Коментар до ухвали про проведення обшуку житла (іншого володіння особи)

Метою винесення ухвали слідчого судді про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні є отримання дозволу суду на законне проникнення до житла чи іншого володіння особи з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ст. 13, ч. 1 ст. 233 та ч. 1 ст. 236 КПК).

Частина 2 ст. 234 КПК вказує на те, що така слідча (розшукова) дія, як «обшук», може проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді, в той час як «огляд житла чи іншого володіння особи», окрім ухвали слідчого судді, дозволено проводити також і на підставі добровільної згоди особи, якій воно належить (ч. 1 ст. 233 КПК)

Нормою ч. 1 ст. 235 КПК передбачає, що ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла надає право проникнути до конкретного житла чи іншого володіння особи лише один раз, але в будь-який час¹ протягом визначеного в ухвалі строку, в межах якого дозволено провести обшук.

КПК передбачає можливість проникнення до житла чи іншого володіння особи і без отримання ухвали слідчого судді, однак лише в суворо визначених для цього випадках. Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише в невідкладних випадках, пов’язаних:

- із врятуванням життя людей та майна;

- із безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у скоєнні злочину.

У разі вчинення вищезазначених дій прокурор, слідчий, за погодженням із прокурором, зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 КПК, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 КПК.

Слідчий суддя вправі винести ухвалу про дозвіл на проведення обшуку тільки на підставі відповідного клопотання. З клопотанням про отримання дозволу на проведення обшуку до слідчого судді може звертатися особисто прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. Клопотання про обшук розглядається в суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора, який звернувся з клопотанням (ч. 4 ст. 234 КПК).

Відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК, слідчий суддя вправі відмовити в задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) було вчинено кримінальне правопорушення;

2) відшукувані речі та документи мають значення для досудового розслідування;

3) відомості, які містяться у відшукуваних речах та документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

У разі відмови слідчий суддя складає ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про обшук.

Якщо ж слідчий суддя задовольняє клопотання про обшук, він виносить ухвалу про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи. Слід зазначити, що рішення слідчого судді про дозвіл або ненадання дозволу на проведення обшуку в житлі оскарженню не підлягає ².

Зміст ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинен відповідати загальним вимогам щодо змісту ухвал, передбачених ст. 372 КПК. Ухвала складається з: