праці фахівців і ставить серйозні вимоги до рівня кваліфікації не лише інженерно-технічнічних працівників, а й до робітників різних галузей.

Сучасний робітник повинен добре знати виробництво, вміти обслуговувати складну техніку, контролювати технологічні процеси, роботу обладнання. Усе це сприяє розвитку творчого характеру праці. Дані досліджень свідчать, що розумова праця, наприклад, у сталевара електропечі становить 70% робочого часу, у слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і електромонтера – 70-90%, у наладчика автоматичних ліній – 95%. Оперування виробничо-технічним матеріалом надає мисленню фахівців групи «людина-людина» специфічного спрямування і характеру і формує у них так зване технічне мислення. Основні характеристики технічного мислення – чіткість, точність розумових операцій, спрямованість на точні розрахунки, практичність, гнучкість і нешаблонність. Однією з важливих якостей такого мислення є його оперативність, тобто здатність вирішувати виробничо-технічні завдання в ліміті часу, «незаплановані» задачі, які виникають у ході діяльності; вміння використовувати знання у конкретній ситуації і знаходити оптимальні рішення. Саме такі вимоги ставляться до психічної структури особистості льотчиків, водіїв, операторів, наладчиків автоматизованого устаткування і т.п.

До структури технічного мислення входить і образний компонент інтелектуальної діяльності, певний розвиток якого дає змогу спеціалісту переводити умовні позначення креслень та схем у наочно-конкретні образи і оперувати ними.

Поряд з цим професії типу «людина-техніка» ставить високі вимоги до зорового, слухового, вібраційного сприймання спеціаліста.

Кваліфікованих фахівців групи «людина-техніка» відрізняє постійна технічна спостережливість, підвищений інтерес до техніки, творче мислення.

Однак, ступінь прояву творчого елемента у професіях даної групи не однаковий, що й було покладено Клімовим в основу внутрішнього поділу професій «людина-техніка». Частину групи складають професії в яких представлена не чиста творчість (створення нового), а відтворення конкретних образів, дій у мало змінюваних умовах (збиральник на поточній лінії) або значно змінюваних умовах (слюсар-ремонтник, закрійник), робота за відомими загальними правилами з урахуванням обставин (водій міського транспорту, хімік-апаратник та інше).

В окрему групу виділено гностичні (діагностичні) професії, основний зміст яких полягає в оцінці якостей об’єкта, розпізнаванні сигналів (дегустатор, експерт) або в оцінці складних систем на основі розумового комбінування (технічний інспектор, настроювач складної апаратури). Таким чином, залежно від конкретних цілей праці Є.О.Климов пропонує виділити у даній групі такі підгрупи:

  1. Спеціальності, пов’язані з обробкою, впорядкуванням матеріалів;

  2. Спеціальності, пов’язані з ремонтом, збиранням, регулюванням техніки;

  3. Спеціальності пов’язані з підйомно-транспортними операціями.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]