Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
75.21 Кб
Скачать
  1. Форми і механізми інтеграції національної економіки у світове господарство.

Кожна держава самостійно з'ясовує для себе шляхи спеціалізації та інтеграції до світового господарства.

Перший шлях ‒ еволюційний з поступовим виді­ленням специфічних природних та штучних економічних ресурсів, яких у даний час потребує суспільство. Другий шлях ‒ при­скорена інтеграція, основним методом реалізації якої є загарбницькі ві­йни або їх загроза з обов'язковою вимогою формування міжнародних та міжтериторіальних об'єднань з примусовим перерозподілом ресурсів.

Важливою ланкою у реалізації принципів відкритої економіки є вільні економічні зони, діяльність яких лібералізує та активізує зовнішньоеко­номічну діяльність держави.

Найбільш поширеними у світовій практиці є ВЕЗ сталого виробничо­го спрямування, створення яких повинно розв'язати питання:

• стимулювання промислового експорту й одержання внаслідок цього валютних коштів;

• зростання зайнятості населення;

• перетворення зони у полігони з випробування нових методів господа­рювання, впровадження інноваційних технологій та сприяння росту національного господарства.

Аналіз світового досвіду показав, що основними концептуальними підходами до створення ВЕЗ є територіальний і функціональний.

Територіальний підхід є традиційним, загально усвідомленим, змен­шує ризики держави, на території якої створена спеціальна зона. Як варі­ант територіального підходу можна розглядати і формування зони віль­ної регіональної торгівлі АСЕАН, до якої входять Японія, Південна Корея, Китай, Тайвань, Гонконг, Сінгапур, Таїланд, Малайзія, Філіпіни, В'єтнам, Лаос.

Результатом функціонального підходу є «точкові» зони, представле­ні окремими підприємствами (офшорні фірми, магазини «дьюті фрі»).

Специфічний набір пільг і стимулів, що застосовується в окремих зо­нах, доповнюється спеціальними формами заохочень, спрямованих на прискорення розвитку транспортної інфраструктури чи на стимулювання переробки місцевої сировини на експорт, або на залучення в зону визна­ченого типу інвесторів (дрібних чи, навпаки, великих), або на рішення інших конкретних задач.

У науковій літературі виділяють до 30 різновидів ВЕЗ.

Інтернаціоналізація і глобалізація світових процесів стає невід'ємною рисою розвитку світового господарства.

Міжнародний обмін інформацією, науково-технічними розробками поступово набуває статусу осно­вної форми інтеграції до світового господарства.

Кожна країна під впливом світового господарства формує власні пріо­ритети розвитку і обирає шлях долучення до світової економіки.

  1. Інституційні основи і форми економічної та політичної інтеграції України.

Кожна країна розвивається на основі своїх національних традицій, конституції, підконституційних законів, системи державотворення господарювання, спеціалізації виробництва і намагається захищати та зберігати свою національну самобутність. Процес же інтеграції потребує визнання окремими країнами, що мають намір до економічного об'єднання, спільних вартостей, на основі яких можливе таке об'єднання. Ці принципи можна звести в декілька груп:

  • свобода людини;

  • розбудова правової держави;

  • створення вільної економічної системи.

Інтеграція має забезпечити вирішення питань, що стосуються національних інтересів України:

  • збереження і зміцнення національного суверенітету України і недоторканності її території;

  • формування і розвиток української нації на основі ідеології і політики національної демократії, незалежно від етнічного складу нації та створення в Україні національно-громадського суспільства;

  • розвиток і розбудова правової демократичної держави з усіма свободами та атрибутами з чесною владою, якій народ довіряє;

  • створення ліберальної ринкової економічної системи, фінансового механізму з тенденціями планомірного зростання національного продукту і добробуту народу загалом.

Національні інститути економічної інтеграції. До них відносять органи влади всіх рівнів. Особливу роль у вирішенні питань міжнародної економічної інтеграції відіграють центральні органи влади, позаяк їх формують політичні сили різної ідеологічної орієнтації.

Інститут Верховної Ради України. Це один із найскладніших центральних органів влади в Україні. Його складають представники різних політично й ідеологічно спрямованих депутатів, які практично не можуть знаходити порозуміння у вирішенні питань національних інтересів.

Інститут Президента України. Має чи не найбільше повноважень щодо реалізації національних інтересів, у тому числі й міжнародної економічної інтеграції України. Ст. 106 прямо наголошує, що Президент України "представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України".

Інститут Кабінету Міністрів України. Цей інститут влади уособлює господарську владу України й ухвалює рішення щодо фінансового забезпечення реалізації програм розвитку України.

Інститути і форми міжнародної економічної інтеграції.

Фінансові інститути і форми інтеграції. На сьогодні Україна є членом багатьох міжнародних фінансових організацій:

  • Міжнародного валютного фонду (МВФ);

  • Світового Банку Реконструкції та Розвитку, ресурсами якого користується Україна;

  • Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, з яким досить успішно співпрацюють українські банки та підприємства.

Торговельні інститути і форми інтеграції. Україні важливо інтегруватися у систему міжнародної торгівлі. Наймаштабнішою є Світова Організації Торгівлі (СОТ), або ВТО (Всесвітня Торговельна Організація).

Господарські інститути і форми інтеграції. Це найвищі форми міжнародної економічної інтеграції. Вони сформовані практично на всіх континентах світу. Країни шукають таких форм співробітництва у сфері економіки, які сприяли б економічному зростанню і мінімально обмежували політичний суверенітет.

  1. Передумови і шляхи міжнародної економічної інтеграції.

Ці передумови поділяють на: політико-правові, економічні, соціально-культурні, інфраструктурні.

Політико-правові передумови. Для скорішої інтеграції України в систему світової економіки необхідні політико-правові передумови всередині країни і відповідне ставлення світового співтовариства. Такими передумовами є:

  • політичне визнання України;

  • забезпечення територіальної цілісності й створення адекватної системи національної безпеки;

  • побудова демократичної держави;

  • незаперечне виконання міжнародних зобов'язань, зокрема у царині прав і свобод людини;

  • безпосередня участь у регіональних і глобальних політичних процесах;

  • розроблення відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його дотримання.

Економічні передумови. Входження України до системи світової економіки потребує докорінного реформування господарської системи − надання їй економічних рис, характерних для інтегрованих у світову систему національних економік. Реалізація цих завдань можлива за:

  • забезпечення економічної та інституційної підтримки національного суверенітету;

  • оцінки економічного потенціалу і визначення напрямів структурної перебудови;

  • розроблення і забезпечення реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення і приватизації, соціального захисту населення;

Соціально-культурні передумови. Престиж країни на світових ринках залежить не лише від політики держави, а й від внеску в розвиток країни конкретних виробників, культурно-мистецьких діячів, спортсменів, науковців, представників національних меншин тощо.

Інфраструктурні передумови. Для розвитку національної економіки та її входження до світової економічної системи недостатньо відповідного виробничого потенціалу.

Інтеграційні процеси в теперішній Європі також можна систематизувати за трьома групами:

Західна Європа, основними характеристиками якої є: європейська інтеграція у формі Європейського Союзу; військова інтеграція у формі Північноатлантичного блоку (НАТО); політична інтеграція, яка в майбутньому можлива у формі конфедерації або федерації − Європи, політично об'єднаної в єдиному державному утворенні;

Центральна Європа, визначальними характеристиками якої є: співпраця і партнерство у формі об'єднання Центральноєвропейської ініціативи, яке має на меті координацію економічних і політичних дій країн; військова інтеграція у формі Північноатлантичного блоку; економічна інтеграція у формі асоційованого членства в Європейському Союзі;

Східна Європа, основними характеристиками якої є: політична інтеграція у формі Співдружності Незалежних Держав (СНД); військова інтеграція у формі договору країн СНД про координацію заходів оборонного характеру; економічна інтеграція (задекларована, але не розвинута).

Україна перебуває у зоні передринкової стадії, в якій домінує вплив політичної інтеграції з Росією.

Отже, вона повинна зробити свій вибір.

Вибір перший: Співдружність Незалежних Держав.

Вибір другий: Європейський Союз.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]