3.3. Основні показники оцінки стану, структури й ефективності використання активів підприємства

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Відповідно до П(C)БО 2 «Баланс» наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку розділу I пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та підсумком розділу I активу балансу (рядок 080) (ф. № 1). Отже, із суми розділу I пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та суми рядка 430 «Забезпечення наступних витрат і платежів» вираховується сума показників розділу I активу «Необоротні активи» (рядок 080).

Недосконалість поданої інформації в балансі, де розміщені оборотні активи, найбільше виявляється при визначенні власних оборотних коштів, де надзвичайно важно визначати їх правильно, оскільки наявність власного оборотного капіталу свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язан­ня та розширити подальшу діяльність.

Для визначення власних оборотних коштів нині немає єдиного алгоритму навіть на рівні державних органів — Аудиторської палати України, Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України та Державної податкової адміністрації України.

Найчастіше власні оборотні кошти розраховують як різницю між оборотними активами та поточними зобов’язаннями (за такими рядками балансу)

ВОК = Рядок 260 – Рядок 620.

Алгоритм цього розрахунку рекомендовано Аудиторською палатою України в Методичних рекомендаціях щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств — емітентів облігацій (крім комерційних банків). Схвалено Аудиторською Палатою України. Протокол засідання АПК від 23.02.2001 р. та в Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджені наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26.01.2001 № 49/121 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 08.02.2001 р. за № 121/532.

За цим алгоритмом розрахунку власних оборотних коштів наявність розділу ІІІ активу Балансу, де містяться і оборотні активи, не враховується.

За Методичними рекомендаціями по аналізу фінансово-госпо­дарського стану підприємств та організацій, затвердженими Державною податковою адміністрацією України від 16.06.2000 р. власні оборотні кошти розраховують як різницю між власним капіталом і необоротними активами, проте із останніх вираховують довгострокову дебіторську заборгованість

ВОК = (Рядок 380 – Рядок 080 – Рядок 050).

Визначення власних оборотних коштів за двома методичними підходами мають правову основу.

Неврегульованість розміщення оборотних активів і джерел їх формування обумовили пропозиції щодо удосконалення алгоритму розрахунку власних оборотних коштів щодо повноти їх врахування. Можна виділити такі методичні підходи:

1) ВОК = (Рядок 260 + Рядок 270^*) – (Рядок 620 + Рядок 630*).

За цим методичним підходом запропоновано до оборотних активів додати ті оборотні активи, які знайшли відображення розділі ІІІ активу балансу, і від цієї суми відняти дані розділ IV пасиву та поточні зобов’язання, які відображено в розділі V пасиву:

2) ВОК = (Рядок 260 + Рядок 270] – (Рядок 620 + Рядок 630).

За цим розрахунком власних оборотних коштів передбачено враховувати всі витрати та доходи майбутніх періодів. Якщо підприємство має на балансі довгострокові кредити, то їх також враховують, оскільки вони призначені для капітальних інвестицій.

3) ВОК = (Рядок 260 + Рядок 270] – (Рядок 480 + Рядок 620 + +Рядок 630].

4) ВОК = Рядок 380 + Рядок 430 – Рядок 080.

5) ВОК = Рядок 380 + Рядок 430 + Рядок 630 – Рядок 080.

За цим методом пропонують прирівняти до власних пасивів забезпечення наступних витрат і платежів та доходи майбутніх періодів і від цієї суми відняти необоротні активи.

6) ВОК = Рядок 380 + Рядок 430 + Рядок 480 – Рядок 080.

За цим алгоритмом до суми розділів І і ІІ довгострокові зобов’язання, а потім від цієї суми відняти необоротні активи.

Всі наведені методики при їх застосуванні дають різні результати щодо наявності власних оборотних коштів підприємства (табл. 3.1).

Таблиця 3.1