
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Рецензенти: кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії чдту о.В.Кулєшов; кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії в.М. Процишин
- •Мета і завдання курсу
- •Змістовий модуль і. Давній період розвитку української філософської традиції
- •Література
- •Змістовий модуль 2. Українська філософія в добу полемістів та бароко
- •Література
- •Література
- •Література
- •Підручники та навчальні посібники до курсу
- •Структура залікового кредиту навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Трудомісткість курсу (заочне відділення)
- •Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
- •Структура і зміст дисципліни
- •. Структура та обсяг годин за темами курсу
- •Теми лекцій
- •Змістовий модуль 2. Українська філософія в добу полемістів та бароко
- •Література
- •Змістовий модуль 3. Філософія українського романтизму та українська академічна філософія 19 – поч. 20 століть
- •Тема 1. Український романтизм: світогляд і філософія (2 год.) Логіка викладу
- •Література
- •Змістовий модуль 4. Філософія українського націоналізму, розстріляного відродження, української діаспори. Сучасні виклики для української філософії
- •Плани практичних і семінарських занять
- •Тема 2. Філософська думка Давньої Русі (2 год.)
- •Змістовий модуль 2. Українська філософія в добу полемістів та барокко
- •Тема 3. Розвиток гуманістичних та реформаційних ідей в Острозькому культурно-освітньому центрі та братських школах (2 год.)
- •Тема 4. Києво-Могилянська академія — центр розвитку філософської думки в Україні XVII—XVIII ст. (2 год.)
- •Тема 5. Філософія г. Сковороди (2 год.)
- •Змістовий модуль 3. Філософія українського романтизму та українська академічна філософія 19 – поч. 20 століть
- •Тема 2. Українська академічна філософія XIX ст. (2 год.)
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 3. Основні напрями філософської думки в Україні другої половини XIX — початку XX ст. (2 год.)
- •Література
- •Змістовий модуль 4. Філософія українського націоналізму, розстріляного відродження, української діаспори. Сучасні виклики для української філософії
- •Тема 2. Світоглядно-філософська ситуація в Україні крізь руїну до відродження
- •3. Форми контролю та самостійної роботи Методичні вказівки щодо самостійної роботи
- •3.1. Мета та завдання самостійної роботи студентів
- •Форми організації самостійної роботи
- •Вказівки до підготовки рефератів і контрольних робіт
- •3.4. Структура реферату
- •3.5. Вимоги щодо оформлення реферату
- •3.6. Методичні вказівки щодо самостійної роботи з опрацювання першоджерел
- •Перелік першоджерел для самостійного опрацювання
- •3.7. Оцінювання самостійної роботи студента
- •3.8.Варіанти модульних контрольних робіт
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам
- •Екзаменаційні білети
Форми організації самостійної роботи
Основною формою контролю за самостійною роботою студентів з курсу „Історія української філософії” є виступи студентів на семінарських заняттях, рівень знань при написані модульних контрольних робіт, рефератів, здатність до філософського мислення, виявлених при різних формах контрольного опитування, зокрема і під час лекцій, а також під час спеціальних співбесід з викладачем по проблематиці опрацьованих першоджерел.
Вказівки до підготовки рефератів і контрольних робіт
Реферат і контрольна робота з історії української філософії є необхідним елементом навчального процесу. Мета такого виду роботи – це набуття навичок самостійного осмислення філософської літератури, поглиблене дослідження певної проблематики за обраною темою, співставлення різних позицій і вироблення власної. Виступаючи одним з основних засобів організації самостійної роботи студента в міжсесійний період, письмові роботи служать формою звітності про власні навчальні досягнення студента, рівень його знань і ставлення до навчальної дисципліни.
До комплексу вимог щодо оформлення реферату і контрольних робіт включаються: вимоги щодо змісту роботи, обсягу і термінів подання на перевірку.
3.4. Структура реферату
1. План.
2. Вступ.
3. Основна частина (розкриття теми).
4. Висновки.
5. Список використаної літератури.
3.5. Вимоги щодо оформлення реферату
Робота повинна бути надрукована грамотно.
У тексті не допускаються неточність цитат, закреслення, скорочення слів (крім загальноприйнятих).
На титульному листі обов’язково вказується тема, назва факультету (інституту), номер курсу і назва групи, де навчається студент, прізвище і ініціали автора, науковий ступінь, звання і прізвище з ініціалами викладача.
Обсяг роботи повинен складати від 10 до 15 сторінок друкованого тексту, кегль 14, інтервал – 1,5; посилання даються у квадратних дужках, де перша цифра вказує на джерело в переліку літератури, а друга – номер сторінки (сторінок).
Сторінки нумеруються у верхньому правому куті.
Наприкінці роботи необхідно подається перелік використаної літератури.
Дані про джерела наводяться у повному обсязі.
3.6. Методичні вказівки щодо самостійної роботи з опрацювання першоджерел
До першоджерел відносяться оригінальні тексти, монографії, статті та інші види наукової літератури, які стали серйозним внеском у тенденції розвиток певної наукової дисципліни і вважаються класичними, а у найвищому ступені фундаментальними у певній галузі знань.
При цьому весь масив інформації, поданий у джерелах до списку літератури, вважається таким, що структурується вищезазначеними першоджерелами. Тобто оскільки у найширшому сенсі будь-який авторський текст є першоджерелом, то студенти повинні розуміти необхідність виділення з величезної кількості наукової літератури праць, знакових, таких, без яких дисципліна, що вивчається, у сучасній науці вже не мислиться.
При опрацюванні першоджерел головними вимогами є:
- ґрунтовне ознайомлення з текстом, причому повне, а не конспективне, реферативне або дайджестове. Викладач може перевірити знання тексту у деталях;
- досягнення розуміння того нового та креативного, що присутнє у першоджерелі, щяке вивчається;
- напрацювання вміння вільного, поза конспективного викладу основних ідей першоджерела, що вивчається;
- знання та вільне володіння основною термінологією першоджерела, що опрацьовується.