- •Розділ 3. Аналiз оборотного капiталу
- •3.1. Завдання аналізу оборотного капіталу і його інформаційне забезпечення
- •3.2. Класифікація оборотних активів
- •3.3. Основні показники оцінки стану, структури й ефективності використання активів підприємства
- •Розмір власних оборотних коштів підприємства
- •Показники стану й ефективності використання оборотних коштів
- •3.4. Аналіз оборотних коштів підприємства і джерел їх формування
- •Аналіз змін майна підприємства та джерел його фінансування
- •Динаміка структури власного капіталу
- •Динаміка структури позикового капіталу
- •3.5. Аналіз стану виробничих запасів на підприємстві
- •Структура активів на підприємстві
- •Розрахунок нормативу виробничих запасів по підприємству на 2002 рік
- •Динаміка складу та структури запасів на підприємстві
- •Вихідна інформація для аналізу стану виробничих запасів
- •Показники ефективності використання виробничих запасів, днів
- •3.6. Оцінка стану дебіторської заборгованості
- •Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості
- •Вихідна інформація для аналізу дебіторської заборгованості
- •Аналіз «віку» дебіторської заборгованості
- •Показники аналізу дебіторської заборгованості
- •Стан дебіторської та кредиторської заборгованості
- •3.7. Аналіз руху грошових коштів підприємства
- •Вихідна інформація для аналізу грошових коштів, тис. Грн.
- •Показники аналізу грошових коштів
Розділ 3. Аналiз оборотного капiталу
3.1. Завдання аналізу оборотного капіталу і його інформаційне забезпечення
Оборотний капітал — це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. В практиці бухгалтерського обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менше від одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік.
Оборотний капітал безпосередньо бере участь у створенні нової вартості, функціонуючи в процесі кругообороту всього капіталу. Співвідношення основного й оборотного капіталу впливає на величину отримуваного прибутку. Оборотний капітал обертається швидше, ніж основний. Тому зі збільшенням частки оборотного капіталу в загальній сумі авансованого капіталу час обороту всього капіталу скорочується, а отже, уможливлюється зростання нової вартості, тобто прибутку. Для здійснення ефективного аналізу оборотного капіталу фінансовий аналітик має виходити із суті цього поняття, що визначають такі основні ознаки:
по-перше, оборотні активи підприємства формуються і використовуються з досить локальною метою — для обслуговування лише його операційної діяльності;
по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);
по-третє, суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення певної гнучкості цього управління;
по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;
по-п’яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов’язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування.
Термін «оборотні активи» в економічній теорії має кілька синонімів (оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал), однак незважаючи на різноманітність термінів, економічна суть цього поняття трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі однаково.
Аналіз оборотних активів має на меті забезпечення такої організації, щоб забезпечити ефективність їх використання:
аналіз складу та структури оборотних активів;
оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах;
аналіз джерел формування оборотних активів;
маневрування оборотними активами;
аналіз оборотності оборотних активів за звітний період;
аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості;
аналіз коштів на підприємстві;
аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.
Визначення потреби в інформації на підприємстві належить до компетенції її власника або уповноваженого органу (посадової особи) — економічної служби підприємства.
Відповідно до визначеної економічної політики та необхідності інформаційної бази підприємство:
обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, встановлених Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;
розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності;
затверджує правила документообороту та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
баланси філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Основною інформаційною базою для аналізу оборотного капіталу є фінансова звітність.
Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку регламентовано форми фінансової звітності та зміст. До складу фінансової звітності входять:
Баланс (ф. № 1);
Звіт про фінансові результати (ф. № 2);
Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);
Звіт про власний капітал (ф. № 4);
Примітки до звітності (ф. № 5);