антологія / Gnuchkyi_kurs_analitika

Темпи зміни вимог банків за кредитами, наданими фізичним

особам в іноземній валюті Темпи зміни вимог банків за кредитами, наданими фізичним

особам у національній валюті

Примітки.

1.Розраховано за даними: Бюлетень НБУ. – 2008. – №12. – 167 с., http://www.bank.gov.ua.

2.Дані 2009 р. наведено за станом на листопад, грошові доходи населення – на червень.

Рис. 3.4. Динаміка грошових доходів населення та вимог банків за наданими кредитами за 2000–2009 рр., %

Волатильність валютного курсу також певною мірою впливає на зміну ліквідності банківської системи, що зумовлено зменшенням інтервенцій Національного банку в умовах гнучкого курсоутворення гривні.

Зазначені ризики для банківської системи повною мірою проявилися в умовах поглиблення фінансової кризи 2008 р., яка стала каталізатором прояву слабких сторін вітчизняної економіки. Зокрема, зростання недовіри вкладників до банківської системи, яка посилювалася гучними та протилежними заявами політиків, спровокувало відплив капіталу з банківської системи. Масове вилучення депозитів в умовах значного обмеження зовнішніх джерел залучення коштів та стрімкого знецінення національної валюти призвело до зниження ліквідності банку, що посилило

81

загрозу втрати стабільності банківської системи в цілому. Так у 2008 р. приріст депозитів у банківську систему становив лише 105 % у національній валюті, проти 167,1 % у 2007 р., натомість як в іноземній валюті спостерігалося зростання (відповідно 172,4% проти 129,3 % у попередньому році), що обумовлено девальвацією гривні. Суттєве скорочення депозитів, що супроводжувалося зростанням боргових зобов’язань для позичальників в іноземній валюті та зниженням рівня кредитоспроможності клієнтів, відповідним чином вплинуло на темпи кредитування населення та суб’єктів господарювання. Зокрема, темпи приросту наданих кредитів у 2008 р. становили 140% проти 173% у 2007 р. у національній валюті та відповідно 204% і 175% в іноземній валюті.

Таким чином, в умовах мінливості валютного курсу важливе значення для збереження стабільності банківської системи матиме регулювання відкритої позиції банківських установ в іноземній валюті та дотримання нормативів ліквідності; проведення зваженої політики кредитування, підвищення якості проведення моніторингу платоспроможності позичальників та цільового використання позикових коштів, а також посилення контролю за відповідністю розмірів активів і пасивів за строками погашення.

Населення

Відношення суб’єктів валютної політики до змін макроекономічних показників і політичної ситуації в країні є одним із визначальних факторів впливу на динаміку попиту та пропозиції на валютному ринку, а відповідно – і на волатильність валютного курсу. Зокрема, очікування ревальвації призведе до підвищення попиту на гривню через надходження на ринок значного обсягу заощаджень населення в іноземній валюті, які зберігаються поза банківською системою, тим самим посилюючи тиск на гривню.

Наявність суттєвого позитивного кореляційного зв’язку між рівнем доларизації та темпами зміни цін [8, с. 48] пояснює поведінку населення в умовах волатильності обмінного курсу національної валюти. Девальвація, що зазвичай супроводжується зростанням рівня інфляції й доларизації в країні, зменшує доходи населення, що змушує його знижувати ризик валютних втрат через обмін заощаджень на більш стійку валюту та підвищення попиту на товари, що ще більшою мірою знецінює національну валюту. Очікування довгострокового тренду втрати купівельної спроможності гривні може

82

призвести до перевищення попиту населення на товари народного споживання над пропозицією виробників.

Тобто, коливання валютного курсу, що суттєво впливають на доходи населення, пояснюють залежність між обмінним курсом і схильністю населення до товарів власного чи імпортного виробництва. Так в умовах девальвації підвищується рівень споживання товарів власного виробництва, проте при ревальвації навпаки: зростання доходів у доларовому еквіваленті зумовлює пожвавлення попиту на імпортовану продукцію.

Значним фактором впливу на очікування населення є динаміка цін на енергоресурси, вагома частина яких імпортується, що знижує можливість державного регулювання. Очікування підвищення цін на енергоносії, що є фактором зростання рівня інфляції, також впливає напідвищення попиту населення на іноземну валюту.

За наявної незмінної тенденції зростання вартості енергоносіїв, що зумовлює ріст цін на товари та послуги, знецінення національної валюти супроводжуватиметься зниженням доходів населення. Погіршення рівня життя населення в умовах зростаючої інфляції призведе до підвищення рівня безробіття.

Крім того, стрімка девальвація досить часто є вагомою причиною еміграції населення, більшу частину якого складають кваліфіковані фахівці працездатного віку.

Каталізатором поведінки українців є політична невизначеність, яка посилюється виборчими процесами. У такій ситуації, в умовах наявних політичних протистоянь, занепокоєне населення зазвичай робить збереження в іноземній валюті, яка традиційно вважається більш стійкою, а також може забирати свої заощадження з банківських установ і розміщувати депозити за межами країни, що підсилює загрозу втрати фінансової стабільності банківської системи. Проте при ревальвації та продовженні відповідної динаміки населення не зацікавлене здійснювати вклади на депозитні рахунки в іноземній валюті. Стрімка ревальвація гривні або її очікування може призвести до вилучення іноземних депозитів та їх заміну на вклади в національній валюті, що і в подальшому буде стимулювати попит на гривню, посилюючи ревальвацію.

Враховуючи наявну від’ємну дохідність інвестиційних фондів, тривалий період перевищення рівня депозитних ставок над рівнем інфляції (рис. 3.5), населення спрямовувало витрати на споживання (рис. 3.6), що було додатковим фактором розкручування інфляційної спіралі.

83

Джерело: Бюлетень НБУ, http://www.bank.gov.ua

Примітка: Дані за 2008 – 2009 рр. наведено за депозитами, залученими у звітному періоді на рахунки домашніх господарств.

Рис. 3.5. Динаміка відсоткових ставок банків застроковими депози- тамифізичнихосібтаіндексуспоживчихцінза2000–2009 рр., %

Такий стан в умовах гнучкого курсоутворення матиме девальваційний вплив на обмінний курс гривні, що супроводжуватиметься зростанням доларизації економіки.

60%

40%

20%

Рік

0%

Джерело: http://www.bank.gov.ua, http://www.ukrstat.gov.ua.

Рис. 3.6. Структура видатків населення за 2000–2009 рр., %

84

Прямолінійний зв’язок між рівнем доларизації та обсягом депозитних вкладів в іноземній валюті визначає залежність відповідних показників від рівня банківського кредитування в іноземній валюті. В умовах девальвації для населення та суб’єктів господарювання привабливішим є отримання кредитів у національній валюті, що знецінюється, а при ревальвації й відсутності подальших очікувань зміни тренду обмінного курсу та наявної динаміки прискорення темпів економічного розвитку, вигіднішими є кредити в іноземній валюті. Подальше зростання обсягів зовнішніх зобов’я- зань та наданих кредитів суб’єктам господарювання й особливо населенню може призвести до суттєвого погіршення платіжної дисципліни позичальників при девальвації гривні, що неодмінно вплине на фінансову стійкість і ліквідність банківської системи. Узагальнення основних факторів впливу динаміки обмінного курсу на можливу поведінку населення наведено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Узагальнення основних факторів впливу динаміки обмінного курсу на можливу поведінку населення

Примітка:

– збільшення (покращення, прискорення);– зменшення (погіршення, уповільнення).

85

Таким чином, волатильність обмінного курсу гривні має як позитивний, так і негативний вплив на темпи економічного розвитку країни, що певною мірою визначає поведінку суб’єктів господарювання та населення. Запровадження гнучкого режиму курсоутворення в умовах двозначного рівня інфляції, сповільнення темпів економічного розвитку країни та політичної невизначеності несе значні ризики для країни. Отже, найнижчу ймовірності настання негативних наслідків через зміну режиму курсоутворення можливо досягти при наданні більшої гнучкості національній валюті в підготовлених умовах.

РОЗДІЛ 4

ОСНОВНІ ЕТАПИ НАДАННЯ БІЛЬШОЇ ГНУЧКОСТІ ОБМІННОМУ КУРСУ ГРИВНІ

ВСТАБІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

Зогляду на необхідність забезпечення позитивного впливу зміни режиму валютного курсоутворення, запровадження гнучкого валютного курсу у підготовлених умовах має здійснюватися лише за погодженням концепції валютної політики та Дорожньої карти її реалізації на всіх рівнях, що забезпечить злагодженість дій уряду та Національного банку, тим самим знижуючи рівень негативних очікувань учасників валютного ринку. Це сприятиме мінімізації ризику настання економічних криз і негативних тенденцій гальмування економічного розвитку країни.

На підготовчому етапі надання більшої гнучкості валютного курсу доцільно сформувати ефективні передумови, що сприятимуть пожвавленню економічного розвитку країни при зміні режиму курсоутворення. З огляду на доцільність проведення відповідних змін в умовах ревальваційного тиску на гривню, що формується за наявності сталого економічного розвитку та позитивної динаміки макроекономічних показників, виникає необхідність стабілізації економічної ситуації та формування технічних й економічних передумов (див. р. 2), досягнення визначених нормативів, які забезпечуть мінімізацію ризику гальмування економічного розвитку країни.

Крім зазначених змін варто вжити і ряд інших заходів, зокрема, для прискорення розвитку валютного ринку доцільно вилучити таке джерело надходжень збору до пенсійного фонду, як операції з купівлі-продажу іноземної безготівкової валюти. Також на цьому етапі Національному банку та уряду доцільно вжити всіх необхідних заходів щодо мінімізації та утримання інфляції на низькому рівні.

Стабілізація макроекономічних показників має позитивно вплинути на доходи населення та їх очікування щодо подальшого економічного розвитку країни, що неодмінно позначиться на

87

зниженні рівня тіньового сектору, підвищенні стабільності банківської системи та поліпшенні фінансового стану суб’єктів валютного ринку. Позитивні зрушення також мають відбутися і у діяльності фондового та фінансового ринків.

Такий підхід сприятиме розвитку міжбанківського валютного ринку та дозволить поступово знижувати роль Національного банку як основного його учасника.

Перший етап надання гнучкості гривні

Слід зазначити, що зміна режиму курсоутворення має супроводжуватися зміною цілей, зокрема поступовою відмовою від утримання обмінного курсу гривні на стабільному рівні та наданням переваг зниженню рівня інфляції. Перші два етапи надання гнучкості гривні будуть характеризуватися встановленням коридору обмінного курсу, що обмежує дії Національного банку, особливо за умов незначного діапазону коливань валютного курсу. Проте в цей період зниження рівня інфляції, як основного фактора макроекономічної стабільності, також є визначальною ціллю. Практика показує, що регулювання рівня інфляції з часом домінує над утриманням валютного курсу. Однак запровадження повного таргетування інфляції, як надійного та ефективного номінального якоря, має відбуватися в умовах плаваючого валютного курсу з регулюванням (тобто на третьому етапі).

Таким чином, на цьому етапі відсутність запровадження режиму таргетування інфляції, як альтернативного номінального якоря, не має перешкоджати наданню гнучкості гривні через те, що зниження рівня інфляції за сприянням ефективної фіскальної та незалежної монетарної політики є основними факторами дієвості валютного режиму.

Динаміка обмінного курсу гривні при наданні йому більшої гнучкості буде залежати від умов, у яких відбудеться зміна режиму курсоутворення. Зокрема, тренд курсу гривні визначатиметься перевагою однієї із складових: обсягом надходження іноземного капіталу або станом макроекономічної ситуації в країні.

Досягнення сталого економічного зростання на підготовчому етапі переходу до гнучкого режиму курсоутворення забезпечить мінімізацію негативного впливу на темпи розвитку країни та формування необхідної умови щодо девальваційного тиску на гривню. Одним із факторів його забезпечення є підвищення питомої ваги інноваційного та технологічного імпорту в загальній структурі.

88

На першому етапі надання гнучкості гривні необхідно допустити коливання валютного курсу у визначених межах, встановлених основними засадами грошово-кредитної політики, які мають відповідати стану економічного розвитку країни. Надання хоча й незначної волатильності валютного курсу сприятиме розвитку фондового ринку та застосуванню похідних фінансових інструментів через намагання суб’єктів валютного ринку уникнути ризику втрати частини прибутків унаслідок негативної зміни обмінного курсу національної валюти. У подальшому, за сприятливих умов, можливо здійснити прив’язку до кошика валют, що має забезпечити позитивний вплив на підвищення конкурентоспроможності вітчизняних експортерів.

Наявність вузького валютного коридору пов’язана з певними ризиками, що набувають особливого значення в умовах лібералізації руху капіталу зумовленого вступом України до СОТ, що змусить Національний банк проводити інтервенції з метою утримання курсу у встановлених межах.

Уцей період Національний банк має дозволити ринковим силам визначати обмінний курс гривні та здійснювати інтервенції лише в разі його виходу за межі встановленого валютного коридору. Зменшення участі Національного банку на міжбанківському ринку стимулюватиме розвиток останнього. Із запровадженням гнучкого режиму курсоутворення посилюється важливість застосування різноманітних інструментів валютного регулювання, які, відповідно до економічної ситуації, використовуватиме Національний банк України.

Зміна режиму курсоутворення має також супроводжуватися розвитком комунікаційної політики, яка полягатиме в періодичному інформуванні суспільства про напрями реалізації валютної політики, а також у звітуванні про отримані результати та роз’ясненні можливих відхилень від заданих параметрів.

Уряді країн зниження рівня негативних очікувань суб’єктів валютного ринку та посилення довіри до нового режиму курсоутворення досягається застосуванням прозорої політики проведення інтервенцій, її цілей та критеріїв.

Зокрема, розкриття інформації щодо інтервенцій здійснюється

уВеликій Британії (у щомісячних прес-релізах публікується інформація про розмір, дату проведення, причини та дані по офіційних активах у іноземній валюті); ЄЦБ публікує інформацію про випадки проведення інтервенцій у щомісячному бюлетені без за-

89

значення їх розміру; казначейство США зазвичай підтверджує інтервенції у день їх проведення та надає інформацію у квартальному звіті; в Японії Міністерство фінансів також звітує щодо обсягів і дат; політика інтервенцій публікується і в Австралії та Швеції [72, c. 14–15], що є прикладом удосконалення валютної політики, спрямованої на підвищення ефективності валютного регулювання.

На першому етапі запровадження гнучкого режиму курсоутворення, з огляду на розвиток валютного ринку в Україні, вважаємо цілком достатньою є існуюча практика подання інформації щодо обсягів здійснених інтервенцій за кожний місяць. Однак, з метою підвищення ефективності комунікативної політики, доцільно посилити зв’язки з громадськістю, зокрема в частині надання своєчасної та зрозумілої суспільству інформації щодо пріоритетних цілей грошово-кредитної політики та інструментів, які застосовуватимуться для їх досягнення.

Важливим фактором також є проведення ефективної фіскальної політики. Оскільки в умовах наявності вузького коридору валютного курсу Національний банк обмежується у можливості вибору інструментів регулювання, фіскальна політика має узгоджуватися з темпами зростання рівня доходів населення та сприяти ефективному регулюванню грошово-кредитного ринку.

Також особливого значення набуває посилення вагомості процентної політики, основним інструментом якої є облікова ставка як механізм грошово-кредитного та інфляційного регулювання. Це зумовлено тим, що нині відсоткові ставки за міжбанківськими кредитами та роздрібні ставки банківських установ із різних причин досить повільно реагують на зміну облікової ставки Національного банку України.

Із наданням гнучкості гривні має відбутися призвичаювання суспільства та суб’єктів ринку до волатильності обмінного курсу. Зазначені зміни вимагають підвищення кваліфікації працівників у напрямі швидкого реагування на зміни валютного курсу. Такий підхід забезпечить здійснення зваженої діяльності суб’єктами ринку, спрямованої на мінімізацію валютного ризику. На цьому етапі та й у подальшому важливо докласти спільних зусиль уряду та Національному банку для мінімізації негативної динаміки обмінного курсу та макроекономічних показників, що убереже від дестабілізації очікувань суб’єктів ринку та зневіри в новий режим курсоутворення.

90