3.4. Рекреаційне районування України

Рекреаційне районування за О. Бейдиком передбачає поділ країни на чотири великих рекреаційних зони (регіони).

1. Карпатський регіон (зона) включає такі райони: Закарпатський, Прикарпатський, Гірський та 18 підрайонів.

2) Причорноморсько-Азовський регіон (зона) включає3 райони:

- Кримський (рис.4)

Підрайони Південний берег Криму

Гірський Крим

Західний Крим

Південно-Східний Крим

Північно-Східний Крим

- Азовський

- Чорноморський

3)Подільський регіон

4) Центральний регіон (зона)

Альтернативне районування України включає 10 рекреаційних районів:

1. Кримський район

2. Карпатський

3. Столичний

4. Причорноморський

5. Донецький

6. Придніпровський

7. Подільський

8. Північно-Східний

9. Північно-Західний

10. Центральний

Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що проблема рекреаційного районування і сьогодні залишається актуальною, оскільки досі відсутні єдиний методичний підхід до територіальної організації рекреаційного господарства, механізм регулювання рекреаційних потоків, єдине бачен­ня перспектив розвитку санаторно-курортної бази і шляхів розвитку нових видів рекреаційних занять.

Рис. 4. Ландшафт Кримського рекреаційного району України.

Тема 4. Рекреаційне природокористування та охорона природи у рекреаційних комплексах

4.1. Рекреаційний вплив на природне середовище.

4.2. Рекреаційне використання територій, що охороняються.

4.3. Екологічне ситуація і рекреаційне природокористування.

4.1. Рекреаційний вплив на природне середовище.

Розвиток рекреації знаходиться в прямій залежності від стану навколишнього середовища.

Позитивний вплив рекреації на природне середовище

1. Сприяє обґрунтуванню та фінансуванню охорони природних територій, розвитку національних парків, інших територій

В Східній Африці є принцип “Дикі тварини приносять дохід – дикі тварини будуть жити довгі роки. В нац. парку Руанди туристи, що їдуть подивитися на горил приносять 1 млн. дол. як плату за вхід і 3 млн. дол. як інші витрати. Непал за рік отримує більше 100 млн. дол. від бажаючих підкорити гірські вершини. Лев приносить дохід 27 тис. дол.

2. Допомагає обґрунтуванню охорони історичних об’єктів

3. Стимулювання покращення якості навколишнього середовища

4. Підвищення рівня екологічної освіти місцевого населення

Негативний вплив

1. Забруднення води від каналізації курортів від роботи водного транспорту

2. Забруднення повітря транспортом

3. Шумове забруднення

4. Порушення естетики ландшафтів

5. Накопичення сміття

6. Порушення екології природних територій. (найбільш вразливі прибережні, морські, гірські, пустельні екосистеми)

7. Шкода археологічним та історичним пам’яткам

8. Проблеми землекористування

Ширина проникнення рекреантів в природні ліси не перевищує 1 км, найбільше використовується зона 0,2-0,5 км. Вона підлягає найбільшому навантаженню.

- витоптування

- розведення вогнищ

- стоянка автомашин

- засмічення

- порушення дерев

- знищення квітів

- шумове забруднення

тощо

4.2. Рекреаційне використання територій, що охороняються.

Відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд” існує 11 категорій природних територій особливої охорони.

1. Біосферний заповідник;

2. Природний заповідник;

3. Національний природний парк;

4. Заказник;

5. Пам’ятник природи;

6. Парк пам’ятник садового паркового мистецтва;

7. Дендропарк;

8. Ботанічний сад;

9. Зоологічний сад;

10. Регіональний природний парк;

11. Заповідне урочище.

Рекреаційна діяльність заборонена в біосферних та природних заповідниках (виключення становлять буферні зони, екологічні стежки, музеї)

Категорії природних територій особливої охорони, що існують в світі

1.Науковий заповідник

2. Національний парк

3. Пам’ятка природи

4. Заповідник, що охороняє окремі частини екосистеми (наприклад тварин)

5. Ландшафти, що охороняються

6. Ресурсні заповідники

7. Антропологічні заповідники

8. Ресурсний район

Національні природні парки – категорія ПТОО, що є найбільш пристосованою до рекреаційного використання

НПП поділяються на 4 зони:

1) Заповідна (всі види діяльності заборонено)

2) Охоронно-ландшафтна (для мало інтенсивної рекреації)

3) Рекреаційна (припускається наявність стаціонарних рекреаційних закладів

4) Рекреаційно-господарча (припускається розміщення виробничих підприємств)

Постанова КМУ “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами ПЗФ” передбачає плату за:

• перевезення, розміщення, проживання, харчування рекреантів

• фото-, кіно-, телевізійні зйомки в межах ПЗФ

• надання спортивно-туристського обладнання

• організація конференцій

• реалізація тварин, деревини, саджанців, насіння, ягід, грибів, сувенірів

- здавання в оренду приміщень

Плата обчислюється за формулою

, де

W – плата за рекреаційну послугу

K1 – коефіцієнт співвідношення об’єктів ПЗФ і категорій природних ландшафтних комплексів

K2 – коефіцієнт співвідношення об’єктів ПЗФ і категорій рекреаційних територій

N – норматив оплати

Норматив плати обчислюється за формулою

, де

Q1 - споживча вартість рекреаційних послуг

Q2 - вартість природоохоронних заходів в межах ПЗФ

Q3 - часткові витрати (заробітна плата екскурсовода, оренда приміщень, витрати на виготовлення квитків

Подолання суперечності задоволення рекреаційних потреб населення та охорони навколишнього середовища вимагає наукового обґрунтування

Рекреаційна дигресія – процес втрати природно-територіальним комплексом його цінних з точки зору рекреації властивостей

Стадії деградації ПТК

1. корінні незмінені

2. мало змінені

3. помірно змінені

4. сильно змінені

5. деградовані

ПТК мають різну стійкість до антропогенного навантаження. Методики визначення рекреаційного навантаження не доопрацьовані.

Рекреаційне навантаження – число рекреантів, що відвідати певну ділянку ТРС за одиницю часу

Рекреаційна ємність – число рекреантів на певній території, які перебувають на території певний час не спричиняючи її дигресії

Рекреаційна ємність обчислюється за формулою

, де

Е- рекреаційна ємність

N – припустиме рекреаційне навантаження

S –площа території

Рекреаційна ємність Карпат становить на рік 8-9,5 млн. рекреантів (з них 2,2 для тривалого відпочинку) та 12 млн. екскурсантів. Зараз цей потенціал використовується на 10%