Завдання для самостійної роботи:

1. Питання для самостійного вивчення:

1. Найбільші озера й лимани України

2. Регулювання розвитку рекреаційного водокористування

3. Рибогосподарський потенціал водних об'єктів

2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:

1. Водосховища як особливий вид водних об’єктів для відпочинку і спорту

2. Водні рекреації

3. Підвищення ефективності рекреаційного використання водних об’єктів

3. Тести:

1. Яка загальна кількість водосховищ на земній кулі?

а) більше 30 тисяч;

б) не більше 30 тисяч;

в) більше 20 тисяч;

г) не більше 20 тисяч

2. До якої відмітки наближається сумарна площа акваторії водосховищ?

а) до 100 тисяч квадратних кілометрів;

б) 10 тисяч квадратних кілометрів;

в) до 400 тисяч квадратних кілометрів;

г) 200 тисяч квадратних кілометрів

3. Загальна площа водного дзеркала Київського водосховища

а) 922 км²;

б) 800 км²;

в) 660 км²;

г) 300 км²

4. Найбільші штучні водойми створені на Дніпрі

а) Червонооскольське і Печенізьке;

б) Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське і Каховське водосховища;

в) Старобешівське, Ладиженське, Дніпродзержинське, Дніпровське;

г) Київське, Канівське, Ладиженське

5. Найбільш відома група озер Волині

а) Шацькі озера;

б) Придунайські озера;

в) Білі озера;

г) Довгі озера

6. Найбільше озеро в групі Шацьких озер

а) Турське;

б) Біле;

в) Довге;

г) Свитязь

7. Найбільше прісноводне озеро України

а) Ялпуг;

б) Кугурлуй;

в) Китай;

г) Катлабуг

8. Класифікація Карпатських озер за засобом виникнення

а) льодовикові та завальні;

б) вулканічні та завальні;

в)магмові, льодовикові, вулканічні та завальні;

г) льодовикові, вулканічні та завальні

9. Найбільший лиман на узбережжі Азовського моря

а) Білий лиман

б) Молочний лиман;

в) Довгий лиман;

г) Шаганський лиман

10. Від чого залежать масштаби розвитку більшості літніх видів спорту на водоймах?

а) сервісу інфраструктури туризму;

б) соціального стану населення;

в) політичного стану країни;

г) температури води і повітря.

ТЕМА 6. ФОРТЕЦІ, ЗАМКИ І МОНАСТИРІ ЯК КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ ОБ’ЄКТИ

“Замки й фортеці – найвиразніші реальні свідки нашої драматичної минувщини, невпинної збройної боротьби за терени, що текли молоком і медом…”

Ольга Пламеницька

АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується розгляду законодавства України про охорону культурної спадщини, розкриттю класифікації об'єктів культурної спадщини, стану краєзнавчої вивченості замків і фортець України та стану краєзнавчої вивченості монастирів України, характеристиці видатних пам’яток фортифікаційного зодчества України, питанням використання замків, монастирів, фортець у розвитку туризму.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

• вивчити законодавство України про охорону культурної спадщини;

• вивчити стан краєзнавчої вивченості замків і фортець України

• проаналізувати основні риси видатних пам’яток фортифікаційного зодчества України;

• проаналізувати напрями використання замків, фортець і монастирів в туризмі.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

1.Тестування.

2.Усне опитування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

Культурна спадщина та її значення для розвитку туризму України

Охорона культурної спадщини України регулюється Законом України «Про охорону культурної спадщини» зі змінами і доповненнями від 30.12.2009 р. Прийнятий цей закон у першій редакції 8.06.2000 р. Цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Цим законом також визначено термінологічний апарат.

Культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини.

Об'єкт культурної спадщини – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам'ятка – об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Охорона культурної спадщини – система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Історично населене місце – населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.

Музеєфікація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо приведення об'єктів культурної спадщини у стан, придатний для екскурсійного відвідування.