Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Golubnicha_S_M_Rekreatsiyni_kompleksi_svitu_K.doc
Скачиваний:
135
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.25 Mб
Скачать

Тема 8. Проблеми розвитку рекреаційних комплексів України.

8.1. Характеристика рівня розвитку рекреаційної галузі України

8.2. Характеристика основних курортів України.

8.3. Регіональні особливості розвитку рекреаційних комплексів.

8.1. Характеристика рівня розвитку рекреаційної галузі України

Рекреаційна сфера України має давню історію розвитку. Ще з античних часів в Пантикапеї (сучасне місто Керч) були спеціальні приміщення для лікування мінеральними водами з місцевих джерел, про що свідчать розкопки. В ХІІІ ст.. вже використовувалися в лікуванні воду та грязі Лакського озера.

В ХV—XVII ст.. відкрили лікувальні води Карпат. Найстаріші курорти Шкло(1576 р.), Великий Любінь (1578 р.), Голубине (1781 р.), Кваси (1789 р.).

Найбільш активно курорти розвивалися з ХІХ ст. у Львівській, Харківській, закарпатський, Криму, Донецькій області.

Зараз в Україні налічується більше 3 тис закладів. Лідерами санаторно-курортної сфери України є АР Крим, Донецька, Одеська, Дніпропетровська, Миколаївська, Запоріжська. Менш за все рекреаційних закладів в Кіровоградській області. За кількістю готелів лідерами є місто Київ, АР Крим, Дніпропетровська, Одеська, Донецька області (менш за все готелів в Кіровоградській області).

Сьогодні в низовій ланці організації та управління набуває популярності ідея курортно-рекреаційних кластерів як форми розвитку територіальних систем. П. Гудзь визначає курортно-рекреаційний кластер як сконцентровану за географічною ознакою групу взаємопов’язаних виробників рекреаційних послуг, спеціалізованих фірм у суміжних галузях (постачальники товарів, послуг, інформації) та пов’язаних із їх діяльністю неприбуткових організацій - які хоч і конкурують між собою, але проводять узгоджену - в т.ч. з місцевою владою - спільну діяльність.

8.2. Характеристика основних курортів України.

Курорт - це місцевість, яка має природні лікувальні фактори і необхідні умови для їхнього використання з лікувально-профілактичною метою.

Правовий режим, організаційні та економічні засади благоустрою і функціонування курортів в Україні визначаються Законом України «Про курорти» від 5 жовтня 2000 року. В ст. 1 даного закону курорт визначається як «освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури і використовується з метою лікування, медичної реабілітації; профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні».

Нормальне функціонування курортів забезпечується достатньою вивченістю природних лікувальних ресурсів, наявністю відповідних лікувально-профілактичних закладів; спеціального обладнання і будівель (питні галереї, бювети, грязьові та водолікарні, аеросолярії тощо), а також спортивних, культурно-освітніх закладів та майданчиків; закладів харчування, торгівлі, побутового обслуговування і комунального облаштування.

В даному законі визначення курортної місцевості як території з природними факторами, сприятливими для зміцнення здоров’я, лікування та профілактики захворювань (замінене поняттям «лікувально-оздоровча місцевість», яке трактується як природна те­риторія, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань).

За умови вивчення їх природних можливостей та освоєння у визначеному порядку ці території визнаються курортами. Причому клопотання про оголошення природних територій курортами повинно бути розглянуте відповідними органами (спеціальним уповноваженим центральним або місцевим органом виконавчої влади) в місячний термін.

Рішення ж про оголошення природних територій курортами державного значення приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України; місцевого значення - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, а також Київською і Севастопольською міськими радами за поданням відповідних органів місцевого самоврядування.

Найпоширенішим підходом до типології курортів є їх поділ за характером провідних природних лікувальних факторів на бальнеологічні, грязьові, кліматичні або їх поєднанням, кумисолікувальні і т. ін.

За характером оздоровчого впливу курорти поділяються на:

      • рекреаційно-профілактичні - покращення здоров’я і профілактика захворювань у практично здорових людей;

      • реабілітаційні - оздоровлення після перенесених захворювань;

      • лікувальні - лікування хворих в активній фазі захворювання органів травлення, дихання, тощо.

Такий поділ є досить умовним, оскільки будь-який курорт може одночасно виконувати кілька функцій.

Найбільш численними в Україні є санаторно-курортні заклади, що спеціалізуються на лікуванні захворювань системи кровообігу.

Більшість санаторіїв і профілакторіїв з лікуванням даного медичного профілю припадає на:

      • АР Крим - «Київ», «Лівадія», «Запоріжжя», «Енергетик» (Ялта); «Зоряний», «Мирний», «Шевченко», «Прикордонний» (Євпаторія); Одесу «О.М. Горького», «Дружба», «Лермонтовський», «М. Чувиріна», «Батьківщина», «Україна», «Фонтан», «Чорноморський», «Юність»;

      • Донецьку область - «Артема», «Донецьк», «Сонячний», «Шахтар» (Святогірськ); «Щурівський» (Красний Лиман), «Юбілейний» (Слов’янськ). Важливими центрами є також Бердянськ «Азов», «Бердянськ», «Лазурний», «Приазов’я», Ворзель «Зоря», «Україна», Кваси «Гірська Тиса», Поляна «Поляна», Брюховичі «Львів», Великий Любінь «Любінь Великий», Кремінна «Озерний», Верхньодніпровськ «Славутич», Щербинці тощо.

Реабілітація після перенесеного інфаркту міокарда та інсульту здійснюється у здравницях Хмільника, Верхньодніпровська, Ворзеля, Слов’янська та ін.

Приблизно така ж географія і кількість санаторно-курортних закладів, що спеціалізуються на лікуванні захворювань нервової системи.

Вони знаходяться переважно в південних областях України:

      • Одеській «Золота Нива», «Патрія», «Сергія Лазо» (Сергіївка), «Лермонтовський», «Примор’я», «Якір» (Одеса), «М. Семашко» (Куяльник);

      • Донецькій «Артема», «Донецьк», «Сонячний», «Шахтар» (Святогірськ), «Донбас», «Юбілейний» (Слов’янськ), «Щурівський» (Красний Лиман), «Металург» (Маріуполь);

Запорізькій - «Бердянськ», «Дельфін», «Київ», «Лазурний» (Бердянськ), «Кирилівка» (Кирилівка);

      • АР Крим - «В. Куйбишева», «Золотий пляж», «Орлине гніздо» (Ялта), «Полтава», «Саки» (Саки). Слід відзначити також «Хмільник» (Хмільник), «Дніпровський» (Дніпродзержинськ), «Гірська Тиса» (Кваси), «Карпати» (Чинадійово), «Квітка Полонини» (Голубине), «Синяк» (Синяк), «Черче» (Черче), «Першого травня», «Труд» (Пуща-Водиця), «Озерний» (Кремінна), «Немирів» (Немирів), «Гопри» (Гола Пристань) та ін. Основним центром санаторно-курортної реабілітації та соціальної адаптації дітей з органічною патологією нервової системи і захворюваннями очей є санаторій «Хаджибей».

Захворювання органів дихання нетуберкульозного характеру є лікувальним профілем таких закладів, як:

      • «Буревісник», «В. Куйбишева», «Волга», «Гірник», «Комунари», «Кримська оздоровниця», «Марат», «Місхор», «Пальміро Тольятті», «Парус», «Україна», «Ясна Поляна», «Севастополь» (Велика Ялта), «Карасан», «Алушта», «Робочий куточок», «Слава», «Утьос» (Алушта) в Криму; «Шахтар» (Святогірськ), «Донбас» (Слов’янськ), «Щурівський» (Красний Лиман) у Донецькій;

      • «Квітка Полонини» (Голубине), «Синяк» (Синяк) у Закарпатській;

      • «Золота Нива», «Патрія» (Сергіївка), «Перлина» (Одеса) в Одеській областях.

Серед інших - «Бердянськ», «Лазурний» (Бердянськ), «Приморський» (Приморськ, Запорізької обл.), «Сонячний» (Очаків), «Ялинка» (Курортне, Харківської обл.), «Водоспад» (Яремча), «Озерний» (Кремінна).

На лікуванні туберкульозу (переважно легенів) спеціалізуються кліматичні курорти в основному лісостепової зони і Карпат. Це, зокрема, санаторно-курортні заклади Прохорівки, Качанівки, Печери, Соснівки, Білої Церкви, Косова, Ворохти, Татарова, Яремчі, Старого Криму, Пущі-Водиці, Ялти, Сергіївки та ін.

Здравниці, що спеціалізуються на лікуванні захворювань органів травлення, приурочені до джерел мінеральної води і локалізуються здебільшого у –

      • Львівській- «Берізка», «Весна», «Дніпро», «Алмаз», «Каштан», «Кристал»), «Рубін» (Трускавець), «Дністер», «Мармуровий палац», «Перлина Прикарпаття», «Черемош», «Пролісок», «Ранок» (Моршин), «Роздол» (Роздол), «Шкло» (Шкло);

      • Закарпатській - «Верховина» (Сойми), «Квітка Полонини» (Голубине), «Поляна» (Поляна), «Шаян» (Шаян), «Синяк» (Синяк);

      • Полтавській - «Березовий гай», «Миргород», «Полтава», «Хорол») (Миргород) - областях. Широковідомими є санаторно-курортні заклади даного профілю в Бердянську «Бердянськ», «Лазурний»), Березівці «Березівські Мінеральні Води»), Пісочині «Рай-Оленівка»), Степан і «Горинь»), Одесі «О.М. Горького»), Феодосії «Восток»).

Розвідка та оцінка нових джерел мінеральної води відкриває перспективи заснування санаторно-курортних закладів даного профілю не лише в західних і центральних областях, а й на півдні та сході України.

Досить широкою є географія лікування захворювань опорно-рухового апарату. Це санаторії:

      • «Зоряний», «Мирний», «Геліос», «Прикордонний», «Жовтень», «Таврида», «Шевченко», «Ударник» (Євпаторія), «Ім. Бурденко», «Саки» (Саки) в АР Крим;

      • «Золота Нива», «Патрія» (Сергїівка), «М. Семашко» (Куяльник), «Лермонтовський» в Одеській області;

      • «Бердянськ», «Лазурний» (Бердянськ), «Кирилівка» (Кирилівка), «Приморський» (Приморськ) у Запорізькій області;

      • «Донбас», «Слов’янський», «Ювілейний» (Слов’янськ), «Металург» (Маріуполь) в Донецькій області.

      • Важливими центрами є також Хмільник, Дніпродзержинськ, Кваси, Синяк, Черче, Немирів, Затока, Гола Пристань та ін.

Захворювання сечостатевої системи - лікувальний профіль спеціалізованих санаторно-курортних закладів Євпаторії, Чинадієвого, Миргорода, Голої Пристані, Куяльника, Бердянська, Трускавця, Немирова (Вінницька обл.), Ялти та ін.

На лікуванні гінекологічних захворювань спеціалізуються санаторії та профілакторії «Геліос», «Жовтень», «Передовик» (Євпаторія), «Золота Нива», «Патрія» (Сергїівка), «Бердянськ», «Приазов’я», «Лазурний» (Бердянськ), «Донбас», «Ювілейний» (Слов’янськ), «Синяк» (Синяк), «Металург» (Маріуполь), «Кирилівка» (Кирилівка), «Любінь Великий» (Великий Любінь), «Гопри» (Гола Пристань).

Урологічні захворювання є профільними для таких санаторно-курортних закладів, як «Берізка», «Алмаз», «Весна», «Дніпро», «Каштан», «Кристат), «Рубін» (Трускавець), «Донбас», «Ювілейний» (Слов’янськ), «Бердянськ», «Лазурний» (Бердянськ), «Щурівський (Красний Лиман), «Гірська Тиса» (Кваси), «Шаян» (Шаян), «Шкло» (Шкло) та ін.

В структурі профспілкових санаторно-курортних закладів на лікуванні захворювань шкіри спеціалізуються «Лазурний» у Бердянську, «Синяк», «Любінь Великий» та «Немирів» - у однойменних населених пунктах. Серед інших можна назвати санаторії-профілакторії «Берізка» в Сатанові та «Авангард» у Немирові вінницької області, лікувальним профілем яких є післяопікова реабілітація.

Сьогодні Україна має розгалужену мережу санаторно-курортних закладів різного медичного профілю. Спостерігається урізноманітнення форм і способів управління рекреаційним господарством. При цьому серйозною проблемою в функціонуванні рекреаційної сфери залишається відсутність налагодженого механізму управління, відповідного ринковим умовам функціонування.