Тема 6. Розвиток рекреаційний комплексів країн Африки та Америки

1. Особливості розвитку рекреаційного господарства в країнах Африки.

2. Основні курорти Африки.

3. Особливості розвитку рекреації в Північній Америці.

4. Особливості розвитку рекреації в Південній Америці.

5. Особливості розвитку рекреації в Центральній Америці.

1. Особливості розвитку рекреаційного господарства в країнах Африки.

Фактори розвитку рекреації:

1. Географічне положення своєрідне. Простягається по обидві боки від екватору, широтна зональність повторюється на північ і на південь, більшість районів Африки тропічні, на півночі на півдні – субтропіки.

2. Близькість до районів мешкання рекреантів (Європа).

3. Унікальні природно-географічні ресурси:

Гідрологічні (водні):

Океани: Індійський та Атлантичний

Моря: Середземне, Червоне, що найбільш придатними для розвитку рекреаційних комплексів.

Річки: Ніл с Кагерою (найдовша річка світу), Конго, Нігер, Замбезі, Убангі, Касаж, Оранжева. Сенегал, Окаванго, Лімпопо, Вольта, Лувуа.

Озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад, Рудольф, Альберт, Тана, Едуард.

Водосховища: Асуанське, Каріба, Вольта.

Водоспади Лівінгстона (Конго), Вікторія (Замбезі)

Орографічні: гори Адамові Драконові, Атлаські, Бонго

Вершини: Кіліманджаро (Танзанія 5895 м),Кенія тощо.

Бальнеологічні ресурси є на всій території континенту, але використовуються в ПАР, Ефіопії, Єгипету, Тунісі, Марокко.

Біотичні: фауна - слон африканський, жираф, антилопи, зебри, лев, носоріг, бегемот, горили, птахи різноманітні.

Флора - баобаби, кактуси. Африка є батьківщиною багатьох культурних рослин: кава, какао, фінікова пальма.

4. Унікальний етнічний колорит (бушмени, масаї, догони, мурі)

Фактори, що лімітують розвиток рекреації в макрорайоні Африка

1. Політична нестабільність

2. Економічна відсталість

3. Хвороби

4. Нерозвинута інфраструктура

Рекреаційне районування Африки

Африка - макрорайон за ЮНВТО та О. Бейдиком, складається з 6 мезорайонів:

1. Середземноморський мезорайон (Північна Африка);

2. Приатлантичний мезорайон (Західна Африка);

3. Східний мезорайон;

4. Внутрішній мезорайон;

5. Південний мезорайон;

6. Острівний мезорайон.

Північна Африка

Найсприятливіший та найрозвинутішій регіон, Рекреантів приваблюють клімат, пляжі, пам’ятки давньої культури.

Природні ресурси: Середземне море, Червоне море, Атлантичний океан, пляжі(починають функціонувати набагато раніше південно європейських, а іноді діють цілий рік), гірські райони системи Атлас, курорти приморських районів Маг рибу (маг риб в перекладі з давньоарабської – західний, включає Марокко, Алжир, Туніс. А відміну Левант (Східний з давньогрецькою включає країни Близькосхідного регіону Азії та Єгипет і Лівію).

Клімат субтропічний і тропічний, сприятливий для відпочинку. Рельєф сполучає в собі узбережжя Середземного моря й Атлантичного океану, гірські райони системи Атласу (з елементами висотної поясності, де зустрічаються ліси, чагарникові зарості, степи) і напівпосушливі й посушливі плато (іноді з оазисами) у південних районах. Водні ресурси: Ніл, що є найдовшою річкою в світі.

Саме країни Північної Африки приймають основний потік туристів, які прагнуть у Марокко, Туніс, Єгипет, і в значно меншому ступені в Алжир і Лівію через політичну обстановку.

Країни мають дуже давню та цікаву історію. Є доарабські культурні пам’ятки: піраміди Гізи (Єгипет), Карфаген (Туніс).

Численні арабські культурні пам’ятки Рабат, Кааба, Марракеш (Марокко), Алжир, Тлемсен (Алжир).

Особливо виділяється Єгипет, приваблює історико-культурними пам’ятками, омивається двома морями. Центри: Олександрія, Каїр, Гіза, Луксор, Асуан.

Найбільш відомі курорти Єгипту.

Сома-Бей - молодий пляжний морський курорт Єгипту для солідної публіки, що не любить шум. Упор на курорті зроблений не на дайвінг і серфінг, а на таласотерапію та гольф. Олександрія - морський пляжний курорт Єгипту. Місце розташування на березі Середземного моря, наявність гарних пляжів і благодатний клімат дозволяють вважати місто морським курортом. Кращі пляжі Олександрії перебувають у східній частині міста. Нувейба (Nuweіba) має пляжі, зручними для купання, і тому це місце найкраще з курортів Синайського півострова підходить для спокійного відпочинку. перебуває в процесі розвитку. Дахаб новий курорт Єгипту, позиціює себе як демократичний і бюджетний морський і пляжний курорт. спеціалізується на дайвинге. Сюди прибуває безліч незалежних мандрівників. Марса-Алам маловідомий поки курорт Єгипту, що переживає період бурхливого розвитку.

Головна родзинка курорту - дайвінг-центр, що затьмарює по своєму оснащенню Хургаду. Хургада (Hurghada) головний пляжний морський курорт Єгипту, що володіє мікрокліматом завдяки морським бризам. Курорт Хургада має розкішні можливості для дайвінгу й серфінгу, хоча коралові рифи через великий наплив відвідувачів перебувають під загрозою.

Пляжі Хургады добре обладнані, вони пологи, що важливо для відпочинку з дітьми, пісок дрібний і чистий. Курортна інфраструктура Хургади перебуває на рівні світових стандартів - до послуг туристів численні ресторани, пляжні розваги (туристична субмарина, аквапарк і т.д.), казино, гарний шопінг.

Шарм-ель-Шейх (Sharm el-Sheіkh) або Шарм-эш-Шейх - місто-курорт у Єгипті на південному краї Синайського півострова на узбережжя Червоного моря. У перекладі з арабського - "царська (шейхска) затока". Це курорт європейського рівня. На узбережжя розташована безліч готелів. У Шармі-Елі-Шейху близько 70 готелів.

Західна (Приатлантична) Африка

Включає країни розташовані на південь від Марокко.

Приваблює природне розмаїття пустелі, напівпустелі, савани, тропічні ліси, вологі екваторіальні ліси, дикі тварини. Самобутня культура аборигенів, культурний шар метрополій Іспанії, Португалії, Великобританії, Франції, Бельгії, національні парки, сафарі, водоспади, гори, культурні пам’ятки (Сенгал). Інфраструктура не розвинута.

У цей район входить безліч держав, розташованих в зонах тропічних пустель і напівпустель, саван, лісосаван, тропічних лісів, в тому числі вологих екваторіальних. Це розмаїття природи робить район привабливим. Природну атрактивність підсилює наявність в районі ще збережених диких тварин. Великий інтерес для туристів представляють і самобутня культура аборигенів, їх ремесла, традиційна агрокультура. У ході колонізації на цей культурний шар наклалася культура європейських держав: Іспанії, Португалії, Великобританії, Франції, Бельгії. Багато жителів засвоїли стереотип поведінки громадян метрополії, прийняли їх мову, систему освіти.

Одним словом, великий шар корінних жителів, особливо в містах, оновив, свій європеїзований менталітет. На місце традиційних релігійних культів у багатьох районах і містах прийшло християнство (у різних його формах), проник і іслам.

Всі ці явища продовжуються і розвиваються. Тому район представляє собою сплав різних культур на тлі дуже складної природної мозаїки. Разом з тим район цей, в силу кліматичних особливостей (крайніх показників температури і вологості), недоступний для відвідування певної частини туристів (не цілком здорових або літніх). До того ж туристська інфраструктура в багатьох країнах регіону розвинена недостатньо. Тому в даний час розвиток туризму в цій частині Африки порівняно обмежений. Сучасних туристів приваблюють приморські пляжі, флора і фауна особливо національні парки, ліцензійне полювання на диких тварин (зокрема, в ході сафарі – своєрідні експедиції мисливців-іноземців), окремі об'єкти неживої природи (водоспади, пороги, мальовничі гори, в тому числі і вулканічного походження та ін.)! Фахівців з природних ресурсів і їх використанні цікавлять лісові масиви, родовища корисних копалин і місця їх видобутку, що дає можливість організації професійно-спеціалізованого туризму.

У доколоніальний період, а особливо в останні століття в районі оформилося багато міст різного типу. У деяких з них туристи можуть ознайомитися з історико-культурними пам'ятками (найчастіше колоніальної епохи). Серед них палаци, форти, храми різних конфесій. Найбільш яскраво вони представлені у столиці Сенегалу Дакарі. У цьому місті на тлі сучасної європейської архітектури анахронізмом виглядають фортеця і деякі інші будівлі, зведені європейцями в XV - початку XIX ст. Поблизу міста на острові Горі розташований так званий «будинок рабів», який колись був основним невільничим ринком Африки. Тут, як і в єгипетській Гізі, організовуються спектаклі «Звуки і світло», що відтворюють історію работоргівлі, яка тривала кілька століть.

Важливою туристичною особливістю Сенегалу є спортивне рибальство. Головна курортна зона Сенегалу - Пти-Котэ (70 км від Дакара), що відрізняється пляжами з білого піску й дуже спокійним океаном - беріг отут прикритий від морських вітрів півостровом. Рекомендується відвідати озеро Ретба, або Рожевє озеро, відомо своїми великими запасами солі.Столиця Сенегалу Дакар, хоч і не є курортом, але володіє декількома пляжами, достатніми для морського відпочинку. Популярний також відпочинок на островах, що лежать недалеко від берега. Кращі пляжі перебувають на мисі Скиринг.

Східна Африка

Східна Африка - унікальний у природному відношенні район. Індійський океан на сході, різноманітне по рельєфу плато в центрі, нагір'я і високі вершини на заході (серед них найвищі вершини материка - Кіліманджаро і Кенія). На заході багато великих озер, і серед них - величезне озеро-море Вікторія (Укереве), численні річки, включаючи витоки великого Міла. Оригінальна іхтіофауна озер і річок. Рослинний покрив представлений і тропічними лісами, і лісосаваннами, і заростями чагарників. На його тлі - добре збережені великі ссавці (слони, жирафи, антилопи, зебри, леви та інші екзотичні тварини). Прекрасно представлена у Східній Африці вертикальна поясність. Численні любителі гірського туризму піднімаються по схилах східно-африканських гір, добираючись на Кіліманджаро до нівального пояса.

У східно-африканських країнах прийняті заходи з охорони цієї чудової природи, створені національні парки і заповідники. Серед них - Серенгеті, Нгоронгоро, Мікумі (Танзанія), Найробійскій національний парк і заповідник Маунт-Кенія (Кенія), національний парк Мерчісон (Уганда). Тут дозволено регламентований відстріл деяких видів тварин і розвинені мисливський туризм, сафарі.

У районі є курортні центри на узбережжі (в континентальній частині Танзанії, на її островах Занзібар і Пемба, на узбережжі Кенії, де туристи можуть ознайомитися і з кораловими рифами), і у внутрішніх районах Кенії з їх більш звичним (через висоту місцевості) для європейців і північноамериканців кліматом.

Історико-культурних об'єктів у Східній Африці небагато. Серед них - старовинна португальська фортеця Форт-Ісус (Форт-Джасус) в місті Момбаса (Кенія), старовинна усипальниця королів у місті Кампала (Уганда) і деякі інші. Природно-атрактивні Руанда і Бурунді через політичну нестійкості зараз малопридатні для туризму.

Внутрішня Африка

Найнесприятливіший та найвідсталіший мезорайон в світі. Об’єднує держави Західної та Екваторіальної Африки, що не мають виходу до моря (Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Чад, Центрально-Африканська Республіка). З півночі на південь природа демонструє всі особливості зон тропічної пустелі, савани, тропічного лісу. Саме тут знаходяться найвідсталіші в соціально-економічному відношенні держави Африки зі слаборозвиненою інфраструктурою, в тому числі і туристської. Майже немає тут і історико-культурних цінностей. До того ж північна частина району страждає від прогресуючої посухи. Все це вкрай обмежує туризм, і мандрівників можуть залучити сюди лише екзотична тропічна природа і окремі історико-культурні об'єкти, наприклад, що знаходиться на межі Сахари «таємниче» місто Тімбукту (Томбукту).

Це місто в Республіці Малі засноване в XI ст. на торговому караванному шляху з Марокко до Західної Африки. Розквіт міста припав на другу половину XV-XVI ст., Коли тут склався великий центр мусульманської культури. До теперішнього часу збереглися різновікові мечеті, могильні склепи, могили святих. Багато кривих і вузьких вулиць. Все це в поєднанні з суворою природою надає місту ореол таємничості і малодоступності.

Південна Африка

Включає країни, розташовані на південь від Приатлантичного і Східного районів. Вони знаходяться в тропічних і субтропічних широтах, де простежуються і зона тропічних лісів, і савани, і тропічні рідколісся. На півдні, в субтропічній частині району добре виражена зміна зон зі сходу на захід: від вологих субтропіків на узбережжі Індійського океану і східних схилах Драконових гір до пустелі Наміб на заході, біля узбережжя Атлантичного океану. Різноманітність рослинного покриву створює необхідні екологічні умови для проживання самих різних тварин, типових для ефіопської зоогеографічної області Африки. Сильно винищені, вони нині підтримуються в умовах режимів заповідників і національних парків, серед яких особливою популярністю користуються ті,що знаходяться на території ПАР (Калахарі-Хемсбок, Крюгера, Натал та ін.) На цих заповідних територіях туристи в машинах можуть безпосередньо «стикнутися» з левами, жирафами, антилопами, слонами, носорогами, страусами та іншими екзотичними тваринами.

Привертають туристів і гори різного типу і висоти, особливо знаменита Столова гора поблизу Кейптауна, розташованого біля не менш знаменитого мису Доброї Надії (ПАР).

Серед річок, що зрошують район, - Помаранчева з припливом Вааль, Лімпопо і одна з найбільших водних артерій Африки - Замбезі, де (на кордоні Замбії і Зімбабве) знаходиться один з найбільш знаменитих водоспадів світу - Вікторія (ширина 1800 м, висота 120 м), підсвічується спеціально для туристів.

Країни району дуже цікаві з етнічної точки зору. Поряд з африканцями-аборигенами тут живуть багато вихідців з Голландії (та їх нащадки - африканери), Великобританії та держав Індостану, Португалії. Чимало й осіб, що походили від змішаних міжрасових шлюбів (у ПАР їх зазвичай називають «кольоровими»). Природно, що Південна Африка і багатоконфесійна.

У зв'язку з розвитком промисловості в більшості країн району виросло багато міст, в основному промислових, які представляють інтерес для туристів-фахівців.

У зв'язку з нестійкістю соціально-економічного та політичного становища (в останні десятиліття) багатьох країн району організація туризму в них важка. Є лише його осередки в окремих макрорегіонах. Виняток становить Південно-Африканська Республіка. Звільнена від міжнародних санкцій, ця країна швидко нарощує темпи розвитку туризму самого різного типу, чому сприяє і адекватний розвиток туристської інфраструктури в Кейптауні (з його середземноморським кліматом), столиці країни Преторії, Дурбані, Іоганнесбурзі, місті Порт-Елізабет (працюють приморські курорти). Щодо великого припливу туристів до Замбії і Зімбабве (річка Замбезі, розташовані на ній водосховище Кариби, водоспад Вікторія, дика фауна, окремі міста).

Лідером у розвитку рекреаційних комплексів безперечно є ПАР. Суть її потенціалу полягає скоріше в африканській екзотиці, ніж курортах. Однак у ПАР є й курортні місця (в основному для внутрішнього користування) і пляжі.

Дурбан (Durban) - найбільший курорт ПАР. В арсеналі курорту - піщані пляжі, готелі, ресторани. Купання можливо цілий рік й, що важливо для Індійського океану, безпечно. Залежно від сезону можливий як дайвинг, так і серфінг.

Порт-Элизабет (Port Elіzabeth) - туристичне курортне місто на узбережжя Індійського океану. Курорт знаменитий своїми піщаними пляжами, довжина яких становить майже 40 км. Ідеальний час для відвідування - південноафриканська осінь (березень-квітень).

Саймонстаун (Sіmon's Town) - по суті курортний пригород Кейптауна. Повноцінному відпочинку тут заважають холодні води Атлантики й постійні вітри (особливо в грудні-лютому). Температура води в розпалі літа всього лише

Тропічні і субтропічні широти Розмаїття рослинного покриву. Національні парки Калахарі-Хемсбок, Крюгера, Натал.

Столова гора, Кейптаун, Мис Доброї Надії. Річки Оранжева, Лімпопо, водоспад вікторія. Рекреаційні центри ПАР: Преторія, Дурбан, Іоганесбург, Порт-Елізабет.

Замбія розташовує ще й можливостями водного відпочинку. Це пов'язане з озером Кариба - водоймища на ріці Замбезі.

Парки, ландшафт: Саут-Луангеа, Кафуэ, Лоуэр-Замбези; водоспад Вікторія, водоспад Каламбо, ущелина Батока, озеро Кариба, ліс скам'янілостей Чирунду.

Малаві : Нката-Бей (Nkhata Bay) - головний пляжний курорт Малаві.

Манкі-Бей (Monkey Bay) - півострів, на краї якого розташований самий популярний туристичний центр Малаві, - мис Маклир. Піски тут з повною підставою можуть називатися золотими (пляж 5 км). Організуються одноденні човнові тури на озерні острови.

Містом-курортом у Намібії вважається Свакопмунд (350 км від Виндхука). Він відрізняється помірним сухим кліматом з температурою біля +20°С у плин усього року. Уздовж узбережжя тягнуться величезні піщані дюни і є безліч відмінних місць для морської риболовлі. Сезон відпочинку - грудень-квітень, коли атлантичні води прогріваються до +25°С. Дюни використаються для катання на лижах і сэндборда.

Острівний мезорайон

Острів Мадагаскар – Африка в мініатюрі. тут є всі природні зони, що і на материку. Прекрасний клімат і пляжі (берегова смуга 4828 км). Ендемічні тварини (50 видів лемурів). Унікальна флора (дерево подорожувальників, баобаби). Різний етноконфесіальний склад, більшість населення представники народу мальгашів. Активно розвивається сфера рекреаційних послуг

На Мадагаскарі є один курорт міжнародного рівня - Нуази-Бе, називаний "Таїті Індійського океану". Там прекрасні пляжі й чудова сонячна погода, навіть у сезон дощів. Нуази-Бе надає прекрасні можливості як для досвідчених, так і для початківців дайверів.

Острів Маврікій та Реюньон (Маскаренські острови) приваблюють також як приморські курорти.

Коморські острови (Комори). Основну масу відпочиваючих на цих островах Індійського океану становлять французи. Найкращим у плані пляжів уважається острівець Мвали. Гарним вибором послужить також острів Майотта, що дотепер залишається під французьким керуванням.

Головна перевага Комор - спокій, відсутність туристичних юрб і тропічні заходи (острів заповнений плантаціями ванілі, жасмину, иланг-иланга). Негативний момент на Коморських островах - стислість сприятливого сезону відвідування (вересень-жовтень, коли немає вітру й дощів, які в іншу пору року ллють як із цебра).

Сейшельські острови - 115 островів вулканічного та коралового походження. Клімат субекваторіальний морський, унікальна орнітофауна (чорний какаду, буль-буль).

2. Основні курорти Африки.

Курортне господарство Африки сьогодні ще тільки набирає силу. більшість курортних комплексів, що виникають на континенті мають суто розважально-відпочинковий характер. Такими є Хургада, шарм-ель-Шейх, Сафага, нувейб в Єгипті, Танжер, Тетуан, Агадір, Мохаммедія в Марокоо, Сусс, Монастір, Набуль, Джебра, Махдія в Тунісі. найбільш розвинутими курортними регіонами континенту є його північна і південна частини.

Кліматичні курорти Африки

Туніс: Хаммамет, Хаммам-Ліф

Марокко: Ель-Хосейма

Єгипет: Асуан

ПАР: Сан-Сіті

2. Бальнеологічні

Алжир: Хаммам-бу-Хаджар, Хаммам-Мескутін

Туніс: Хаммам-Ліф

Єгипет: Хелуан

ПАР: Мосселбай, Вармбад

Ефіопія: Амбо. Волясо.

3. Приморські курорти та розважально-оздоровчі

Єгипет: Хургада, Шарм-ель-Шейх, Сафага, Нувейба;

Марокко: Танжер, Тетуан, Агадір, Моххамедія

Кенія: Малінді, Момбаса, Ламу, Кіліфі

Танзанія: Танга, острів Занзібар

Мозамбік: острів Мозамбік

Малаві: Саліма

Сейшельські острови

Маврикій

Перспективними є також пляжі Мавританії, Сенегалу, Кот д Івуар, Гани, Того, Нігерії. Коморських островів.

Можливості для розвитку гірськокліматичних курортів зокрема для зимових видів спорту на Африканському континенті мають лише Атлас (курорти Загора і Варзават у Марокко, Тлемсен в Алжирі) і Драконові Гори у Південній Африці. Розвиток курортного господарства як складової туристичної індустрії в деяких країнах макрорайону зокрема в Лівії та Алжирі значною мірою стримується несприятливою політичною ситуацією.

3. Особливості розвитку рекреації в Північній Америці.

Мезорайони: 1) Мексика

2) Канада, США та прилеглі території (Гренландія, остів Сен-Пьер, Бермудські острови)

Фактори розвитку рекреації

1) Природні ресурси

Океани: Атлантичний, Тихий, Північно-Льодовитий.

Моря: Баффіна, Чукотське, Берінгова.

Річки: Міссісіпі,

Макензі, Юкон, Ріо-Гранде, Арканзас, Колорадо, Огайо, Колумбія тощо.

Озера: Верхнє (найбільше за площеє прісне озеро світу), Гурон, Мічіган, Велике Ведмежє, велике Невільницьке, Ері, Вінніпег, Онтаріо тощо.

Водоспади

Гори: Аляскінський хребет, Брукс хребет, скелясті гори, Аппалачі, Сьерра-Невада, береговий хребет, каскадні гори.

Найвища точка – гора Мак-Кінлі (6194 м) На Алясці

Бальнеологічні ресурси

Біотичні ресурси

Кліматичні ресурси

2) Високий економічний розвиток

3) Розвинута інфраструктура

4) Висока економічна ефективність рекреаційної діяльності

5) Високий рівень обслуговування

6) Давня культура, залишки давніх цивілізацій

США – країна лідер в розвитку рекреації та зокрема туризму. Різні частини Сполучених штатів мають різну спеціалізацію та атрактивність.

Схід США .Основою пізнавально-культурного туризму є міста з їх порівняно молодими історичними пам'ятками, монументами і вражаючими сучасними спорудами.

Практично уздовж всього східного узбережжя США тягнеться один величезний мегаполіс, що включає Нью-Йорк, Філадельфію, Вашингтон, Бостон, Балтімор і багато інших великих і маленьких міст. Але самі американці прагнуть вибратися з міст: їх приваблює природа.На сході США є і національні парки, і заповідники, і туристські стежки. Вони приурочені до системи Аппалачей, масиву Адірондак, ущелині річки Делавер, районам моренно-озерного ландшафту.

У межах Сходу США можна виділити п'ять туристських макрорайонів: Приозерний, Огайо, Нова Англія, Приатлантичний, Аппалачі.

Приозерний район приваблює своїми водними об'єктами: групою Великих озер (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), їх берегами, пляжами і знаменитим Ніагарським водоспадом.Один час уся система Великих озер була зоною екологічного лиха (навколо багато промислових підприємств, та й судноплавство). Але у результаті вжитих заходів екологічна рівновага більш-менш відбудована. Так що цей район дуже корисний для вивчення фахівцями-екологами.

Приозерний район входить, у поняття «Близького Заходу» США (на відміну від Далекого Заходу). Столицею краю є одне з найбільших міст США Чикаго, з його хмарочосами, всесвітньо відомими підприємствами (звідси – професіональний та діловий туризм), музеями.

Район Огайо, як говорить його назва, розташований в басейнах не однойменної річки - лівої притоки Міссісіпі. Це район лісів і сільськогосподарських угідь, малих і середніх міст, серед яких багато промислових, а також центрів освіти: Цинциннаті, Колумбу зі знаменитим Колумбійскім університетом та інших. Чимало в районі національних парків, пам'яток природи (наприклад, печер). Район Огайо не відноситься до числу лідируючих в галузі туризму США.

Нова Англія. Цей район розташовується на північному сході країни, на узбережжі Атлантичного океану.Район був у числі первих освоєних переселенцями з Європи. І тому тут здавна склалися і розвинена промисловість, і багато міст. Серед них найбільший - Бостон, до якого примикає американський Кимбридж з широко відомим Гарвардським університетом, заснованим ще в XVII ст.

Приатлантичний район США включає більшу частину східного узбережжя країни. Крім окремих континентальних (наприклад, масив Адірондак) і приморських зон відпочинку, район привабливий, в першу чергу для іноземних туристів, своїми містами, які утворюють величезний мегалополіс,один з найбільших у світі. Три міста цього мегалополіса заслуговують особливої уваги туристів. По-перше, це столиця країни Вашингтон, що входить в федеральний округ Колумбія. Вашингтон - місто всесвітньо відомих історико-політичні споруд. Серед них - резиденція Президента Білий дім, будівля парламенту Капітолій, будівля Верховного суду, мавзолей автора конституції США Джефферсона, пам'ятники йому ж, а також Лінкольну, Вашингтону. Великою популярністю користується Арлінгтонське кладовище.

Аппалачі - район, розташований на захід від попереднього.

Ця країна представляє собою поєднання невисоких гірських хребтів, плато, річкових долин. Район гарного (завдяки Атлантиці) зволоження, Аппалачі до колонізації був лісовим районом; нині багато лісу втрачено. Проте тут зберігаються і туристські стежки, та охоронювані природні об'єкти, і заповідні території,що означає передумови розвитку туризму (в основному внутрішнього).

Захід США («Далекий Захід»). Ця зона включає в себе Кордильєри і входять в систему останніх плато (Колорадо, Колумбія та ін.) Тут ще збереглося багато щодо незайманих природних комплексів. Саме тут знаходиться найбільший в країні Єллоустонський національний парк, що славиться величезною кількістю гейзерів (їх більше 10 тисяч), деякі з них вражають своїми розмірами. Головною визначною пам'яткою Йосемітського національного парку є реліктовий гай гігантських секвой - єдина на земній кулі. Річка Колорадо славиться своїм глибоким (1,5 км) «Гранд Каньоном».

Захід США - це зона гір і високих плато, і лише Каліфорнійская низовина (між Береговим хребтом Каліфорнії і хребтом Сьєрра-Невада), зрошувана річкою Сакраменто, є винятком з правил. Можна виявити три туристських макрорайони: Скелясті гори, внутрішні плато, Західні хребти.

Тихоокеанська туристично-рекреаційна зона теж відноситься до «Далекого Заходу», хоча вона й невелика за площею, але має велике значення в туристському бізнесі.

За своїм природним особливостям зона досить різко ділиться на два макрорайону: Північний і Південний. Обидва ці району, особливо Південний, привабливі не тільки природними особливостями, морськими курортами (на південно-сході Каліфорнії), а й цікавими містами. У цьому їх схожість зі сходом країни і на відміну від центральних районів.

Центр США (Центральна зона) розташована в основному в зоні степів. Велика частина їх була розорана, почала розвиватися грунтова ерозія, і вся територія перетворилася на «курну чашу»: землі виносилися в Мексиканську затоку. Однак енергійні заходи, вжиті в останні десятиліття, зупинили цей процес.

Зона включає в себе два макрорайони: Центрально-Північний і Центрально-Південний. Обидва вони належать до «Середнього Заходу» США.

Центрально-Північний район у великій мірі не стільки грає самодостатню роль, скільки виконує місію транзитного шляху між іншими туристськими районами США, а також Канадою. Разом з тим цей район надзвичайно цікавий для фахівців у галузі сільського господарства, особливо рільництва (виробництво зернових). Втім, залучають і скотарські ранчо. Популярними туристськими об'єктами в цьому регіоні є печери мін- несота, гігантські статуї чотирьох колишніх президентів, національний парк Вінд-вейв (печери й екзотична фауна) ярмарки у Канзасі. Рекреанти часто відпочивають у приміських зонах.

Центрально-Південний район має більш теплий клімат, ніж попередній. На самому півдні він просто субтропічний. Саме там розташовані курорти. Є в районі і великі міста - центр нафтопереробки Х'юстон і сумно відомий вбивством президента Кеннеді Даллас. Великий інтерес для туристів представляють національні парки Біг-Бенд (острівець «дикого Заходу» з живописним каньйоном ріки РіоТранде) і Хот-Спрінгс (карстові печери і цілющі мінеральні джерела), заповідник на острові Падре. У штаті Арканзас на базі мінеральних джерел створені бальнеологічні джерела.

Південно-Східне узбережжя (Південно-Схід США) включає південну частину узбережжя Атлантики і узбережжя Мексиканського залива. У центрі цієї великої примикає до теплих морів зоні знаходиться півострів Флорида, перетворений на величезний міжнародний курортний район.

Зона щороку приваблює десятки міліонів туристів і дає близько 1 / 3 частини всіх доходів американської індустрії туризму.

Півострів Флорида - один з найбільших світових курортних районів, де відпочивають за рік десятки мільйонів туристів. Володіючи тропічним кліматом (середня місячна температура 20-30 °С), постійно тепле море (Атлантичний океан, Флоридський проток, Мексиканська затока), піщані пляжи, район приваблює сюди туристів-рекреантів весь рік. У результаті тут створені десятки упорядкованих курортів, серед яких особливою популярністю користуються Майамі (Майамі-Біч) на материку і Кін-Уест на одному з прилеглих островів. Крім морських ванн і пляжів туристи можуть скористатися в деяких місцях півострова можливістю рибної ловлі й полювання. На півдні Флориди розкинувся національний парк Еверглейдс. Це велика, єдина на континентальної частини США територія, відома рідкісними породами птахів, великою кількістю риб, незвичайною висотою мангових дерев і розкішною тропічною рослинністю.

Район Мексиканської затоки - фактично продовження попереднього, але менш привабливий, хоча на його території можно ознайомитися з гирловою частиною великих річок Міссісіпі, її сильно заболоченою дельтою і Ріо-Гранде (Ріо-Браве-дель-Норте). У гирлі Міссісіпі знаходиться місто Новий Орлеан, що носить, як і деякі інші міста прибережній частині затоки, сліди французської та іспанської архітектури, що нагадує про перші кроки європейської колонізації цього району.

Аляска - це молода, але перспективна туристична зона США, де туристів приваблює північна екзотика, життя аборигенів. В останні роки туризм на Аляску став настільки популярний, що займає одне з перших місць у структурі валового національного продукту штату (в деякі роки - навіть перше). Велику транспортну роль у перевезеннях туристів та організації туризму грає місто Анкорідж. Важливі також міста Норвік, Ном.

Зона Аляски - це однойменний штат, що включає материкову територію і безліч островів, серед яких Алеутські.

Особливу туристично-рекреаційну зону США представляє їх 50-й штат - Гавайські острови. Розташовані в тропіках, вони являють відвідувачеві широкий спектр тропічної природи, у лісах різного типу тут майже 90% рослин ендемічні, тобто зустрічаються тільки на Гаваях. Архіпелагу надають риси гострої екзотичності вулкани, у тому числі діючі (Мауна-Лоа, кила-УЕА). Постійне тепле море й пляжі - додатковий фактор природного атрактивності. Організаційним центром є столиця Гонолулу (на о. Оаху), де, крім туристів, можна зустріти японців, філіппінців, гавайців.

У острівному світі Гавайських островів кожен острів досить ізольований, але все ж в дуже загальному вигляді можна виявити у цій зоні два туристських макрорайону: Південно-Східний і Північно-Західний.

Канада, з її величезною територією, незайманою природою і, за рахунок її атрактивності (високі гори, степи, ліси, тундри), величезними, ще не в повній мірі використаними рекреаційними ресурсами (за винятком Приозерного району). Є велика кількість національних парків (зокрема, в Скелястих горах і на півдні країни).

Оскільки Канада в основному потенційно туристська територія (хоча і величезна), доцільно вважати її поки що єдиною туристсько-рекреаційною зоною. Відповідно до пропозиції П. М. Зачіняева і Н.С. Фальковича, в її складі можна виявити п'ять туристських районів: Приозерний, Приатлантичний, Середньо-Західний, Тихоокеанський, Північний.

Мексика

Основні курорти Північної Америки

1. Бальнеологічні курорти

США: Кліфтон-Спрингс, Саратога-Спрингс, Маунт-Клеменс, Вайт-Салфер-Спрингс, Ворм-Спрингс, Френч-Лік, Хот-Спрингс, Екселсіор-Спрингс, Гленвуд- Спрингс, Колорадо-Спрингс, Палм-Спрингс,

Канада: Банфф, Сент-Катарінс.

Мексика:

2. Гірськокліматичні

США мають курорти в Кордильерах: Сан-Валлі, Скво-Веллі, Санта-Фе,

Лас-Вегас. В Аппалачах - Лейк-Плесід

Канада: Грейвенхьорст

3. Приморські курорти в основному зосереджено в США та Мексиці

Приморські курорти США можна поділити на західні та східні.

Західні штати Гавайи (Вайкікі-Біч, Гонолулу)

Штат Каліфорнія (Лонг-Біч, Санта-Барбара, Сан-Дієго, Санта-Круз, Санта-Каталіна, Санта-Моніка)

Штат Флорида (Майамі-Біч, Вест-Палм-Біч, Сент-Огастін

Східні курорти ( Атлантік-Cіті, Лонг-Бранч, Нью-Порт)

Курорти Мексики: Акапулько, Канкун, Гуанахуато, Озеро Чапала.

4. Особливості розвитку рекреації в Південній Америці.

В макрорайоні виділяють наступні мезорайони:

1. Північний (Венесуела, Колумбія, Гайана, Гвіана, Суринам)

2. Центрально-Східний (Бразилія, Уругвай, Парагвай)

3. Західно-Андійський (Перу, Еквадор. Болівія)

4. Південно-Андійський (Чілі, Аргентина, Фольклендські острови)

Фактори розвитку рекреації в Південні Америці:

1. Цікаві різноманітні природні ресурси та умови

Океани: Атлантичний , Тихий, Південний, Карибське море

Річки Амазонка (з Укаялі) – найбільш повноводна річка світу, Парана, мадейра, Ориноко тощо.

Озера: Маракайбо, Тітікака, Патус тощо.

Гори Анди Найвища точка Аконкагуа 6960 м

Цікаві біотичні ресурси

Культурно-історичні ресурси

Фактори, що лімітують розвиток рекреаційної діяльності:

1. віддаленість від місці проживання основних туристів;

2. нерозвинута інфраструктура

3. невисокий розвиток економіки

4. політична нестабільність

Серед країн Південної Америки найбільш розвинутою в плані рекреаційної діяльності є Бразилія.

Приваблюють її природні видатні місця. Амазонія з її тропічними лісами та своєрідною флорою (Вікторія регія), Фауна: ягуар, лінивець, мурахоїд, броненосець, ігуана, анаконда, кайман, прісноводний дельфін - інія, піраньї.

Узбережжя Атлантичного океану. Найдовший в світі пляж Копакабана. Міста зосереджені на сході країни. Ріо-де-Жанейро.

Основні курорти Південної Америки

1. Приморські курорти

Атлантичні

Аргентина Мар-дель-Плата

Мар-дель-Сур

Мірамар

Бразилія

Копакабана (від Ресіфі до Порт-Алегрі)

Флоріанополіс

Сантус

Віла-Велья

Сальвадор

Уругвай Пунта-дель-Есте

Тихоокеанські Чілі Вінья-дель-Мар

2. Бальнеологічні

Бразилія

Посус-ді-Калдос

3. Гірськокліматичні

Бразилія (Петрополіс, Серра-дус-Оргас)

Аргентина Анди

(Санта-Карлос-де Барілоче)

5. Особливості розвитку рекреації в Центральній Америці.

В макрорайоні виділяють 2 мезорайони:

1. Центральна Америка

2. Карибський басейн та Вест-Індія

Фактори розвитку рекреації

1. Різноманітність природних ресурсів

Тропічний клімат, велика кількість морських пляжів, унікальний рослинний та тваринний світ

Історико-культурна спадщина епохи колонізації

3) Близькість до США – основного постачальника туристів

4) Добре розвинута інфраструктура

Фактори, що лімітують розвиток рекреації

1. Територіальний відрив від основних постачальників туристів (Європа)

2. Високі температури, вологість

Основні курорти Центральної Америки та Карибського Басейну

Куба

Приморські: Санта-Фе (Гавана)

Варадеро

Ла-Фне

Бальнеологічні:

Сан-Вісенте