
- •Н.Г. Романенко підприємництво і бізнес-культура
- •Розділ 1 підприємництво як характерна риса економічного розвитку суспільства
- •1.1 Розвиток теорій підприємництва
- •1.2 Сутність і характерні риси підприємництва
- •1.3 Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності в ринковій економіці
- •1.4 Функції підприємництва
- •1.5 Права та обов’язки підприємців
- •1.6 Підприємець – головна фігура економічного процесу. Особисті якості підприємця
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2 формування підприємницьких структур
- •2.1 Умови, необхідні для підприємницької діяльності
- •2.2 Принципи організації підприємницьких структур
- •2.3 Види підприємництва
- •2.4 Підприємство як основна організаційна структура підприємницької діяльності
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3 форми підприємницької діяльності
- •3.1 Організаційно-правові форми підприємництва
- •3.2 Організаційно-економічні форми підприємництва
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4 державне регулювання підприємницької діяльності
- •4.1 Необхідність державного регулювання підприємницької діяльності
- •4.2 Діяльність держави в період становлення вільного підприємництва
- •4.3 Механізми регулювання підприємницької діяльності
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5 ринок і конкуренція в системі підприємництва
- •5.1 Сутність ринку як сфери бізнесу
- •Характеристика ознак ринку.
- •5.2 Зміст конкуренції в системі підприємництва
- •5.3 Методи конкурентного суперництва
- •5.4 Моделі конкурентної поведінки
- •5.5 Підприємницька таємниця
- •5.6 Розвиток конкуренції в сучасних умовах
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6 підприємницький ризик
- •6.1 Сутність та функції ризику
- •6.2 Види ризиків
- •6.3 Способи оцінки ризиків підприємства
- •6.4 Стратегія управління ризиком
- •6.5 Шляхи та методи зниження ризику у підприємницькій діяльності
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7 маркетинг і менеджмент підприємницької діяльності
- •7.1 Сутність та зміст маркетингу
- •7.2 Основні принципи маркетингу
- •7.3 Торгівля і комерція
- •7.4 Вивчення можливостей підприємства
- •7.5 Сутність менеджменту та проблеми його розвитку
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8 сутність і значення бізнес-культури
- •8.1 Поняття та зміст бізнес-культури
- •8.2 Умови та фактори формування бізнес-культури
- •8.3 Ділова етика як затребуваний фактор інноваційної економіки
- •8.4 Принципи ділової етики
- •Контрольні запитання
- •Розділ 9 корпоративна культура і актуальні проблеми сучасної практики
- •9.1 Поняття і сутність корпоративної культури
- •9.2 Типи і види корпоративної культури
- •9.3 Стиль управління. Культура компанії
- •Контрольні запитання
- •Розділ 10 загальні етичні принципи та характер ділового спілкування
- •10.1 Ділове спілкування як елемент ділової культури
- •10.2 Ділова етика та етикет
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
Контрольні запитання
У чому полягає сутність підприємницької культури?
Яка основна функція бізнес-культури підприємства?
Які фактори впливають на формування підприємницької культури?
Сукупністю яких показників визначається загальна культура підприємництва?
Яка система цінностей впливає на культуру підприємства?
Які елементи входять до складу підприємницької культури?
Проаналізуйте умови та фактори формування бізнес-культури.
Проведіть порівняльний аналіз поняття «культура підприємства» і «етика підприємництва».
Які загальні та внутрішні цінності визначають функціонування підприємств?
Які принципи складають основу корпоративної культури?
У чому полягає зміст етичного принципу економічної доцільності?
Обґрунтуйте принцип ситуативності.
Поясніть зміст етичного принципу індивідуальної відповідальності в бізнесі.
Які поняття формують правильну підприємницьку етику?
Поясніть сутність понять «ділова етика» і «діловий етикет».
Розділ 9 корпоративна культура і актуальні проблеми сучасної практики
9.1 Поняття і сутність корпоративної культури
9.2 Типи і види корпоративної культури
9.3 Стиль управління. Культура компанії
9.1 Поняття і сутність корпоративної культури
Більшість авторитетних фахівців у сфері бізнесу погоджуються з тим, що організації, як і нації, мають свою культуру. Для опису цього поняття користуються різними термінами, що є близькими за змістом, але трохи відрізняються один від одного: «культура підприємництва», «організаційна культура», «ділова культура», «внутрішня культура компанії», «корпоративна культура».
Розгляд організацій як співтовариств, що мають однакове розуміння своїх цілей, значення та місця, цінностей і поведінки, викликало до життя поняття корпоративної культури.
Корпоративна культура – це не тільки імідж компанії, але й ефективний інструмент стратегічного розвитку бізнесу. Її формування завжди пов'язане з інноваціями, спрямованими на досягнення бізнес-цілей а, отже, на підвищення конкурентоспроможності.
Однак реальне розміщення пріоритетів сьогодні, на жаль, виглядає трохи інакше. Незважаючи на визнання своєї значимості, корпоративна культура сприймається найчастіше як засіб формування зовнішнього іміджу організації, а не підвищення ефективності бізнес-процесів і розвитку компанії.
У «класичному» розумінні корпоративна культура розглядається як інструмент стратегічного розвитку компанії завдяки стимулюванню інновацій і управлінню змінами. Корпоративна культура існує в будь-якій компанії – з моменту появи організації і до завершення її існування – незалежно від того, створюється спеціальна служба для роботи з нею чи ні. Грамотне ж управління корпоративною культурою чинить позитивний вплив на бізнес компанії.
На практиці фахівці з управління людськими ресурсами по-різному інтерпретують поняття корпоративної культури. Одне із грамотних його визначень звучить так: корпоративна культура – це система цінностей і методів управління. Перша частина визначення відноситься до нематеріальних активів організації, а друга – до конкретних механізмів. Ці два, на перший погляд, протилежних аспекти поняття і призводять до його неоднозначного тлумачення.
І все-таки, що таке корпоративна культура? Визначень культури є чимало. Ми інтуїтивно відчуваємо, що такі поняття, як «особистість» або «спілкування» наближаються до чогось дуже важливого у визначенні культури, але це «щось» настільки розпливчасте, що його визначення так само численні, як картинки в калейдоскопі. І чим більше визначень культури, тим вільніше кожен новий автор придумує власну версію.
А от розуміння корпоративної культури сучасним бізнесменом: «Будь-яка організація, якщо хочете – мозок. Його ліва півкуля – організаційна структура, штатний розклад, посадові обов'язки, система управління. А права півкуля – це культура організації: норми поведінки, цінності, звичаї, ритуали і табу, прийняті в колективі. Сюди ж відносяться місцеві анекдоти, легенди, герої та ізгої, словом, усе, що прийнято називати системою взаємин».
От як виглядають результати опитування, проведеного засобами масової інформації: керівники комерційних банків, торговельних і консалтингових фірм вважають, що корпоративна культура насамперед містить у собі:
професіоналізм;
відданість і лояльність стосовно фірми;
матеріальне і моральне стимулювання та заохочення кваліфікованих фахівців.
У той самий час, співробітники цих компаній представили свою думку про корпоративну культуру так:
дружні взаємини з колегами;
можливості професійного зростання;
матеріальні пільги і винагороди.
Кожен вільний сам обирати найбільш прийнятне для нього визначення корпоративної культури, однак, очевидно, що загальний зміст сказаного ідентичний у всіх визначеннях – культура являє собою велику сферу явищ матеріального і духовного життя колективу: домінуючі в ньому моральні норми і цінності, прийнятий кодекс поведінки та укорінені ритуали, традиції, які формуються з моменту створення організації і приймаються більшістю співробітників.
Корпоративна культура, за своїм змістом, не може бути сконструйована і впроваджена. Вона не може бути навіть запозичена. Запозичені можуть бути лише деякі структури та механізми зв'язків, що знаходять відображення в організаційних проектах. Кожен колектив унікальний: статево-віковий склад, професійно-кваліфікаційна структура кадрів, галузева, географічна специфіка тощо – все це накладає свій відбиток. Велике значення має історія становлення підприємства, формування самого колективу і сформовані традиції. На деяких підприємствах основою для формування особливої культури корпоративної поведінки та виховання кадрів проголошується так зване кредо фірми.
Носіями корпоративної культури є люди. Однак в організаціях із сталою культурою вона немов відокремлюється від людей і стає атрибутом організації, її частиною, яка здійснює активний вплив на працівників, модифікує їхню поведінку відповідно до тих норм і цінностей, які становлять її основу. Керівництво використовує цю культуру для залучення працівників певних типів і для стимулювання певних типів поведінки. Культура, образ фірми підкріплюються або послабляються репутацією компанії.
Таким чином, корпоративну культуру можна визначити як комплекс прийнятих членами організації думок, еталонів поведінки, настроїв, символів, відносин і способів ведення бізнесу, що зумовлюють індивідуальність компанії.
Корпоративна культура містить у собі:
норми, що об’єднують та відокремлюють – те, що загальне у членів цього колективу, за їх допомогою легко відрізняти «своїх» від «чужих»;
норми, що орієнтують і направляють – те, що визначає функціонування колективу, ставлення до «своїх», «чужих», рівних, нижчестоящих і вищестоящих, цінності, потреби, цілі та способи їхнього досягнення, комплекси необхідних для існування в цьому колективі знань, умінь, навичок, типові для цього колективу способи впливу на людей тощо.
У нашому розумінні корпоративна культура – це сукупність духовних цінностей і обумовлених ними способів ведення справ у бізнесі. Якщо ж ми говоримо про національну бізнес-культуру, мова йде про цінності, що культивуються у тому або іншому національному середовищі, задають порядок ведення справ у бізнесі. Сила та ефективність тієї або іншої бізнес-культури і відповідно бізнес-співтовариств, що її дотримуються, ґрунтується на базових цінностях національної культури.
Створення корпоративної культури, якщо цим не займатися спеціально, відбувається стихійно, вона складається з «уламків» культур, привнесених різними людьми з попередніх колективів.
У становленні культури першорядну роль відіграє керівник підприємства. Далекоглядні керівники процвітаючих підприємств розглядають корпоративну культуру як потужний стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати всі підрозділи та окремих співробітників компанії на загальні цілі і ціннісні установки, мобілізувати ініціативу колективу, забезпечувати відданість справі та компанії, полегшувати спілкування та досягати взаєморозуміння.
Основним елементом корпоративної культури є її внутрішні цінності. До системи внутрішніх цінностей відносяться основні філософські положення та ідеї, прийняті в компанії.
Система цінностей знаходить своє відбиття у формулюванні кредо організації. Кредо компанії включає мету її діяльності, основні принципи, стиль, певні зобов'язання стосовно клієнтів, акціонерів, ділових партнерів, персоналу, суспільства. Чітко представлені, сформульовані і зафіксовані в документах фірми ці принципи та зобов'язання дозволяють об’єднувати співробітників навколо єдиних ясно визначених цілей і цінностей.
Ділове кредо організації – це концентроване вираження її філософії та політики, що проголошені і реалізуються вищим керівництвом та приймаються співробітниками компанії.
Корпоративні цінності є найважливішим структурним елементом підприємства, тому що вони забезпечують найтісніший зв'язок між емоціями і поведінкою, тим, що ми відчуваємо, і тим, що ми робимо.
Які складові системи цінностей? Форма і зміст цінностей визначаються колом факторів, зокрема:
реальним змістом конкретного бізнесу;
політичними та соціальними традиціями тієї країни, де перебуває компанія;
особистими поглядами співробітників фірми.
Наявність настільки різнорідних факторів створює, здавалося б, нерозв'язне протиріччя на шляху вироблення єдиних і універсальних для будь-якої компанії принципів. Разом із тим, практика процвітаючих компаній у будь-якій точці земної кулі демонструє чимало загальних рис у системі цінностей, що диктуються зовсім різними культурами корпорацій.
Експерти вказують на намічений процес виникнення загальної, зручної та підходящої з людської точки зору культури, що включає такі компоненти:
виконувати свої обов'язки на найвищому рівні компетентності;
брати на себе ініціативу і йти на ризик;
пристосовуватися до змін;
приймати рішення;
працювати в команді;
бути «відкритим» для інформації, знань або новин про прийдешні або актуальні проблеми;
довіряти і бути гідним довіри;
поважати інших (клієнтів, постачальників і колег), а також самого себе.
відповідати за свої вчинки та приймати на себе відповідальність;
судити та піддаватися суду оточуючих, винагороджувати і бути винагородженним залежно від результатів.
У науковій літературі представлено багато прикладів, які відбивають цінності і принципи діяльності різних компаній. Вони приваблюють своєю правдивістю і вірогідністю, звучанням справді людського голосу та колективною єдністю, тоном високої відповідальності та етики поведінки людей, взаємин виробників і клієнтів.
Таким чином, створення системи корпоративних цінностей – це відповіді на такі питання:
Що ми робимо?
На що ми придатні?
До чого ми здатні?
Які наші життєві установки?
Який у нас план?
Який інтерес наш бізнес представляє для клієнтів, співробітників компанії, наших партнерів?
Де особисто моє місце в загальному плані розвитку?
Цінності повинні відповідати потребі людей одержувати підтвердження того, що справа, якою вони займаються, має значення, яке виходить за межі конкретного бізнесу, конкретної посади, конкретних колег по роботі і конкретного окладу.