148 Зіставна дериватологія і граматика

відного іменника: хлопчик — a little boy (дослівно: ма­лий хлопець), будиночок — a little hause (дослівно: ма­лий будинок). Те саме спостерігається у шведській (litet hus), норвезькій (lited hus), датській (et little hus)¹ і тюркських мовах (ведмедик по-казахськи -аю баласы, що буквально означає «дитя ведмедя»). Німецька мова займає в цьому плані проміжне місце: в одних випадках вона використовує зменшувальний суфікс -chert (Hдschen «зайчик», Hдuschen «будиночок», Stдdchen «містечко»), в інших — аналітичний спосіб (гірка — kleiner Berg «мала гора», стовпчик — kleiner Pfosten «малий стовп», сонечко — die liebe Sonne «любе сонце»). В українській мові суфікси суб'єктивної оцінки харак­терні не тільки для іменників, а й для прикметників (бі­ленький, малюсінький, багатющий, грубезний, холод­нючий, довженний), займенників (отакісінький), при­слівників (довгенько, пізненько, додолоньку, тутечки, осьдечки) і навіть дієслів (їстоньки, питки тощо). На­явність в українській мові демінутивних інфінітивів, які утворені від різних семантичних груп діє­слів, є специфічною рисою української мови. Ці дієслів­ні форми називають різноманітні фізіологічні, психоло­гічні й виробничі процеси, позначають дії та стани лю­дини, дитячі ігри, розваги тощо, а також уживаються тоді, коли потрібно щось опоетизувати, викликати спів­чуття, передати співчуття, відчай або підкреслити своє позитивне ставлення до когось. Ці дієслівні форми утво­рюються за допомогою суфіксів -ки, -оньки, -онькати, -очки, -уньці, -уньцяти, -унечки, -усі, -усуньки, -ушки, -ці (спатки, спатоньки, спатонькати, спаточки, спату-ні, спатуньці, спатунечки, спатусі, спатусеньки, спа-тусочки; купки, купоньки, купонькати, купочки, куп­ці, купунці, купунцяти, купунечки, купусі, купусеньки, купушки). Серед неслов'янських індоєвропейських мов багатством суфіксів суб'єктивної оцінки характеризу­ються романські мови, особливо іспанська й прован­сальська. Так, в іспанській мові такими суфіксами є

¹ Якщо ж у слові актуалізується зменшувально-пестлива сема, то в скандинавських мовах використовують атрибутив­не словосполучення з присвійним займенником першої особи («мій») та іншим (синонімічним до Uten) словом із значенням «малий» (швед, mitt Ulla hus, дат. mit lille hus, норв. mitt lille hus; дослівно: мій малий будинок).

149

Словотвір у зіставному аспекті

ito, -ille, -ico, -on, -azo, -acho,-ete, -jo (hombre «людина; чо­ ловік», hombrцn, hombrazo, hombrote «крупнийчоловік, чоловічище», hombracho зневажл. «чоловічок», chico «хлопець», chiquito, chiquitin «хлопчик»), а в прован­ сальській eto (floureto), -іпо (clarino), -ello (clarinello),

-uno (chtouno) та ін.

Значно багатшу, ніж англійська, систему суфіксів має українська мова для творення прикметників. Анг­лійська мова не має не лише суфіксів суб'єктивної оцінки, а й суфіксальних прикметників зі значенням присвійності. В українській мові в ролі таких суфіксів виступають -ськ- (батьківський), -цьк- (козацький), -ач-/-яч- (дівчачий, дитячий), -ин- (горобиний), -ін-/-їн-(солов'їний, Марин), -ів-/-ов- (дядьків, батькова). Зна­чення посесивності (належності) передається в англій­ській мові іменниками в Possesive Case або прийменни­ком of: mother's dress «сукня матері», the dress of the mother (те саме значення).

Найуживанішими суфіксами прикметників в укра­їнській мові є -ов- (паперовий), -ев- (ситцевий), -ист-(барвистий), -уч-/-юч- (блискучий, колючий), -к- (струн­кий), -н- (доступний), -ан-/-ян- (гречаний, дерев'яний), ■уват-1-юват- (зеленуватий, синюватий), -am- (борода­тий), -льн-/-альн- (читальний, музикальний), -лив- (пе­реконливий). В англійській мові більшість прикметни­ків утворюються від основ іменників за допомогою при­єднання суфіксів -ed (nose «ніс» — nosed «носовий», wing «крило» — winged «крилатий»), -у (grass «тра­ва» — grassy «трав'яний», rain «дощ» — rainy »дощо­вий»), -less (home «дім» — homeless «бездомний», shame «сором» — shameless «безсоромний»), -ly (sister «сес­тра» ^:— sisterly «сестринський», woman «жінка» — wo­manly «жіночий»), -ful (help «допомога» — helpful «ко­рисний», wonder «чудо» — wonderful «чудовий»), -ish (child «дитина» — childish «дитячий», fool «дурень» — foolish «дурний»). Суфікси -ish і -some можуть приєднува­тися до основ прикметників (green «зелений» — greenish «зеленуватий», dark «темний» — darksome «темнува­тий»), a -able і -some — до основ дієслів (drink «пити» — drinkable «придатний для пиття, питтєвий», tire «стом­люватись, набридати, докучати» — tiresome «втомливий, набридливий, докучливий»). Деякі суфікси, наприклад суфікс -Іу, в англійській мові обслуговують як прикмет­ники, так і прислівники (frendly «дружній», kindly «зичливо»).