4.3. Екологічне ситуація і рекреаційне природокористування.
Рекреаційне природокористування - раціональне використання природних багатств для задоволення рекреаційних потреб людини
Рекреаційне природокористування включає:
організацію рекреаційної діяльності на основі використання природних ресурсів і умов
задоволення рекреаційних потреб
попередження негативних змін у довкіллі.
Рекреаційне природокористування має регіональні особливості і повинного розглядатися в контексті регіональної господарчої діяльності
Функції рекреаційного природокористування:
- соціальна;
- економічна;
- природоохоронна.
Заходи з охорони навколишнього середовища:
монтаж правильних комунальних систем (сонячні батареї, циклічні системи водопостачання)
створення адекватних транспортних систем
благоустрій територій (буферні зони, місця для вогнищ, екологічні стежки)
застосування екологічних принципів проектування
управління потоками відвідувачів
інформування рекреантів, підвищення рівня їхньої екосвідомості
полювання та риболовля в спеціально відведених місцях
створення недорогих об’єктів для місцевих мешканців, інформування населення про позитивні наслідки розвитку рекреації
належна підготовка кадрів у сфері туризму
екоменеджмент (для кожного конкретного проекту розвитку застосовувати ОВНС, концепцію стійкого розвитку).
Рис. 5. Модель розвитку туризму
Рис 6. Модель сталого туризму
Екологічні індикатори стійкого розвитку
Задоволення населення станом навколишнього середовища
Обсяг фінансування екологічних заходів
Якість атмосферного повітря
Якість питної води
Якість поверхневих вод
Використання води, електроенергії, газу
Обсяги стічних вод на одного мешканця
Здоров’я населення
Змістовий модуль ІІ. Регіональні особливості рекреаційних комплексів
Тема 5. Європа - провідний рекреаційний регіон світу
Фактори розвитку рекреаційного господарства Європи.
Характеристика основних рекреаційних регіонів Європи.
Основні курорти та туристичні центри.
. Фактори розвитку рекреаційного господарства Європи.
Європа – основний рекреаційний макрорайон світу. На нього припадає 54% туристів, 51% доходів від туризму в світі. І хоча спеціалісти прогнозують до 2020 року відносне скорочення частки Європи на світовому туристичному ринку, однак абсолютні цифри продовжуватимуть зростати.
Європа – лідер серед макрорайонів за розвитком санаторно-курортної справи.
Фактори розвитку рекреаційних комплексів в даному регіоні:
Давня історія розвитку. Саме в Європі з античних часів почали використовувати рекреаційні ресурси. Найдавніші курорти Європи:
О. Евбея (Греція) (рис.7)
Рис.7. Острів Евсея
Санкт-Моріц (Швейцарія)
Баден (Австрія, Швейцарія)
Будапешт, Балатон (Угорщина)
Вісбаден (Німеччина)
Добрна (Словєнія)
Баїла-Еркулане, Синджорз-Беі (Румунія)
Екс-ле- Бен (Франція)
Бат (Великобританія)
Хісаря (Болгарія)
2. Різноманітні природні ресурси
Океани: Атлантичний, Північно-Льдовитий
Моря: Середземне, Адріатичне, Тиренське, Іонічне, Лігурійське, Егейське, Мармурове, Чорне, Азовське, Північне, Балтійське, Норвежське, Баренцеве, Біле.
Берегова смуга сприятлива для розвитку рекреації, є острови, затоки, бухти.
Гори: Альпи, Піренеї, Карпати, Кавказ, Скандинавські гори та ін.
Інші найрізноманітніші форми рельєфу.
Річки: Волга (найдовша річка Європи), Дунай, Урал, Дніпро тощо.
Озера: Ладожське, Онежське, Венерн тощо.
Клімат найрізноманітнішій: від субарктичного до субтропічного.
3. Різноманітний етнічний та конфесіальний склад.
4. Високий рівень економічного розвитку.
5. Високий рівень освіти та культури.
6. Зручний транспортний зв’язок.
7. Розвинута рекреаційна інфраструктура.
8. Висока економічна ефективність рекреаційного господарства.
Характеристика основних рекреаційних регіонів Європи.
5.2.1. Альпійський регіон
Включає такі країни як Швейцарія, Австрія, Ліхтенштейн, деякі вчені відносять також альпійські райони Франції, Італії. Це найдавніший туристичний та рекреаційний мезорайон, приймає рекреантів цілорічно. Має багатонаціональний склад, давню багату історію. Приваблює кліматом, бальнеологічними ресурсами, вершинами, озерами, лісами. Розвинута інфраструктура.
Це дуже давній туристичний район. При цьому в районі багато туристів не лише влітку, а й взимку, в період, коли в доступних для туристів горах є необхідний сніговий покрив. Довгий час лідером альпійського туризму була Швейцарія з її гарними горами: піками і вершинами, льодовиками і долинами, озерами, гірськими ріками, лісами та альпійськими луками, з її порівняно невеликими, але цікавими в історико-культурному відношенні містами. Швейцарія і без туристів є багатонаціональною країною (в якій чотири державні мови - німецька, французька, італійська, рето-романська), а з туриста її вигляд часом нагадує етнографічну карту світу. Найбільш цікаві для туристів міста Женева, Цюріх, Берн (столиця країни), Базель, Люцерн, Лозанна, Лугано, безліч гірничих курортів (рекомендованих особливо для легеневих хворих).
5.2.2. Середземноморський регіон
Дуже різноманітний за складом, але всі країни об‘єднані виходом до Середземного моря. Приваблює рекреантів кліматом, теплим морем, розвинутою інфраструктурою, великою кількістю культурно-історичних ресурсів.
Безперечно лідером в регіоні є Франція, яка особливо славиться своїми благодатними для відпочинку та лікування умовами узбережжя від Марселя до кордону Франції з Італією. Це французька Рів'єра. Чудовий шестидесяти кілометрова ділянка від Канна до Мептопи - Лазурний берег, захищений від північних вітрів Приморських Альп. Все це узбережжі здавна користується популярністю у туристів-рекреантів різних країн світу. Часто й довго жили тут і представники російської аристократії до революції, і представники вітчизняної еміграції після неї, а нині - «нові росіяни».
На межі з Італією знаходиться князівство Монако, відоме своїм чудовим океанографічним музеєм, але в ще більшому ступені - всесвітньо відомим казино в Монте-Карло, котрому присвятили свої оповідання та новели багато російські і зарубіжні літератори.
2.3. Північноєвропейськкий регіон
Включає групу Скандинавських країн об’єднаних близькістю історії та мов (Швеція, Норвегія, Данія), а також Ісландію та Фінляндію.
Північна Європа відрізняється природною аттрактівністю, особливого роду: природне середовище північно-європейських країн дуже своєрідне, в порівнянні з іншими районами Європи більшою мірою зберегло свій первозданний характер.
Все зростаючий туристський попит на відвідування північних країн привів до того, що тут почали будувати для туристів сучасні засоби розміщення - готелі, пансіонати, мотелі, кемпінги, бунгало, будиночки рибалки, спортсмена і т. д. Модернізуються засоби транспорту і дороги.
Організовують морські круїзи в райони полярного кола з катанням на собачих упряжах, з полюванням на птахів і звірів. Влаштовуються і арктичні сафарі з полюванням на полярних звірів, в тому числі на білих ведмедів.
Країни Північної Європи в цілому більше є постачальником туристів, але все ж постійно прагнуть збільшити приплив туристів у свою туристську зону. При цьому слід врахувати, що багато приїжджають в Північну Європу туристи відвідують відразу кілька країн тому, що кількість об'єктів історико-культурної пізнавального туризму в більшості з них досить обмежена.
Данія - найпівденніша з країн зони. Її природна аттрактивность полягає в оригінальному поєднанні півострова Ютландія, низки великих островів, приток і омивають країну морями. Головний історико-культурний центр - столиця країни Копенгаген з культурними та архітектурними пам'ятками XV-XVIII ст. В одному із старовинних міст країни Хельсінгер на півночі острова Зеландія знаходиться відомий Кронборгскнй замок, овіяний легендою про принца Гамлета. Разом з тим у Данії жили і творили чудовий скульптор Б. Торвальдсеп, музей якого знаходиться в столиці, знаменитий казкар Г.Х. Андерсен. У багатьох районах Данії - кліматичні курорти, використовують і принади морських пляжів. На Скандинавскому півострові знаходяться Швеція і Норвегія.
Швеція приваблює туристів своєю строгою природою: морськими пляжами, численними озерами (Венерн, Веттерн, Меларен і ін) і невеликими швидкоплинними ріками, хвойними, змішаними, широколистяними лісами. Природні водні об'єкти доповнюються штучними каналами, серед яких Гете-канал; в результаті утворився водний шлях довжиною близько 500 км від Стокгольма, столиці країни, до другого її міста Ґетеборга.
Столиця держави - разом з тим і її головний історико-культурний центр з відповідними спорудами і будівлями, вік яких датується навіть XIII ст. Дуже багато музеїв, в тому числі і на відкритому повітрі. Поруч зі Стокгольмом сотні невеликих островів - місць відпочинку столичних жителів. Ґетеборг привабдює туристів музеями, театрами, концертними залами, північ країни Лапландія - своєрідної приполярної природою та побутом аборигенів. Багато в Швеції курортних місць з високим рівнем інфраструктури. Серед районів відпочинку чимало і зимових, що користуються успіхом.
Великою екзотикою приваблює Норвегія з її піднятими на велику висоту плоскогір'ями (фьельдамі), глибокими і довгими затоками-фіордами, високими для її широт (через теплої течії) температурами. Як і Швеція, Норвегія - країна стародавньої скандинавскої культури, та історико-архітектурні пам'ятники нерідко датуються XII-XIV ст.
Найбільш привабливі для історико-архітектурного та історико-культурного пізнавального туризму міста Осло (столиця країни) і Берген, а також Тронхейм. Ці три міста, а також фьорди притягують іноземних туристів. І по узбережжю, і у внутрішніх районах країни багато курортів з першокласної туристської інфраструктурою, що забезпечує туристів, відвідують країну великих мандрівників Р. Амундсена і Ф. Нансена, композитора Е. Гріга, драматурга Г. Ібсена.
Ісландія має дуже багато специфічних рис.
По-перше, це величезний острів, віддалений від материка на великій відстані.
По-друге, це країна з нестійкою погодою, місце зародження багатьох циклонів; недарма кажуть, що погода в Європі (особливо Західної) народжується в Ісландії.
По-третє, це типова країна природно-пізнавального турізму, що славиться своїми льодовиками, вулканами (у тому числі діючими, серед яких Гекла), гейзерами. У столиці Ісландії Рейкьявіке багато музеїв, пам'ятників.
Привабливість Фінляндії - в її природі, що поєднує тисячі озер, з'єднаних протокама, добре збережені ліси помірного поясу. Окрім загальної природної обстановки та окремих об'єктів природи, в країні є ряд міст, що привертають увагу туристів своїми історико-культурними об'єктами. Серед них - особи країни Гельсінкі, Тампере, Турку, Хямеплінна (де знаходиться будинок-музей великого фінського композитора Я. Сібеліуса). Безліч туристів відвідують берега найбільшого в країні озера Сайма і північ держави - Лапландію з її зимовим туризмом. У цілому Фінляндія - це досить типова природно-атрактивних країна з туризмом і гарною туристичною інфраструктурою.
5.2.4. Причорноморський регіон
Включає чотири країни, що мають вихід до чорного моря: Україна, Болгарія, Румунія та Молдова. Має дуже сприятливі для розвитку рекреації умови: клімат, довгі морські пляжі, значний санаторно-курортний фонд та достатньо розвинуту інфраструктуру. Чорне та Азовське моря мають сприятливі для розвитку рекреаційних комплексів умови: вони знаходяться в зоні помірного клімату, купальний сезон триває з квітня по жовтень. Особливої уваги заслуговує своєрідний клімат Південного берегу Криму, що завдяки Кримським горам, розташованим у меридіональному напрямку, захищений від холодних північних вітрів. Приморські курорти є в усіх країнах регіону, крім Молдови.
Азовське море омиває виключно територію України та Росії. Воно є найбільш віддаленим від Світового океану (найбільш внутрішнім), наймілким (найбільша глибина 15 м, середня 8 м), найпріснішим та до недавнього часу найбільш продуктивним. Воно є найпридатнішим для відпочинку дітей.
Причорноморський регіон має одні з найбільших в світі запасів мінеральних вод та лікувальних грязей. Бальнеологічних курортів більше за все в Румунії, Україні, Болгарії. Також розвинуті гірськокліматичні курорти в Карпатах, Родопах та інших гірських системах.
Основні курорти та туристичні центри Європи
5. 3.1. Бальнеологічні курорти Європи
Чехія приймає щорічно близько 2 млн. рекреантів з 70 країн світу.
Основні курорти країни: Карлови Вари – найвідоміший чеський курорт, мінеральні води якого, різні за хімічним складом, температурою та властивостями застосовують при найширшому спектрі захворюваності: порушення обміну речовин, ожиріння, холецистит, остеартроз, цукровий діабет, гастрит тощо. Щороку в Карлових Варах лікується понад 50 тис. осіб. Інший чеський курорт Маріанське-Лазнє спеціалізується на захворюваннях опорно-рухового апарату, верхніх дихальних шляхів, урологічних захворювань. Мінеральні джерела в Подебрадах мають високу ефективність при лікуванні серцево-судинних захворювань. З понад 40 чеських курортів слід відзначити ще Бєловес, Бехіне, Біліна, Богданеч, Констанінові-Лазнє, Франтішковє-Лазне, Яхімов.
Угорщина славиться своїми термальними банями та бальнеологічними курортами: 1289 свердловин термальної води. 136 джерел лікувальної питної води, 49 джерел мінеральної води, 5 лікувальних печер, 4 родовища лікувальних грязей. Будапешт – чи не єдина з європейських столиць, яка одночасно є визнаним бальнеологічним курортом: на території міста розташовано 123 термальних джерела. Однак більшість курортів країни сконцентровано біля озера Балатон. Це Балатонфюред, Шіофок, Тіхань, Балатонкенеаше, Балатонсабаді та ін.. Вони функціонують на базі термальних джерел, балатонської води та мулу. Неподалік від Балатону в передг’ях Баконь знаходиться один з найпопулярніших бальнеогрязьових курортів озеро Хевіз. Термальні води якого ефективні при лікуванні опорно-рухового апарату, нервової системи, гінекологічних захворювань. Меккою ревматиків угорці називають Хайдусобосло. Загалом 84 населених пунктів Угорщини мають офіційно затверджені джерела мінеральної води.
В Румунії зосереджено 30% запасів бальнеологічних ресурсів Європи. тут функціонує понад 160 бальнеологічних курортів. Найстарший з них Баїла-Еркулане, розташований посеред парку з рідкісними породами дерев в оточенні мальовничих вершин Південних Карпат. Основний лікувальний фактор – термальні сульфідні та хлорно-натрієві. З 1845 року функціонує бальнеологічний та гірсько-кліматичний курорт Ватра-Дорней. Місцеві вуглекислотні та миш’яковисті мінеральні води та торфові лікувальні грязі дозволяють лікувати серцево-судинну та нервову систему, гінекологічні захворювання. Мінеральні води, цілюще повітря Карпат є лікувальною базою курортів Борсек, Буштені, Сіная, Баїла-Говора та інш.
Всесвітню славу мають бальнеологічні зокрема термальні курорти Німеччини, популярність яких зростає завдяки рівню медичного обслуговування та розширенню спектру послуг. Щороку на німецьких курортах оздоровлюється більше 1 млн. рекреантів. Найстаріший курорт країни Бад-Кіссиген дозволяє лікувати серцево-судинні захворювання, порушення кровообігу та обміну речовин, діабет, хвороби опорно-рухового апарату. Уславлений і престижний курорт Баден-Баден завдяки гарячим хлоридно-натрієвим мінеральним водам рекомендований для загального очищення організму, лікування ревматизму, хвороб опорно0рухового апарату, нервової системи, а також деяких захворювань шлунково-кишкового тракту та органів дихання, Джерела найгарячішої (75-780С) В Західній Європі мінеральні води є лікувальною базою курорту Ахен. Ії цілющі властивості використовуються зокрема найсучаснішою в Європі ортопедичною клінікою. Сучасним комфортабельним курортом є Бад-Фюссінг в Баварії де навколо трьох гарячих джерел зосереджено 30 санаторіїв і готелів. Вони спеціалізуються на захворюваннях суглобів і м‘язів, серцево-судинної системи, наслідків поліомієліту, гінекологічних захворювань. Всього в Німеччині близько 50 бальнеологічних курортів серед яких Бад-Кройцнах, Бад-Наухайм, Бад-Лаузік, Бад-Емс, Бад-Брамбах, Бад-Вільдунген.
Баден, Бад-Шаллербах, Бад-Халль належать до найбільш популярних курортів Австрії, які приймають п‘яту частину всіх туристів країни. Ще з часів римських завоювань відомий Баден, який мав назву Акве. Використання слабко сульфітних мінеральних вод дозволяє лікувати захворювання серцево-судинної системи, нервової, опорно-рухового апарату. Бадгастайн – це найбільш відомий в світі з сучасних австрійських курортів, він функціонує в основному за рахунок радонових вод, яки лікують захворювання опорно-рухового апарату та ендокринної системи.
У Швейцарії розташовані всесвітньо відомі Баден, Санк-Моріц, Бе-ле-Бен. Останнім часом швейцарські курорти практикують з оздоровчою метою фітотерапію альпійськими лікарськими травами. Найвідомішим фітотерапевтичним центром є Кран-Монтане, де успішно лікують дерматози, порушення обміну речовин, діабет, захворювання суглобів, розлади нервової системи.
У європейській частині Росії функціонує велика кількість курортів, які використовують в лікувальних цілях різноманітні мінеральні води та лікувальні грязі. Найбільш популярними є курорти Кавказького курортного району. Кавказькі мінеральні води (П’ятигорськ, Кісловодськ, Єсентукі, Жєлєзноводськ) оголошено еколого-курортним регіоном. Тут на площі в 2 тис км2 зосереджено понад 100 джерел мінеральної води 13 різних типів та родовище лікувальних грязей – озеро Тамбунак. Бальнеологічними курортами також є Нальчик і Владікавказ. Значної шкоди курортному господарству регіону завдали бойові дії в Чечні.
Важливим курортним регіоном Росії є Причорномор’є. Серед відомих курортів якого слід відзначити Сочі, Мацеста, Кудеста, Майкоп, Анапа. В Центральному районі функціонують такі курорти як Ліпецьк, Тишково, Дорохово, Країнка, Кашин. На Північному заході до числа унікальних віднесено курорти Сєстрорецьк, Стара Руса, хілово. В Карелії функціонує найстарший курорт – Марціальні Води – на базі джерел залізовмісних мінеральних вод. На Півночі країни діють такі курорти як Солоніша, Сольвичегодськ, Тотьма.
Багато курортів функціонують в Уральському курортному районі (Іжевські Мінеральні Води, Кісегач тощо.
Відомі бальнеологічні курорти Словєнії - Терме-Чартеж, Рогашка-Слатіна, Терме-Чатеж, Рогашка. Найпопулярнішим є Терме-Чатеж, відомий з кінця ХVІІІ ст. Тут лікують ревматичні захворювання, опорно-руховий апарат, неврологічні хвороби. Унікальність курорту Рогашка визначається тим особливою водою, яка за вмістом магнію та бактеріальною чистотою не має аналогів в Європі. На курорті лікують порушення обміну речовин, ожиріння, Бальнеологічний курорт Добрна використовує термальні кальцієво-магнієво-гідрокарбонатні води та торфові лікувальні грязі, перша згадка про мінеральне джерело курорту датується 1147 роком.
Не мен знаменита своїми бальнеологічними ресурсами Болгарія. Саме на території цієї країни знаходиться найгарячіше джерело мінеральної води в Європі Сапарєва –Баня (91,50С). Більшість курортів країни зосереджено в гірських масивах Стара Плані на, Родопи та Пірин на півдні та заході країни. Варто відзначити такі болгарські курорти як Баня, Банкя, Церковиця, Горна-Баня, Нереченскі-бані, Стрелча, Тузла, Шабла.
Більша частина бальнеологічних курортів Польщі, яких налічується понад 30 курортів, сконцентровано в Судетах і Карпатах. Серед таких - Іванич-Здруй, Щавно-Здруй. Загалом для польських курортів характерне комплексне використання всіх сприятливих факторів навколишнього середовища, найбільш відомими є курорти Камень-Поморські, Рабка, Чернява-Здруй, Криніца, що одночасно належить до найбільших центрів відпочинку та зимового спорту.
В Сербії функціонує 53 курорти, багато термомінеральних, мінеральних джерел і родовищ лікувальних грязей у поєднанні з сприятливими кліматичними умовами і відносною дешевизною лікування приваблюють курортників із-за кордону. Серед найвідоміших сербських курортів Вранська-Баня, де лікують опорно-рухову і сечостатеву систему, органи дихання і травлення , діабет), Соко-Баня (нервова система, опорно-руховий апарат), Нішка-Баня (нервова система, дихальні шляхи, гінекологія), Баня-Ковиляча (серцево-судинна система).
Світової слави зажив найвідоміший курорт Франції Віші. Тут використовується 12 субтермальних і термальних джерел радонової вуглекислої гідрокарбонатнонатрієвої води для пиття. Інгаляцій, зрошень, ванн. Ці процедури забезпечують лікування хвороб печінки, жовчних шляхів, нирок, ендокринної системи. На південний захід від Віші розмішений популярний курорт - Ла-Бурбуль, води якого мають найбільший в Європі вміст миш‘яку. Інші курорти Франції – Евіан-ле-Бен. Бурбон-Лансі, Мон-дорф-ле Бен, Віттель, Екс-ан-Прованс, Котре, Екс-ле-Бен, Дакс.
Понад 2000 років налічує історія окремих бальнеологічних і бальнеогрязьових курортів Італії. Серед найвідоміших можна назвати Абано-Терме на Венеціанській низовині, Борімо, Левіко в Альпах, Монекатіні-Терме в Аппенінах, Аньяно-Терме поблизу Неаполя. Один з найдавніших курортів Західної Європи. Термальні радонові хлоридні, натрієві дозволяють лікувати захворювання опорно-рухового апарату, гінекологічні, хвороби дихальних шляхів, периферійної нервової системи.
З першої половини ХІХ століття починає розвиватися курортна справа в Литві. Бальнеологічні курорти цієї країни використовують в основному йодні та бромні мінеральні води, а також води без специфічних компонентів. На основі цих вод функціонують курорти в Друскінінкаї, Паланзі.
Відпочинок у Греції можна поєднувати з лікуванням на бальнеологічних курортах, які переважно розташовані поблизу туристичних центрів або на морському узбережжі, Саме такими є Ікарія, Іпатія, Камена-Вурла, Кіліні, Нігріта, Смаковон, Термопілє, Едіпсос, Елефтере, Головни лікувальний фактор – це гарячі джерела радонової хлоридно-натрієвої та гідрокарбонатно-хлоридно натрієвої води найбільш придатні для лікування захворювання опорно-рухового апарату ат периферійної нервової системи.
Інші курорти Європи наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Бальнеологічні курорти Європи
-
Країна
Курорт
Бельгія
Спа
Білорусь
Нароч, Бобруйськ
Боснія та Герциговіна
Баня-Вручица
Великобританія
Бат
Естонія
Пярну
Ірландія
Лісдунварна
Іспанія
Алама-де-Арагон
Латвія
Юрмала
Македонія
Дебарска-Баня
Норвегія
Мудум
Португалія
Фурнаш
Словаччина
Бойніце
Хорватія
Вараждинскє-Топліце
Швеція
Роннебю
5.3.2. Гірськокліматичні курорти Європи
На відміну від гірськолижних курортів є найбільш конкурентоспроможними, бо функціонують цілорічно і пропонують гірськолижні послуги.
Сьогодні головним регіоном зосередження гірсько-кліматичних ресурсів є Альпи. Серед них найбільш відомими в різних країнах є:
Швейцарія: Давос, Санкт-Моріц, Лугано;
Франція: Куршевель, Шамонт-Мон-Блан, Альбервіль, Евіан-ле-бен, Грас;
Австрія: Заальбах, Інсбрук;
Італія: Гарда, Комо, Мерано, Піла;
Словєнія: Блед, Кранська Гора
Серед країн, що мають гірськокліматичні курорти в інших гірських системах слід перш за все визначити Німеччину. Тут простяглося безліч гірських систем Шварцвальд (курорти Санкт-Блазієн, Хінтерцартен), Гарц (Санкт-Андреасберг), Тюригнгський ліс (Обергоф, Бад-Лібештайн), Рудні Гори (Обервізенталь, Бад-Брамбах). Є курорти також у Швабському Альбі, Франконському Альбі, Баварському лісі, Рейнських Сланцевих горах, Гарці, Рудних горах.
На території Франції розташовані такі гірські масиви: Піренеї на Півдні, Савени на південному сході, Альпи, Юра, Вогези та Ардени на сході. Серед Піренейських курортів найбільш відомим є Котре. В іспанській частині Піренеїв – це Пантікоса. Попри те, що близько двох третин території Іспанії займають гори, розвиток гірськокліматичних курортів в країні не є пріоритетним напрямком, що пояснюється несприятливими кліматичними умовами.
На Півночі Європи гірськими системами придатними для розвитку курортів є Скандинавські гори, Хібіни. Саме тут неодноразово проводилися зимові олімпійські ігри, однак досить сурові кліматичні умови перешкоджають розвитку кліматолікування
В Центральній Європі основними місцями зосередження гірськокліматичних курортів є Карпати, Родопи, динари, Шумава. найбільш високогірна частина Карпат (Татри, Бескиди, Фатра, Словацькі рудні гори) належить Словаччині. Тут функціонують такі курорти як: Штос, Лучівна.
Значна частина Карпатських гір належить Румунії. Найвідомішими курортами країни є: Сіная, Кея, Борсек.
Північні відроги Карпат і Судет – головні райони зосередження гірських курортів Польщі (Івонич-Здруй, Щавно-Здруй, Кудова-Здруй). Найвідоміший курорт Закопане знаходиться в Татрах.
Чехія має численні курорти в горах Судети, Рудні гори, Шумава, Карпати, Орлицькі гори (Шпиндлерув Млин, Пец-под-Снєжков).
Болгарські гірськокліматичні курорти локалізуються переважно в Родопах, пірині, масивах Вітоша і Стара Планіна. Саме тут знаходяться популярні оздоровниці – Боровєц, Пампорово, Котел, Юндола.
Найвідоміші гірськокліматичні курорти Охрід (Македонія) і Поградєц (Албанія) розташовані на березі мальовничого Охрідського озера. В оточенні гірських хребтів розташовані інші курорти Балканського півострова – Іліджа, Баня-Вручица (Боснія і Герциговина), Рибарська-Баня, Жабляк (Сербія, Чорногорія відповідно), Катлановська-Баня (Македонія).
В Угорщині з її переважно рівнинним ландшафтом на схилах гори Кекеш (1015 м), що є найвищою точкою країни, розташований курорт Кекештетьо.
Східна Європа повністю лежить в межах Середньоєвропейської рівнини і лише на її межі з Азією піднімаються Уральські гори, північні схили Кавказу загалом мають комфорті умови для організації кліматолікування, розвитку гірськолижного спорту і альпінізму. Однак нестабільність політичної ситуації перешкоджає подальшому освоєнню туристичного потенціалу гірськокліматичних курортів Росії : Теберда, Домбай, Красная Поляна.
Більшість гірськокліматичних курортів Європи є водночас і бальнеологічними.
5. 3.3. Приморські курорти Європи
Серед приморських курортів Європи найбільшою популярністю користується Чорноморсько-Середземноморський регіон. Найбільше в таких країнах як Італія, Франція, Іспанія, Греція, Мальта, Монако, Хорватія, Болгарія. Крім цього в Європі приморські курорти розташовані на узбережжі Атлантичного океану, Балтійського та Північного морів.
Найсприятливішими приморськими курортами є курорти Іспанія, які розташовані на Канарських островах, які знаходяться на відстані 100 км від західного узбережжя Північної Африки. Найбільші курорти розташовані на острові Гран-Канарія (Лас-Пальмас, Агумейс) та о. Тенеріфе (Санта-Крус-де-Тенерифе, Ла-Лагуна). Взимку Канарські острови приймають близько 200 тис відпочиваючих.
Континентальні морські курорти Іспанії знаходяться переважно на вузькій прибережній рівнині Коста-Бланка, що лежить між Валенсією та затокою Мар-Менор на середземноморському узбережжі (Аліканте, Бенідорм, Деніс).
На північному сході в Каталонії функціонують курорти Коста-Брава (Паламос, Плая –де-Аро). На півдні Іспанії простягається курортний район Коста-дель-Соль (Малага, Марбелья).
Піщані бухти, оточені скелястими берегами характерні для курортів Балеарських островів (Пальма. Івіца, Менорка, Мальорка). Менш сприятливі кліматичні умови притаманні приморським курортам північно-західної частини Іспанії (Сан-Себастьян, Дева, Луарка, Сада)
На курортах Італії найбільш сприятливі умови встановлюються з квітня по жовтень. Курортне господарство цієї країни можна умовно розділити на три частини
1) Адріатичне узбережжя (Річчоне, Сорнето, О. Капрі. Іск’я)
2) Лігурійське узбережжя – т.з. Італійська Рів’єра (Сан-Ремо). Рів’єра-ді-Леванте.
3) Тіренське узбережжя.
Винятково сприятливі кліматичні умови визначили місце острівної Мальти в числі провідних туристичних ринків Середземномор’я.
Значна тривалість курортного сезону спостерігається на курортах Греції. так, починаючи з квітня комфортні умови формуються на островах: Кріт, Скіросі, Закінфі. Найбільш популярні курорти континентальної Греції простягаються від Афін у південному напрямку до півострова Аттика. інша курортна зона сформувалися на узбережжі затоки Кіпарісіакос (Іонічне море) в західній частині півострова Пелопонес. Динамічно розвиваються курорти на островах Кріті, Родосі, Лесбосі, північних Спорадах, Закінчі, Керкірі, Кефалінії.
Перевага Франції як країни з розвинутою туристичною інфраструктурою полягає в тому, що вона омивається водами Середземного, північного морів та Біскайської затоки Атлантичного океану.
Найважливіший курортний район країни - Лазуровий берег, який налічує 25 курортів, він є складовою Лігурійської Рів’єри, що займає територію від кодону з Італією до затоки Фрежюс, приморським Альпам завдячують своїм унікальним кліматичним умовам всесвітньо відомі курорти Ніцца,Кканни, Антіб. Своєрідне продовження Рів’єри – нові курорти Лангедок-Русільона (Сен-Тропез, ла-Грант-Мод). На Лазуровому березі розташована карликова держава Монако, що є містом-курортом. Комфортні умови острова Корсіка перетворили його на місце відпочинку з всесвітньою славою.
Срібний берег Франції – це узбережжя Біскайської затоки між Жирондою та іспанським кордоном. Тут знаходяться такі курорти як Біаріцц, Сен-Жан-де-Люз, найсприятливіші умови тут формуються в серпні –вересні.
На північному узбережжі Франції (протоки Ла-Манш і Па-де Кале) також функціонують численні курорти (Берк, Дьєп).
Динамічно розвивається курортне господарство східного узбережжя Адріатики, Значна частина приморської смуги належить Хорватії. Мальовничі пейзажі цих курортних зон створюють численні острови та гірські хребти. Популярними морськими курортами Хорватії є Дубровнік, Спліт, Пула, Опатія.
Серед відомих Адріатичних курортів інших країн – Ігало, Котор (Чорногорія), порто рож, Струньян (Словенія).
Азово-Чорноморський регіон дещо поступається перед Середземномор’ям, найбільш сприятливі для рекреаційної діяльності умови формуються у червні-вересні.
Найбільш розвинуте курортне господарство серед країн регіону має Болгарія. перлинами болгарського узбережжя є Златні-Пясци та Слинчев-Бряг з широкими піщаними пляжами та розвинутою інфраструктурою. Популярними є також курорти, Албена, Дружба, Созопол.
Румунські курорти розташовані переважно на низовинному рельєфі Найвідомішими курортами цієї країни є Мамая (Констанца) та Ефорія.
Сприятливі для лікування та оздоровлення всіх категорій рекреантів є умови на курортах Росії. Найпопулярнішим курортним районом країни є Сочинський (Лоо, Хоста, Адлер), розташований у передгір’ях Кавказу з гальковими пляжами та можливостями для бальнеолікування. Галько-піщані пляжі також характерні для курортів Туапсинського (Магри, Макопсе, Аше) і Гєлєнджикського (Гєлєнджик, Кабардинка), піщані для Анапського.
Безперечно найкращі європейські курорти на Атлантиці знаходяться в Португалії. Основна курортна зона сформувалася на півдні (Лагуш, Сагріш). На захід від Лісабону простягається Кошта0-ду-Сул (Сонячний берег). Ще більшу рекреаційну цінність зумовлену тривалістю курортного сезону (майже цілий рік за винятком грудня) мають курорти островів Мадейра (Фуншал, Машику). В стадії формування знаходиться курортне господарство Азорських островів.
Високо розвинуте курортне господарство незважаючи на малосприятливі кліматичні умови має Великобританія. Основні її курорти – Борнмут, Богнор-Ріджис, Брайтон Гастингс – знаходяться на південному узбережжі. Узбережжя від Дувра до Борнмута отримало назву Англійської Рів’єри, дещо західніше знаходиться Корнуєльська Рів’єра. найважливіші курорти західної частини – Блекпул, Флітвуд – розташовані на узбережжі Ірландського моря. Найпопулярнішими курортами Ірландії є Трамор поблизу міста Корк.
Значна частина прибережної території Бельгії ат Нідерландів лежить нижче рівня моря і захищена від нього дамбами. на вузькій прибережній смузі, незважаючи на несприятливі кліматичні умови успішно функціонує низка відомих курортів Бельгії (Остенде, Зебрюгге, Стене). За даними природоохоронних організацій саме бельгійські пляжі є найчистішими в Європі. Серед приморських курортів Нідерландів слід відзначити Схевенген, Хайлігендамм,. Найвідоміший морський курорт Норвегії – Ханкьо – знаходиться на однойменному острові.
Досить вигідне приморське положення має Німеччина, хоха й виходить до холодних морів Півнісчного та Балтійського . північноморські курорти Німеччини – Вестерланд, кампеш, ліст, Більш потужний рекреаційний район – приморська смуга вздовж Балтійського моря, Загалом на Балтиці функціонує понад 1000 санаторії будинків відпочинку та туристичних баз. численні курорти знаходяться на островах Рюген та Узедом.
Узбережжя Балтійського моря є важливим рекреаційним ресурсом також для Польщі. Це курорти Сопот, Меджиздрой, Устка, Камінь-Поморскі.
Курорти південного та східного узбережжя Балтики характеризуються спільними ландшафтами (переважно низьку піщані береги з дюнами та мілководними озерами затоками сосновими лісами). Інші курорти Балтійського моря наведено у таблиці 2.
Таблиця 2. Відомі курорти Балтійського моря
-
Країна
Курорт
Німеччина
Шарбойц, о. Рюген
Польща
Сопот
Литва
Нерінга, Паланга
Естонія
Пярну, Хаапсалу
Латвія
Юрмала
Фінляндія
Юутері, Нанталі
Росія
Комарово, Рєпіно