Питання для самоконтролю.

1. Назвіть групи галузей, що входять до складу промисловості будівельних матеріалів.

2. Які фактори впливають на розміщення будівельного комплексу.

3. Яка сировина використовується для виробництва цементу і в яких районах склалися найкращі умови для розвитку цієї галузі.

4. До яких районів України тяжіє виробництво збірного залізобетону, цегли, будівельної кераміки.

5. Де розміщені найбільші підприємства по виробництву віконного скла та фарфорової промисловості.

Агропромисловий комплекс.

Агропромисловий комплексза своїм складом та структурою значно відрізняється від інших міжгалузевих комплексів, передусім тому, що він як головний засіб виробництва використовує землю, на якій вирощується сільськогосподарська продукція та сировина для виробничого та невиробничого споживання. Власне, сільськогосподарське виробництво, що базується на використанні сільськогосподарських угідь, є основою розвитку переробних галузей промисловості.

Формування АПК є відображенням об'єктивного процесу поєднання сільського господарства та промисловості, розвитку різних форм агропромислової інтеграції. Агропромислова інтеграція розвивається на баз спеціалізації сільського господарства за регіонами та окремими господарствами. Розвиток інтеграції сільського господарства та переробної промисловості виражається у переході від традиційних фермерських і селянських господарств до агропромислових утворень: агрофірм, об'єднань.

Сьогодні АПК має такі сфери:

1. Промисловість, що виробляє засоби виробництва для сільського господарства.

2. Власне сільське господарство.

3. Галузі по переробці сільськогосподарської сировини.

4. Виробнича та соціальна інфраструктура АПК.

Сфери АПК рідко організаційно оформлюються. Частіше за все спостерігаються сполучення сільського господарства з харчовою промисловістю та тими галузями легкої промисловості, які споживають сільськогосподарську продукцію у вигляді сировини.

АПК в Україні розвивається у напрямку реформування відносин власності, винайдення нових форм господарювання.

АПК України дає 95% продовольчих ресурсів в за рахунок його продукції формується більше двох третин фонду народного споживання.

Перехід АПК до ринкової економіки вимагає створення системи різноманітних форм господарювання, здатної викликати у робітників сільського господарства інтерес до високопродуктивної праці. Від вибору форм господарювання залежить успіх організації сільськогосподарського виробництва.

Територіальна структура АПК формується на конкретній території утворення в вигляді різних форм агропромислової інтеграції, тобто елементів територіальної структури.

В науковій літературі виділяють локальні і регіональні АПК. Локальні АПК формуються на порівняно невеликих територіях на основі поєднання агропромислових підприємств з переробці малотраспортабельної сільськогосподарського продукції і мають найнижчий ступінь інтеграції. Локальні форми є найбільш поширеними формами територіальної організації АПК. Серед них виділяють:

• агропромисловий пункт;

• агропромисловий центр;

• агропромисловий кущ;

• агропромисловий вузол.

Розміщення і взаємодія локальних АПК на території певної адміністративної одиниці обумовлюють формування відповідного регіонального АПК. Регіональні (територіальні) АПК можуть включати територію країни, автономної республік (АР Крим), області чи адміністративного району.

Національна програма розвитку АПК в Україні спрямована на пошуки і підтримку оптимального співіснування господарств різних форм власності і розмірів, кожне з яких в конкретних природно - кліматичних умовах має свої переваги і засоби ефективного функціонування.

Тепер в Україні є такі форми господарювання: колективні сільськогосподарські підприємства (КСП), державні господарства (держгоспи), селянські (фермерські) господарства, акціонерні товариства, асоціації фермерських господарств, кооперативи.

Сільське господарство - одна з головних галузей матеріального виробництва, що має важливе значення для постачання продовольства для населення та сировини для промисловості.

Науково-технічна революція у сільському господарстві полягає у комплексній механізації усіх галузей, у хімізації, в застосуванні досягнень аграрної та біологічної науки.

Основу сільськогосподарського виробництва творять земельні ресурси. Землі, придатні для ведення сільського господарства, одержали назву сільськогосподарських угідь. У структурі сільськогосподарських угідь України провідне місце належить ріллі, проте резерви її збільшення дуже не значні.

Україна має всі умови для розвитку сільського господарства, але вони диференційовані за природними зонами.

Далі слід розглянути агрокліматичні умови за природними (сільськогосподарськими) зонами - лісною (20% території України), лісостепною - (30%), степною (45%), гірською (5%).

Сільське господарство України складається з двох великих взаємопов'язаних комплексів рослинництва і тваринництва.

Необхідно розглянути структуру посівної площі України, розміщення засівів головних культур (зернових, технічних).

Вивчити структуру тваринництва. Провідне місце в його структурі займає скотарство. Ця галузь м'ясо-молочного, молочно-м'ясного та м'ясного напрямку.

Інші галузі тваринництва слід розглянути в аспекті свинарства, вівчарства, птахівництва тощо.

Харчова промисловість. За кількістю зайнятих та за обсягом валової продукції харчова промисловість належить до найважливіших галузей господарства. її розміщення тісно пов'язане з сільським господарство і меншою мірою з промислом риби. їй властива вельми складна структура понад двадцять підгалузей, що виробляють як готову продукцію, так і напівфабрикати. Основними галузями її розміщення вважаються сировинний та споживчий. На сировину орієнтується цукрова, плодоовочеконсервна, рибна, олійницька, а на споживача - хлібопекарна, кондитерська, молочна, м'ясна та інші.

Перспективи розвитку агропромислового комплексу України виходять з його позитивної ролі у світовому просторі. Вона визначена цілісними ресурсними перевагами (зокрема орних сільськогосподарських угідь – понад 31 млн.га – 5-те місце у світі); з виробництва зерна (7-ме місце); цукрових буряків (4-те місце); картоплі (3-е місце); молока (7-ме місце); м’яса всіх видів (13-те місце). Сільське господарство 11 регіонів України є пріоритетним і може формувати експортний потенціал країни. Якщо розвинуті країни ЄС досягли граничних показників використання сільськогосподарських ресурсів, то в Україні «працює» менше половини власного потенціалу, що свідчить про значні резерви розвитку.