1. Вибір іноземного партнера при виході на зовнішній ринок. Діагностування ефективності здійснення зед. Індикатори та критерії ефективності зед.

2. Система державного регулювання зед в умовах глобалізації

Тема Методи менеджменту та управлінські рішення у ЗЕД

Для обговорення теми використовується робота в малих групах.

Форма контролю знань – усне опитування та письмовий контроль.

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Проблематика застосування різних видів методів менеджменту у ЗЕД.

2. Механізми трансформування методів менеджменту ЗЕД в управлінські рішення.

3. Види управлінських рішень у ЗЕД та рівні їх прийняття.

4. Фактори, які впливають на процес прийняття та реалізації рішень у сфері ЗЕД.

5. Форми зберігання інформації.

6. Механізм збирання, аналізування та оброблення інформації у ЗЕД.

7. Сучасні проблеми забезпечення захисту інформації організації у ЗЕД.

8. Ризики при прийнятті рішень у ЗЕД. Ризики внутрішнього середовища (ресурсні, виробничо-господарські, комерційні), ризики зовнішнього середовища (економічні, соціальні, політичні, адміністративно-законодавчі, природно-екологічні, науково-технічні).

9. Підходи до оцінювання та ідентифікування ризиків, встановлення ймовірності, міри та ціни ризиків.

10. Відповідальність за реалізацію рішень у ЗЕД.

Захист індивідуальних завдань:

• обґрунтування доцільності застосування економічних, технологічних, соціально-психологічних та адміністративних методів менеджменту ЗЕД;

• документування у ЗЕД, ключові документи, що супроводжують зовнішньоекономічні операції (на прикладі конкретного об’єкта – бази практики);

• інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень у ЗЕД (на прикладі бази практики);

• оптимізування управлінських рішень у ЗЕД;

• аналіз та оцінка ризиків внутрішнього середовища (ресурсних, виробничо-господарських, комерційних), ризиків зовнішнього середовища (економічних, соціальних, політичних, адміністративно-законодавчих, природно-екологічних, науково-технічних) для підприємства - суб’єкта ЗЕД (бази практики);

• уникнення ризиків у ЗЕД для підприємства - суб’єкта ЗЕД (бази практики); прийняття ризиків у ЗЕД; оптимізування ризиків у ЗЕД (страхування, диверсифікування, лімітування, формування резервів).

Тема Антикризовий менеджмент ЗЕД

Для обговорення теми використовується робота в малих групах.

Форма контролю знань – усне опитування та письмовий контроль.

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Циклічні та стадіальні кризи у світовій економіці та їх вплив на ЗЕД підприємств.

2. Кризи життєвого циклу підприємства та їх вплив на ЗЕД.

3. Проблематика діагностування кризових явищ у сфері ЗЕД.

4. Діагностування загрози банкрутства суб'єктів ЗЕД.

5. Особливості застосування інструментарію запобігання кризовим явищам у ЗЕД.

Захист індивідуальних завдань:

• особливості діагностування кризових явищ підприємства - суб’єкта ЗЕД (бази практики);

• діагностування загрози банкрутства підприємства - суб’єкта ЗЕД (бази практики)

• інструментарій запобігання кризовим явищам підприємства - суб’єкта ЗЕД (бази практики).

Індикатори планування та ефективності зед

Індикатори планування зовнішньоекономічної діяльності пов'язані із системою регулювання цін, спрямованою на досягнення стабілізації цін, уникнення їх різких коливань, підтримки цін на рівні, який дозволяє суб'єктам ЗЕД вести розширене відтворення, регулювання обсягів і структури виробництва. Регулювання цін передбачає запровадження верхніх і нижніх меж коливання цін, введення індикативних та умовних цін, здійснення товарних інтервенцій.

При здійсненні зовнішньоекономічних операцій цінова стратегія фірми передбачає встановлення таких цін, які дозволяють оволодіти певною часткою ринку, розширити обсяги продажу та отримати запланований обсяг прибутку.

Сьогодні на світовому ринку компанії використовують, в основному, такі цінові стратегії:

1 – орієнтація на низькі витрати;

2 – унікальні характеристики товару;

3 – об’єднання двох попередніх підходів;

4 – пристосування до цінової стратегії сильної фірми.

Процес визначення ціни товару поєднує два етапи:

• на першому етапі відділом маркетингу фірми порівнюються основні характеристики товару із кращими та гіршими галузевими показниками;

• на другому - здійснюється розробка продажних цін з врахуванням калькуляції витрат, аналізу ринкових цін та їх коливання під впливом попиту і пропозиції, цінових меж, різновиду цінової політики, накладних витрат та інших чинників.

Розрахунок ціни продажу одиниці товару здійснюється за формулою:

Ц = В / (1 - П), (1)

де Ц - ціна продажу одиниці продукції;

В- витрати виробництва й обігу,

П - коефіцієнт запланованого прибутку.

Великі західні компанії при виході на новий ринок та його освоєнні, детально розраховують витрати та прибутки. При цьому враховуються життєвий цикл експортованого товару, в основі якого лежать показники обсягу продажу, витрат виробництва й обігу, фази життєвого циклу товару та особливості потенційного ринку збуту.

Ціна товару – це важливий елемент зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу. При її визначенні вказується одиниця виміру ціни, базис ціни, валюта ціни, рівень ціни та способи її фіксації.

Залежно від способів фіксації розрізняють такі види цін:

1 - тверда ціна - встановлюється під час підписання контракту і не змінюється;

2 - рухома ціна - може бути переглянута з врахуванням зміни ринкової ціни;

3 - ціни з наступною фіксацією - встановлюються у визначений договором термін на підставі матеріалів узгоджених джерел;

4 - ковзаюча ціна - застосовується у контрактах із тривалим терміном поставки, протягом якого економічні умови поставок можуть суттєво змінитися. Такий вид цін застосовується у контрактах на поставку техніки і обладнання, а також при виконанні значних за обсягами підрядних робіт, які тривають більше одного року.

Ковзаюча ціна складається з двох частин: базової, що встановлюється на дату підписання контракту і змінної, що визначається на період поставки товару чи завершення робіт. Базова ціна розраховується на основі затрат і узгоджується із покупцем при підписанні контракту. Кінцева ціна (С₁) розраховується за формулою:

, (2)

де С₀ - базова ціна;

А, В - частки, які займають у ціні окремі складові (вартість товару, матеріалів, сировини, електроенергії, палива, робочої сили і т.д.);

М₁, М₀ - індекси цін на матеріали, що використовуються для виготовлення проданої продукції, на періоди їх закупівлі постачальником (М₁) і встановлення базової ціни (М₀);

Б₁, Б₀ - індекси заробітної плати на періоди перерахунку ціни (Б₁) та встановлення базової ціни (Б₀);

Д - незмінна частка у змінній частині ціни (прибуток, амортизація, накладні витрати).

Якщо у вартості продукції суттєву частку займають інші компоненти, то змінна частина формули розширюється на необхідне число складових елементів. Але сума їх часток завжди дорівнює одиниці.

Загальний розрахунок ціни товарів згідно зовнішньоекономічного контракту потребує врахування комерційних поправок, які є підставою для обґрунтування зміни цін під час проведення комерційних переговорів.

У практиці міжнародної торгівлі найбільшого поширення набули такі комерційні поправки:

1. Приведення до єдиних умов поставки. Імпортні ціни приводяться до умов поставки “франко-кордон” або “СІФ порт” країни покупця. Експортні ціни приводяться до умов поставки “франко-кордон” або “ФОБ порт” країни продавця. Під час розрахунків залежності між умовами ФОБ і СІФ застосовується така формула:

, (3)

де Ц_сіф і Ц_фоб – ціни на продукцію з врахуванням транспортування на умовах СІФ і ФОБ,

Ф – вартість фрахту, тобто перевезень від порту відправлення до порту призначення,

А – ставка страхування вантажу під час перевезення водним шляхом.

Вартість фрахту і страхування надаються транспортно-експедиторськими організаціями. Практика зовнішньої торгівлі засвідчує, що за нормальної кон’юнктури ринку транспортних засобів вартість фрахту і страхування не перевищує 12 – 15%.

2. Приведення імпортної ціни до строку поставки. Реальна ціна контракту може змінюватись через розрив у часі між даними конкурентних матеріалів і поставкою. Зважуючи на це при розрахунку імпортної ціни визначають ціни пропозиції на час поставки товару, використовуючи індекси експортних і оптових цін, опублікованих у статистичних матеріалах. Для розрахунку приведеної імпортної ціни застосовується формула:

, (4)

де С₁ - приведена імпортна ціна,

С₀ - ціна, запропонована іноземною фірмою у конкурентному матеріалі,

І₁ - пропонований індекс цін на дату поставки за контрактом,

І₀ - індекс цін на запропонований іноземною фірмою термін закінчення поставки.

3. Поправки на умови платежу. Контрактом можуть передбачатися різні умови платежу: готівкою, чеком, переказом, у кредит із розстрочкою платежу. Такий вид поправки розраховується відносно до базисної ціни на дату укладання контракту. Покупець повинен повністю відшкодувати у ціні всі пільги, надані продавцем, включаючи втрати від одночасно вилучених з обороту фінансових засобів продавця. Ціна з розстрочкою розраховується за формулою:

, (5)

де Ц_к – кінцева ціна на дату фактичних розрахунків,

Ц_б – базова ціна на початок періоду розстрочки,

К - банківський процент за кредит, взятий продавцем,

Т - період розстрочки.

До індикаторів зовнішньоекономічної діяльності належать: обсяг експорту; обсяг імпорту; митна вартість продукції.

Економічну ефективність експорту розраховують за формулою:

ЕЕ_ЕКС=В_ВФ + В_Т - В_ЕКС, (6)

де, ЕЕ_ЕКС - показник економічного ефекту експорту, грн.; 

В_ВФ - еквівалент у грн. відрахувань у валютний фонд підприємства, який розраховується шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсом на день надходження валюти, грн; 

В_Т - виручка у грн. обов'язкового продажу валюти, грн; 

В_ЕКС - повні витрати підприємства на експорт, грн.

Показники економічної ефективності імпорту поділяються на дві групи: показники ефективності імпорту товарів виробничого призначення (ТВрП) і показники ефективності імпорту товарів народного споживання (ТНС). Для їх розрахунку необхідно визначити повну ціну споживання імпортних ТВрП за формулами:

ЦС=Ц_П – Е_В , (7)

Е_В = В_М + В_ЕН + В_РЕМ + В_ЗАП + ЗП , (8)

де ЦС - повна ціна споживання імпортного ТВрП, грн.; 

Ц_П - купівельна ціна імпортного ТВрП, грн; 

Е_В - експлуатаційні витрати на використання ТВрП, грн; 

В_М- вартість сировини і матеріалів, що споживаються на одиницю продукції, яка випускається на ТВрП, грн; 

В_ЕН - вартість палива і енергії на одиницю продукції, що випускається на ТВрП, грн; 

В_РЕМ - вартість ремонтів ТВрП, грн; 

В_ЗАП - вартість запчастин для ТВрП, грн; 

ЗП - заробітна плата робітників, що обслуговують ТВрП, грн.

Показники економічної ефективності імпорту розраховують за формулами:

Е_ІМП1=Ц_П/ЦС, (9)

Е_ІМП2=О_П/В_ІМП, (10)

де Е_ІМП1 та Е_ІМП2 - показники ефективності імпорту ТВрП; 

О_П - обсяг продукції, що випускається на даному ТВрП, у внутрішніх середньорічних цінах, тис. грн, 

В_ІМП - витрати на імпорт даного ТВрП, тис. грн.

При експорті та імпорті товарів підприємством може бути отриманий як прямий економічний ефект від покращення фінансових результатів підприємства, так і непрямий - від здешевлення виробництва.

Митна вартість товару — ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї входить ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не увійшли до рахунку-фактури:

- на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, у залежності від умов поставки товару, що передбачені контрактом;

- комісійні і брокерські, що були нараховані до моменту перетину кордону, якщо це передбачено контрактом;

- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, якщо це передбачено контрактом.

Завдання 1.

Витрати підприємства на виробництво продукції склали 185 тис. грн. Витрати, пов’язані з просуванням товару на міжнародний ринок і його реалізацію – 25 тис. грн. Розрахуйте рекомендований рівень продажної ціни одиниці продукції, яка дозволила б після реалізації 120 тис. кг продукції отримати 25% прибутку.

Завдання 2.

ТОВ “Прогрес” реалізувало зерно голландській фірмі за ціною 1250 грн. за 1 т. Витрати на виробництво продукції склали 250 тис. грн., доставка до порту відвантаження – 50 грн. на 1 т. Досушка, очистка і доведення до необхідних кондицій коштували підприємству 36 тис. грн. Інші обігові витрати склали 7 тис. грн. Визначити коефіцієнт одержаного підприємством прибутку, якщо голландській фірмі було відвантажено 3200 т зерна.

Завдання 3.

Розрахуйте максимальний розмір витрат виробництва і обігу, які дозволили б підприємству одержати 25% прибутку при реалізації одиниці продукції за 80 дол. США.

Завдання 4.

Визначте, яку максимальну суму коштів може витратити підприємство на доведення продукції до споживача при рівні продажної ціни в 127 доларів США, щоб мати 15% прибутковості, якщо відомо, що витрати на виробництво 75 тис. т продукції склали 6750 тис. дол. США.

Завдання 5.

Фірма у березні минулого року отримала замовлення на поставку електротрансформатора потужністю 75 МВт із розрахунком за ковзаючими цінами. Термін поставки - вересень поточного року, базова ціна – 10 тис. грн. Індекс внутрішніх цін на матеріали, що використовувалися у електромашинобудуванні в січні минулого року склав 107,6 (базовий рік = 100%), а у вересні поточного року - підвищився на 3 пункти. Індекс заробітної плати в галузі у січні минулого року дорівнював 110,4 (базовий рік = 100%), а до вересня поточного року зріс на 2 пункти. Передбачається, що частка матеріалів у ціні дорівнює 55%, вартість робочої сили – 25%, решта – незмінна частка. Розрахуйте надбавку до ціни на дату виконання контракту (вересень поточного року).

Завдання 6.

Підприємством при укладанні контракту на будівництво приміщення у травні минулого року було передбачено розрахунок за ковзаючими цінами. Термін закінчення підрядних робіт – жовтень поточного року, їх загальна вартість – 2 млн. грн. Частка вартості будівельних матеріалів – 40% від ціни контракту, амортизаційні витрати техніки і обладнання – 26%, вартість робочої сили - 22%, плановий прибуток і накладні витрати – відповідно 7 і 5 %. Індекс внутрішніх оптових цін на будівельні матеріали у січні минулого року склав 107,2% (базовий рік – 100%), а у травні – підвищився на 6 пунктів. Індекс заробітної плати будівельників на період встановлення базової ціни дорівнював 114,7% (базовий рік – 100%), а на період перерахунку – зріс на 4,9 пункти.

Розрахуйте суму контракту з врахуванням ковзання, якщо при його підписанні було встановлено ліміт ковзання – не більше 3,5% від базисної ціни.

Завдання 7.

Підприємство придбало у іноземної фірми сільськогосподарську техніку на суму 4 млн. грн. із розстрочкою платежу. 30% суми контракту було сплачено відразу, а на покриття решти продавцем було взято кредит під 6% річних на 5 років. Визначте залишкову ціну техніки на дату фактичних розрахунків з врахуванням узгоджених умов платежу.

Завдання 8.

Фірма придбала обладнання для переробки сільськогосподарської продукції і її фасування. Для відшкодування витрат продавцем було взято кредит під 7,4% річних. Розрахуйте початкову вартість обладнання, якщо після закінчення чотирьохрічної розстрочки сума платежу згідно контракту складе 332,63 тис. грн.

Завдання 9.

Підприємство уклало контракт на продаж обладнання на суму 27 тис. доларів. Через 2 роки покупець згоден сплатити за контрактом 36 тис. доларів. Розрахуйте максимальну ставку банківського проценту за кредит, який дозволив би покрити витрати продавцю на період розстрочки.