Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Book Bioriznomanitia.doc
Скачиваний:
101
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1.94 Mб
Скачать

Сучасна роль та потенційні можливості ботанічних садів як осередків збереження та відновлення вразливих компонентів біорізноманіття.

Виникнення ботанічних садів - закономірний результат пізнавальної діяльності людства щодо об'єктів рослинного світу. Від самого початку заснування цих структур їх основну діяльність складала мобілізація рослин і їх вирощування в нових умовах та вивчення з метою визначення адаптаційної здатності й потенціалу можливого практичного використання, а також сприяння розширенню і поглибленню знань про елементи світової флори в цілому та її окремі фрагменти шляхом наочної демонстрації різноманіття рослинних об'єктів, зібраних з усього світу і сконцентрованих на компактній території у вигляді різнотипних колекцій. Поступово, поряд з цими функціями, означеними як інтродукційна (переважно економічного спрямування), науково-пізнавальна та культурно-освітня діяльність, диференціюється ще одна, а саме, різнобічна природоохоронна робота. Остання стихійно була присутня від самого початку заснування ботанічних садів, свідченням чого є понад 10 видів рослин, які повністю зникли з їх природних місцезростань, але збереглися в ботанічних колекціях (Черевченко та ін., 1999), притому часто у місцях значно віддалених від їх історичного природного ареалу.

Цілеспрямованого характеру робота зі збереження видів рослинного світу набуває у ботанічних садах з другої половини XX ст., стаючи з часом пріоритетною в їх діяльності. Вже починаючи з 80-х років вони отримують статус глобального фактора і потужної міжнародної сили у вирішенні різних задач даної проблеми. Це відбулося завдяки координації і об'єднанню зусиль під егідою спеціально утвореної Міжнародної ради ботанічних садів за збереження рослин (Botanic Gardens Conservation International). Основу такої спільної діяльності закладено у 1985 p., після проведення в Лас-Палмасі Міжнародним союзом збереження природи (IUCN) та Всесвітнім фондом збереження природи (WWF - World Wide Fund for Nature) Міжнародної конференції ботанічних садів з питань збереження рослин, метою якої було визначити місце і напрями їх діяльності та узгодити позиції для вироблення міжнародної стратегії щодо вирішення різних задач даної проблеми.

Слід відмітити, що за своєю структурою, можливостями, історично установленими принципами організації роботи ботанічні сади займають унікальне місце в системі суб'єктів збереження біорізноманіття. Немає інших подібних установ, де б водночас так тісно інтегрувалися наука, освіта, економічна і культурно-просвітницька діяльність. Очевидно, що саме цією їх унікальністю, поряд з гостротою проблеми захисту живого світу, і викликані таке посилення уваги до них, усвідомлення значимості та інтенсифікація активності в різних напрямах природоохоронної роботи. Координується ця робота, крім вже названої Міжнародної ради ботсадів, ще й Міжнародною асоціацією ботанічних садів (International Association of Botanical Gardens) та її регіональними і національними відділеннями. Секретаріатом цієї організації було розроблено й опубліковано в 1989 р. Стратегію ботанічних садів зі збереження рослин (The Botanic Gardens... , 1987), яка визначає місце, роль і завдання ботсадів на всіх континентах і в усіх країнах світу.

Для врахування змін, які відбулися за десять років (1989-1999), як у міжнародному, так і в національних законодавствах, у 2000 р. було розроблено Міжнародний порядок денний для ботанічних садів щодо збереження рослин (International Agenda for Botanic Gardens in Conservation) (Wyse Jackson, Sutherland, 2000).

Глобальність місії ботанічних садів, за визначенням Порядку денного, полягає у наступному:

• запобігання втраті видів і їх генетичного різноманіття у планетарному масштабі;

• участь в роботі щодо запобігання деградації природних екосистем;

• просвітницька робота з підвищення рівня обізнаності населення про цінність компонентів рослинного світу всієї земної кулі та поліпшення його поінформованості про характер існуючої для них загрози;

• впровадження в культуру в різних точках землі рослин світової флори і сприяння цим поліпшенню стану природних екосистем через зменшення тиску на них;

• сприяння сталому використанню світових природних ресурсів. Зрозуміло, що кожен ботанічний сад може виконувати лише

декілька, або більшу чи меншу серію з усього комплексу визначених Порядком денним завдань. Але перед кожним із них стоїть завдання максимізувати цю роботу, докласти всіх можливих зусиль для збільшення власної ролі й значимості у справі збереження рослин. Першочергова увага повинна приділятися рослинним компонентам місцевості, країни чи регіону, де він розміщений. Організація, поглиблення і розширення природоохоронної роботи в ботанічних садах, згідно з порядком денним, повинні базуватися на врахуванні й всілякому сприянні їх основній місії - підтриманню ботанічних колекцій, формування яких покладено в основу діяльності від самого початку їх організації (Музичук, 1999). Цей факт потрібно брати до уваги і при налагодженні сумісної роботи з різними ботанічними установами, співпраця з якими необхідна для уникнення дублювання або й надмірної концентрації робіт на одних територіях, а також і у випадках взаємодії з іншими учасниками цього комплексного процесу. Таким чином, у справі збереження довкілля ботанічні сади виконують багато різноманітних, але тісно пов'язаних між собою завдань. Низку з них можуть реалізовувати також і багато інших, суто наукових чи науково-освітніх закладів та установ, з якими їм належить тісно співробітничати. Однак надати надзвичайно багатий наочний матеріал для цієї роботи, а також економічно сприяти суспільству у справі забезпечення сталого розвитку, інтегрувати в собі науку й практику можуть лише ботанічні сади, оскільки унікальні потенційні ресурси для цього наявні виключно в них.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]