Основні методи контролю й діагностики, устаткування й прилади для їхнього проведення.

Перевірка герметичності системи живлення дизеля.

Надійна робота системи живлення дизеля забезпечується герметичністю магістралей низького й високого тиску, відсутністю підсмоктування повітря й підтікання палива. Перевірку герметичності магістралі низького тиску роблять у такий спосіб. Пускають двигун, а потім на малій частоті обертання колінчатого вала відвертають пробку фільтра тонкого очищення й оглядають струмінь палива (по наявності в паливі

неоднорідності або пухирців повітря можна укласти, що магістраль негерметична).

При цьому перевіряють всі з’єднання на ділянці від бака до паливопідкачуючого насоса й усувають нещільності підтяжкою різьблення, заміною неякісних прокладок, муфт, штуцерів або трубопроводів. Герметичність магістралі низького тиску до насоса високого тиску перевіряють ручним насосом. Для цього від'єднують зливний трубопровід від бака, закривають його наглухо пробкою, а потім роблять декілька натисків ручним насосом, накачуючи паливо з бака в магістраль. У випадку виходу пухирців повітря або виявлення течі палива в місцях нещільностей підтягують нарізні сполучення або усувають несправність іншим способом.

Для перевірки герметичності всієї системи живлення використовують переносний прилад НІІАТ-383, що працює на принципі подачі палива в систему живлення під надлишковим тиском близько 0,3 МПа, що дозволяє по падінню тиску й підтіканням палива визначити навіть найменші нещільності в магістралі. Основними елементами приладу є бак для палива, повітряний насос і під’єднувальна арматура.

Перевірку елементів фільтра тонкого очищення палива здійснюють за допомогою приладу

КИ-4801, що складається з манометра зі шкалою 0 ... 400 кПа, корпуса з рукояткою, триходового крана, двох шлангів з наконечниками й подовженими штуцерами. Усередині рукоятки поміщений клапан, призначений для видалення пухирців повітря. Клапан відкривають гвинтом.

Один з наконечників приладу приєднують до системи перед фільтром тонкого очищення палива, а іншої - після фільтра. Перевірку проводять при максимальній подачі палива. Для цього знімають із повітроочисника фільтр грубого очищення повітря, пускають двигун і, поступово прикриваючи впускну трубу повітроочисника металевою пластиною при роботі двигуна на максимальному швидкісному режимі, домагаються зниження частоти обертання колінчатого вала на 6...8% у порівнянні із частотою обертання режиму холостого ходу. У результаті рейка ПНВТ переміститься в положення, що відповідає приблизно максимальній подачі насоса. За допомогою триходового крана об’єднують порожнину манометра з вихідним каналом корпуса фільтра й фіксують показання манометра. Потім, перемкнувши кран, вимірюють тиск перед фільтром. Про стан фільтруючих елементів судять по перепаду обмірюваного тиску.

Перевірка роботи форсунок на дизелі. На працюючому двигуні справність форсунок визначається аналізатором паливної апаратури моделі К261 – який забезпечує визначення параметрів: частоту обертання колінчатого вала; тиску початку й максимального упорскування палива.

Загальна діагностика форсунок безпосередньо на двигуні виконується декількома методами: візуально, прослуховуванням характеру роботи двигуна, визначенням частоти обертання колінчатого вала й димності газів, що відробили.

Перебої в роботі, димний випуск, зниження потужності дизеля є зовнішніми ознаками погіршення роботи форсунок. Для виявлення непрацюючої або погано працюючої форсунки важіль керування подачею палива на регуляторі частоти обертання встановлюють у положення, при якому найбільше чітко чутні перебої. Непрацюючу форсунку визначають шляхом почергового припинення подачі палива в циліндри. Для

цього по черзі на 1...1,5 оберти послабляють накидні гайки кріплення паливопроводів високого тиску до штуцерів насоса. Якщо частота обертання колінчатого вала після ослаблення затягування гайки не змінюється, то перевіряється форсунка, що, несправна. Якщо форсунка не працює в результаті порушення регулювання тиску упорскування палива, то її можна відрегулювати, застосовуючи максиметр або еталонну форсунку.

Перевірка й регулювання форсунок на спеціальному устаткуванні. Така перевірка дозволяє виявити, чи не порушена герметичність форсунок, який тиск початку підйому голки розпилювача, якість розпилювання палива, кут конуса струменю. Для цих цілей застосовують стенд мод. 625. Основними іспитовими пристроями стенда є два прилади, один із яких призначений для перевірки технічного стану форсунок, а інший - для перевірки плунжерної пари насоса високого тиску на гідравлічну щільність.

Прилад для перевірки форсунок являє собою плунжерний насос із ручним приводом, що під більшим тиском подає паливо до форсунки. Прилад обладнано манометром, що реєструє тиск палива, який підводиться до форсунки. При випробуванні форсунки на герметичність, а також при визначенні тиску початку упорскування палива манометр дозволяє фіксувати момент і числове значення падіння тиску. Якість розпилювання палива форсункою оцінюють візуально по характері виходу струменів палива з отворів

розпилювача форсунки, а також по чіткості початку й закінчення упорскування палива.