- •Тема 1.1. Предмет, метод і задачі дисципліни.
- •Тема 1.2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •Тема 1.3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.4. Регіон в системі поділу праці.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.5. Сутність, мета і завдання державної регіональної економічної політики.
- •Питання і завдання
- •Тема 1.6. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.7. Економічний потенціал регіонів України.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.8. Господарський комплекс України, його структура трансформація в ринкових умовах.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю .
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю.
Питання для самоконтролю .
Охарактеризуйте структуру хімічного комплексу України.
Які фактори впливають на розміщення галузей хімічної промисловості.
Назвіть природні і економічні передумови розвитку хімічної промисловості в Україні.
Охарактеризуйте розміщення виробництва мінеральних добрив в Україні, їх сировинну базу.
Охарактеризуйте розміщення хімії органічного синтезу.
Назвіть райони концентрації хімічної промисловості в Україні та розкрийте основні напрямки їх спеціалізації.
Лісовиробничий комплекс.
Лісовиробничий комплекс(ЛВК) України – це міжгалузевий комплекс, що об’єднує лісові галузі, які пов’язані з вирощуванням і переробкою лісової сировини. Цей комплекс складний за структурою міжгалузевими зв’язками.
Так, поставки готової продукції та лісоматеріалів ЛПК пов’язаний з більш як 100 галузями.
Лісовиробничий комплексУкраїни має добре розвинену галузеву та територіальну структури. До галузевого складу комплексу входять гострі групи:
лісогосподарська: лісове господарство, лісозаготівельна промисловість;
деревопереробна: лісопильна промисловість, фанерна, меблева, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих пліт, виробництво будівельних матеріалів з деревної сировини;
целюлозно-паперова: целюлозна промисловість, виробництво картону;
лісохімічна: гідролізна промисловість, дубильно-екстрактова, піротехнічне виробництво, каніфольне виробництво, хвойно-ефірне виробництво та інші.
Україна не має достатніх запасів лісових ресурсів, які служать сировинною базою для розвитку ЛПК. Загальна площа лісового фонду України становить близько 10млн.га, в тому числі вкрита лісом – 8,6млн.га. Ліси України поділяються на дві групи. До першої, яка займає 50% загальної прощі лісів, належать водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі. Друга частина – ліси, що мають захист та обмежене експлуатаційне значення.
Питання для самоконтролю.
Визначте сутність лісовиробничого комплексу України.
Назвіть основні структурні ланки лісовиробничого комплексу.
Назвіть і охарактеризуйте основні лісосировинні райони України.
Охарактеризуйте розвиток і розміщення окремих галузей деревообробної промисловості України.
Назвіть найбільші підприємства целюлозно-паперової промисловості України.
Які виробництва охоплює лісохімічний під комплекс.
Назвіть спеціалізацію Карпатського і Поліського лісопромислових районів.
Будівельний комплекс.
Будівельний комплекс включає виробництво будівельних матеріалів, капітальне будівництво та галузі, які їх обслуговують. Рівень розвитку будівельного комплексу впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей господарства країни, розміщення і регіональній розвиток продуктивних сил. Сьогодні на виробництво будівельних матеріалів припадає більше половини затрат, пов’язаних з будівельно-монтажними роботами в Україні. Про значення промисловості будівельних матеріалів свідчить той факт, що затрати на будівельно-монтажні роботи становлять 1/2 загального обсягу капітальних вкладень у народне господарство.
До складу промисловості будівельних матеріалів входять чотири основні групи галузей:
видобуток і обробка мінерально-будівельної сировини (пісок, гравій, щебінь, бутовий камінь та ін.);
виробництво в’яжучих матеріалів (цемент, вапно, гіпс);
виробництво стінових матеріалів, виробів і конструкцій (бетонні, залізобетонні, та інші конструкції і блоки);
скляна та фарфорово-фаянсова промисловість.
Всі ці виробництва розвиваються на території України. Найбільшого розмаху виробництво збірного залізобетону, деяких стінових виробів, віконного скла і цементу.
Розміщення підприємств будівельних матеріалів має такі особливості:
тяжіння до джерел сировини у зв’язку з низькою транспортабельністю сировини та її значними витратами при виготовленні продукції (цементні, гіпсові, вапнякові, нерудні, покрівельні та інші підприємства);
тяжіння до регіонів споживання (заводи збірного залізобетону, комбінати крупнопанельного домобудування, м’якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін.);
Підприємства, що пов’язані з сировинними базами, мають повний цикл виробництва (наприклад, виробництво цементу, скла, цеглі).
Галузі будівельного комплексу розвиваються у всіх районах, однак переважна більшість підприємств тяжіє до районів індустріального будівництва. У цьому зв’язку на перший план виступає виробництво цементу, збірного залізобетону і заповнювачів для бетону. В різних районах освоєні родовища мінерально-будівельної сировини - джерел природних будівельних матеріалів. Використовуються відходи окремих галузей важкої індустрії (шлаки в металургійному виробництві, відходи золи в електроенергетиці). Це привело до виникнення комплексів підприємств на основі комбінування виробництва будівельних матеріалів з чорною і кольоровою металургією, електроенергетикою та галузями, що виробляють мінеральну сировину.
У перспективі розвиток галузей будівельного комплексу пов’язаний з реконструкцією технічної бази. Низькі темпи обновлення техніки на підприємствах комплексу обумовили накопичення в машинному парку значної кількості морально застарілої і фізично зношеної техніки. Отже необхідність вирішення великомасштабних соціальних завдань потребує цілеспрямованої роботи по розвитку матеріально-технічної бази будівництва.