41.Сучасні соціально-економічні та політичні проблеми в Україні

Нині перед українським народом стоїть важливе завдання – побудова демократичної, правової держави. Кожен громадянин має визначити свою роль і місце у її розбудові. Зокрема, молоде покоління повинно мати високу правосвідомість, що виражається у ставленні майбутніх правників до процесів, які відбуваються на сучасному етапі розвитку України, можливості оцінити і проаналізувати прорахунки теперішньої влади, щоб у майбутньому розвиток нашої держави пішов стрімко уверх.

У цьому контексті помітною подією в правовому житті столиці стала науково-практична конференція «Право і держава сучасної України: проблеми розвитку та взаємодії», яка відбулася 13-14 травня ц.р. у приміщенні Київського національного університету внутрішніх справ (КНУВС). Доброю традицією проведення конференцій у цьому виші є видання збірника доповідей цієї конференції саме перед початком її роботи. Цей захід не став виключенням – опубліковані у двох книгах тези виступів учасників розкривають зміст наукових робіт.

На пленарному засіданні під час відкриття конференції перед молодими правниками виступили метри правничої науки, натхненно представляючи свої погляди щодо наріжних проблем правової дійсності. Так, проректор КНУВС Володимир Кузьмічов у вступному слові окреслив проблеми розвитку та взаємодії права та держави у сучасній Україні. Він наголосив, що, виходячи з високого соціального призначення держави та права, на порядку денному сучасної юридичної науки постають важливі питання реалізації політичної та правової реформ, адаптації чинного законодавства, розвитку інститутів громадянського суспільства.

Далі із доповіддю «Політико-правові аспекти конституційної відповідальності в Україні» виступив голова громадської правозахисної організації «Суспільна амністія», завкафедри політичної аналітики та прогнозування НАДУ при Президентові України, професор кафедри гуманітарних дисциплін КНУВС, доктор політичних наук, професор Сергій Телешун. З його слів, cучасний рівень розробки проблем конституційно-правової відповідальності породжує неоднозначність висновків у науковій літературі стосовно окремих питань цього інституту. «Причиною виникнення складнощів при формулюванні концепції конституційно-правової відповідальності є те, що конституційне право на сьогодні є найбільш політизованою галуззю права, яка найчастіше відображає вплив політичних рішень на правову форму, – підкреслив пан Телешун. – Неможливо не погодитися з тим, що право і політика досить активно взаємодіють між собою, формуючи нові суспільно-правові відносини в державі». Наприкінці свого виступу він звернувся до присутніх із своєрідним напуттям: «На сьогодні ж залишається одне – бути потрібними державі і собі, та бути тим якісним продуктом, коли ми продаємо не себе, а свої послуги».

Наступний доповідач – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, кандидат економічних наук Борис Соболєв – розповів про правонаступництво України стосовно фінансової системи СРСР. Крім того, він намагався відповісти на запитання: хто має відшкодовувати знецінені вклади Ощадбанку СРСР? Зі слів пана Соболєва, зазначені кошти вкладникам має відшкодовувати правонаступник Ощадбанку СРСР, яким на сьогодні є Ощадбанк РФ. «Я вважаю, що сума у 1000 грн, яку роздає уряд України, несправедлива ні щодо суми, ні щодо джерела цих коштів, – наголосив він. – Виходить, що кошти вилучаються у тих, хто їх заробляє, і віддаються тим, хто їх колись втратив».

Потім слово взяв керівник управління стратегічних розробок апарату Ради національної безпеки і оборони України, кандидат філософських наук, професор Віктор Циганов, який представив своє дослідження «Соціальна безпека і національна еліта». «Для сучасної української еліти характерні неспроможність до мінімального загальнодержавного передбачення та відсутність політичної волі. Вона (сучасна українська еліта. – Ред.) досягла успіху тільки у двох напрямах – придушення політичних опонентів та використання державних активів і державного майна у своїх особистих і групових цілях. Проте останнє важко назвати ефективним керівництвом країною, яке за визначенням передбачає пріоритет загальнонаціональних цілей над особистими», – зауважив доповідач. З його слів, в умовах України той, у кого є актив більш ніж $1 млн, є соціально небезпечним. «Кожен народ заслуговує ту еліту, на яку він погоджується», – підсумував свій виступ пан Циганов.

У своїй доповіді дійсний член (академік) Академії правових наук України, член-кореспондент Академії педагогічних наук, доктор юридичних наук, професор Михайло Костицький провів філософсько-психологічний аналіз трансформації форм державного правління в Україні. «В українській історії є приклади, коли Українська держава була і монархією, і республікою, коли її можна було трактувати як самодержавну, автократичну, олігархічну, охлократичну, демократичну, – наголосив доповідач. – За останні неповні два десятиліття ми пройшли еволюцію від радянської республіки через парламентську, президентську, президентсько-парламентську до парламентсько-президентської (останні дві форми трактуються як змішані)».

«Держава та право в сучасній Україні: сутнісні та формальні ознаки» – такою була тема виступу доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України Анатолія Колодія. Безумовно, як він підкреслив, останні події, пов’язані із позачерговими виборами народних депутатів та столичного мера, діяльністю Верховної Ради, Конституційного Суду, Центральної виборчої комісії, продемонстрували верховенство політики і політичних інтересів та ігнорування принципу верховенства права.

Після пленарного засідання молоді правники – слухачі і студенти навчально-наукового інституту заочного та дистанційного навчання КНУВС – у семи секціях представляли свої наукові доробки. Теми, які обговорювалася у кожній із семи аудиторій, охоплювали широкий спектр проблем сучасної правової системи України, як-от: «Актуальні питання сучасного державотворення в Україні», «Правова реформа в Україні», «Правовідносини у сучасних умовах розвитку України», «Проблеми вдосконалення кримінального законодавства України», «Проблеми вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України», «Публічна адміністрація і правоохоронна діяльність», «Соціально-психологічні та кримінологічні аспекти в діяльності органів внутрішніх справ у сучасних умовах».