3.4. Аналіз оборотних коштів підприємства і джерел їх формування

Підприємство незалежно від організаційно-правової форми та власності для проведення своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обороту оборотних активів та відповідних їм пасивів.

Формування раціональної структури джерел фінансових ресурсів підприємства для забезпечення необхідного рівня доходів для його розвитку є одним із найважливіших завдань фінансових менеджерів.

Джерелами формування майна підприємства можуть бути як власні, так і залучені кошти.

Власні кошти мають забезпечувати майнову та оперативну самостійність підприємства, необхідну для рентабельної його діяльності. Власні оборотні кошти є джерелом покриття нормованих оборотних активів. Формування власних оборотних коштів здійснюється за рахунок власного капіталу підприємства (статутний капітал, пайовий капітал, додатково вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток).

Залучені кошти в джерелах формування оборотних активів в сучасних умовах набувають важливого значення та покривають тимчасову додаткову потребу підприємства в коштах. Залучення позикових коштів зумовлено характером виробництва, розрахунково-платіжними відносинами, необхідністю поповнення нестачі власних оборотних коштів та іншими об’єктивними причинами.

До залучених джерел формування оборотних активів відносять короткострокові позики та кредити банку, інвестиційний податковий кредит і рідше довгострокові позики і кредити банку.

Кредиторська заборгованість, фонд споживання, резерви майбутніх витрат і платежів, добровільні надходження належать до додатково залучених джерел, які не належать підприємству, але постійно перебувають в обороті підприємства і в сумі мінімального залишку використовують як джерело формування власних оборотних коштів.

На основі даних фінансової звітності можна оцінити джерела формування, структуру та розміщення оборотного капіталу підприємства. Актив балансу свідчить про розміщення оборотного капіталу, що є в розпорядженні підприємства. Кожному виду розміщеного оборотного капіталу відповідає окрема стаття балансу.

Дані, що містить пасив балансу, дають змогу визначити, які зміни відбулися в структурі власних та позикових коштів. Крім того, за пасивом балансу можна встановити, звідки взялися ці кошти і перед ким має борг підприємство.

Найповнішим буде аналіз оборотних активів в разі першочергової оцінки змін в структурі активів і пасивів підприємства.

Проведемо аналіз змін в структурі активу і пасиву підприємства (табл. 3.3).

За результатами аналізу даних, наведених у табл. 3.3, простежується зменшення загальної вартості майна підприємства в 2002 р. більш як на 27 % порівняно з 2000 р., при цьому необоротні активи зменшувалися швидше, ніж оборотні (відповідно на 32,22 і 15,85 %). Зменшилися також джерела формування майна. За період, що аналізується, суттєво зменшився власний капітал, переважно за рахунок скорочення суми неоподатковуваного прибутку в 2002 р. майже на 75 % порівняно з 2000 р. При зменшенні в абсолютній сумі позикового капіталу на 778 тис. грн. його частка в структурі пасиву зросла на 6,10 пункта.

Протягом 2000—2002 рр. найбільшу частку в структурі майна підприємства займають необоротні активи (в 2000 р. — 73,11 %, в 2001 р. — 76,13 %, в 2002 р. — 68,64 %).

Проведений аналіз свідчить, що протягом трьох останніх років основні засоби на підприємстві повністю формувалися за рахунок власних коштів, частка яких у складі джерел фінансування коливається з 81,2 % до 75,1 %. Така фінансова стратегія підприємства є виправданою, оскільки основні засоби характеризуються повільними темпами обороту і, отже, повільною віддачею коштів, авансованих в них.

Таблиця 3.3