30. Концепція сталого розвитку та її характеристика.

Концепція сталого розвитку економіки визнана світовою спільнотою народів домінантною ідеологією розвитку людської цивілізації у ХХІ ст., стратегічним напрямом забезпечення матеріального, соціального і духовного прогресу суспільства.

Сталий соціально-економічний розвиток будь-якої країни означає, зрештою, таке функціонування її народногосподарського комплексу, коли одночасно забезпечуються: задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб населення; раціональне та екологобезпечне господарювання й високоефективне використання природних ресурсів; підтримання сприятливих для здоров'я людини природно-екологічних умов життєдіяльності, збереження, відтворення і примноження якості довкілля та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. Інакше кажучи, сталий розвиток ‒ це, насамперед, економічне зростання, за якого ефективно розв'язуються найважливіші проблеми життєзабезпечення суспільства без виснаження, деградації і забруднення довкілля.

Сталість розвитку базується на наступних принципах:

− обмеження впливу людини на біосферу до рівня можливостей її стабільного відтворення, інакше постає проблема вибору між ростом народонаселення і рівнем споживання на душу населення;

− підтримка запасів біологічного багатства, біологічного різноманіття і відтворювальних ресурсів;

− використання не відтворювальних природних ресурсів темпами, які не перевищують часу створення заміни їх за рахунок відтворювальних;

Сталий розвиток усвідомлюється через такі аспекти його забезпечення та сприйняття:

− політико-правовий аспект, який включає розвинуту сучасну правову державу і громадянське суспільство, рівність усіх перед законом та дотримання прав і свобод людини;

− економічний аспект, що передбачає функціонування змішаної економіки, наявність різноманітних ринків товарів та послуг, капіталів, цінних паперів, нерухомості і землі, технологій і робочої сили;

− соціальний аспект, який включає боротьбу з бідністю, голодом і злиднями, створення загальнодержавної системи освіти для усіх категорій громадян, підтримку дітей та людей похилого віку;

Підсумовуючи все вищезазначене, можна сказати, що сталий розвиток передбачає досягнення такого стану, коли наявний рівень використання ресурсів буде повністю задовольняти потреби теперішнього суспільства і, одночасно, не буде позбавляти суспільство майбутнього можливостей їх використання.

30. Національна стратегія і політика економічного зростання.

30. Теорія економічного зростання.

30. Підходи до моделювання економічного зростання.

Метою переходу України до моделі сталого розвитку є забезпечення високої якості життя нинішнього і майбутніх поколінь шляхом збалансованого соціально-економічного і екологічного розвитку, відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природно-ресурсного потенціалу країни, забезпечення охорони здоров’я людини, її екологічної та соціальної захищеності. Досягнення цієї мети відповідає культурним і світоглядним цінностям українського народу, в історії та традиціях якого завжди було бережливе ставлення до землі, води, рослинного і тваринного світу, природи загалом.

Розроблення стратегії сталого розвитку має базуватися на таких основних загальних принципах:

• природні ресурси, потрібно використовувати заощадливо, з урахуванням потреб нинішнього та майбутнього поколінь;

• екологічно орієнтоване виробництво має бути економічно ефективним;

• будь-яка антропогенна діяльність має узгоджуватися із законами природи та обмеженнями, які з цих законів випливають;

Реалізація принципів сталого розвитку має здійснюватися за етапами:

• Стабілізаційний етап. На цьому етапі необхідно створити передумови переходу до сталого розвитку.

• Підготовчий етап. Потрібно здійснити перехід від економіки зростання до економіки розвитку, забезпечити комплексне оздоровлення природного середовища і надати пріоритетне значення відтворенню природних ресурсів, забезпечити умови для створення внутрішнього ринку, домогтися реальної єдності влади і суспільства.

• Перехідний етап. Потрібно здійснювати системні перетворення в економіці, екологізація суспільно-економічних відносин, технологічне оновлення виробництва.

• Сформований етап. Україна має існувати як повноправний член спільноти розвинених країн світу, що перейшли на засади сталого розвитку.

На різних етапах переходу до сталого розвитку виконання завдань повинно скоординовуватись і здійснюватись спільними зусиллями на державному, регіональному та місцевому рівнях, за активної участі наукових, освітніх, виробничих, фінансових, політичних та інших структур громадськості.

Отже, стратегічною метою для України в ХХІ столітті повинна стати побудова сталого суспільства, головною метою якого є розвиток людини, а головним засобом забезпечення ‒ зростання економіки на сталих засадах.

Перехід до сталого розвитку повинен забезпечувати розв`язання соціально-економічних проблем та збереження сприятливого навколишнього середовища і природно ресурсного потенціалу, а також задоволення потреб теперішніх та майбутніх поколінь.