Система державного регулювання зед в умовах глобалізації

Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою ши­рокого кола засобів, серед яких найбільш поширені митні тарифи. Митний тариф - це систематизований перелік митних ставок, які визначають розмір оплати по експорт­них та імпортних товарах, тобто мита.

Митно-тарифне регулювання виконує дві функції:

• протекціоністську (захист вітчизняних товарів від інозем­ної конкуренції).

• фіскальну (поповнення державного бюджету).

Митні тарифи можуть бути:

- простими (одноколонними), тобто мати єдину ставку для одного товару чи товарної групи незалежно від країни походження;

- складними (багатоколонними), коли встановлюються дві і більше ставок по кожному товару в залежності від країни поход­ження.

Основним елементом митного тарифу є мито - це грошовий збір чи податок, який бере дер­жава з товарів, власності та інших цінностей при перетині кордо­ну .

Значний рівень протекціоністського захисту внутрішнього ринку забезпечується за умови диференціації ставок мита на готову продукцію і сировину та напівфабрикати, що використовуються при її виробництві. Чим більшою буде різниця між цими ставками, тим вищим буде ефективний рівень тарифного захисту, про що свідчить формула для розрахунку ефективної ставки мита:

, де

Z - ефективна ставка мита;

t – номінальна ставка мита на готову продукцію;

s – номінальна ставка мита на сировину;

m - коефіцієнт, що визначає частку вартості сировини в ціні товару;

v - коефіцієнт, що визначає частку вартості, доданої в процесі обробки.

У ЗЕД окремі товари підлягають імпортним квотам або кількісним обмеженням. Держави обмежують імпорт різних товарів (сільськогосподарської продукції, зброї, побутової техніки, ліків, косметики, харчових продуктів, вірусів і токсинів, іноземної валюти, дорогоцінних металів і марок, текстильних виробів, вовни, хутра, товарних знаків, об'єктів авторського права, шкіри і слонової кістки, алкогольних напоїв, транспортних засобів, плаваючих засобів, літаків та інших). Найчастіше обмежують кількість товару, яку можна ввезти в країну. Такі обмеження можуть стосуватися всіх імпортних товарів даного виду (глобальні обмеження), або товарів певного виду, які імпортуються з визначеної країни (ло­кальні обмеження).

Обмеження можуть виступати в двох основних формах:

— кількісні обмеження (нетарифні квоти);

— тарифні квоти.

Коли імпорт товару підлягає кількісним обмеженням (тарифним або нетарифним квотам), щоб ввезти товар, як правило, необхідно одер­жати ліцензію.

Уряд країни може встановити квоту на ввезення продукції протягом року. Якщо кілька підприємств планують ввозити товар, то рішення про видачу ліцензії на ввезення у межах нетарифної квоти приймається із врахуванням місцевого законодавства. В одних краї­нах ліцензію одержує той, хто раніше подав заявку, в інших – фірма, що відповідає певним вимогам (наприклад позитивний платіжний баланс за попередній фінан­совий рік).

На практиці держави використовують ще один засіб штучного об­меження торгівлі. На той самий товар встановлюються дві різні ставки ввізних мит:

— перша стосується товарів, які ввозяться в рамках так званої кво­ти. Квота — це максимальна кількість товару, яку можна ввезти в краї­ну протягом року. Квоти звичайно "розподіляються" між імпортерами. Для ввезення товару в межах квоти необхідно одержати ліцен­зію;

— імпортери, яким "не вистачило" встановленої квоти, при імпорті повинні сплатити мито за більш високим тарифом.

Завдання 1.

Квота на ввезення пшениці твердих сортів в Україну становить 300 тис. т. Сім підприємств побажали ввезти в країну пшеницю. Їх дані наведені в таблиці:

Підприємство	Кількість товару, яку планує імпортувати, тис. т	Дата подачі заявки на ліцензію	Платіжний баланс за рік	Балансова вартість капіталу, тис. грн.
ТОВ „Престиж”	50	01.09	негативний	45700
ТОВ „Мрія”	40	20.09	позитивний	67800
ТОВ „Маяк”	100	02.10	негативний	38100
ТОВ „Слава”	100	10.10	позитивний	45088
ТОВ „Вікторія”	20	15.11	позитивний	13598
ТОВ „Стяг”	80	26 12	позитивний	120078
ТОВ „Злагода”	100	27 12	позитивний	1224577

1) Хто одержить ліцензію на ввезення в межах нетарифної квоти, якщо в Україні пріоритет надається підприємствам, які раніше подали заявки?

2) Хто одержить ліцензію, якщо першочергове право належить підприємству з позитивним платіжним балансом за попередній рік?

3) Хто одержить ліцензію, якщо пріоритет надається економічно стабільним підприємствам із достатньою забезпеченістю капіталом (не менше 45,5 млн. грн.)

Завдання 2.

В Україну квота на ввезення ячменю пивоварного сорту „Скарлет” становить 500 тис. т. Всі партії зерна, що ввійшли у квоту, при ввезенні оподатковуються митом за ставкою 5%. Для партій, що не ввійшли у квоту ввізне мито дорівнює 20%. Котра з фірм одержить ліцензію у межах тарифної квоти, і яке мито доведеться сплатити кожному підприємству за таких умов:

1). Ліцензію одержить фірма, котра раніше подала заявку.

2). Одержанню ліцензії сприяє позитивний платіжний баланс за попередній рік.

3). Ліцензію одержить фірма, котра має вищий рівень прибутковості.

Підприємство	Планова кількість імпорту, тис. т	Дата подачі заявки на ліцензію	Сальдо платіжного балансу	Сума одержаного прибутку, тис. грн.
ТОВ „Зоря”	200	01.04	позитивний	3100
ТОВ „Базис”	100	10.05	позитивний	1800
ТОВ „Сіменс”	50	24.06	негативний	450
ТОВ „Байс”	240	15.07	негативний	700
ТОВ „Аврора”	140	4.08	позитивний	198
ТОВ „Надія”	120	2.09	позитивний	1027

Завдання 3.

Розрахуйте розмір ефективної ставки мита, яку доцільно запровадити в країні на ввезення автомобілів іноземного виробництва з метою захисту вітчизняного товаровиробника, якщо номінальна ставка складає 10%. Середній розмір номінальної ставки мита на сировину і комплектуючі дорівнює 5%, частка їх вартості у ціні готового виробу - 50%, вартість обробки і складання – 30%.

Завдання 4.

Скориставшись вихідними даними визначте, котра з фірм одержить ліцензію на ввезення ліків в Україну і за якою ставкою буде сплачуватись митний збір, якщо одержанню ліцензії сприяє вищий рівень прибутковості фірми за попередній рік та достатній обсяг товарообігу (не менше 1 млн. дол.). Квота на ввезення фармацевтичних товарів складає 550 тис. т на рік. Товари, що ввійшли до квоти оподатковуються за ставкою 7%, а ті, що перевищують квоту – за ставкою 27%.

Підприємство	Планова кількість імпорту, тис. т	Рівень рентабельності, %	Валовий дохід за рік, тис. дол.
„Славута”	100	10	1121
„Престиж”	80	5	2100
„Злагода”	40	24	1012
„Сяйво”	120	17	890
„Слава”	340	12	1650
„Аполлонія”	260	7	2365
„Ексімер”	75	4	1111

Завдання 5.

Квота на ввезення дорогоцінних металів у країну склала 150 млн. дол. Визначте, котра з фірм одержить ліцензію на ввезення, якщо пріоритет надається підприємствам, котрі мають досвід проведення міжнародних операцій такого роду, відзначаються економічною стабільністю (прибутковість не менше 15%) та достатніми економічними потужностями (вартість активів не менше 500 тис. дол.).

Вихідні дані:

Назва підприємства	Планова кількість імпорту, млн. дол.	Період перебування на ринку, років	Рівень рентабельності, %	Вартість активів підприємства, тис. дол.
„Фортуна”	50	4,2	17	1370
„Оазис”	35	5,1	16	615
„Барпі”	65	2,4	19	1412
„Мрія”	80	7,0	24	750
„Слава”	40	10,4	27	490
„Гра”	75	17,3	12	1010

Завдання 6.

Визначте ефективну ставку мита, яка забезпечить достатній рівень захисту внутрішнього ринку за таких умов: номінальна ставка мита на сировину і готову продукцію складає відповідно 28 та 24%, частка вартості сировини і її переробки у ціні товару дорівнює відповідно 45 і 38%.

Завдання 7.

Достатній рівень протекціоністського захисту внутрішнього ринку забезпечує ввізне мито в розмірі 27%, номінальна його ставка дорівнює 13%. Розрахуйте, яку частку в ціні товару займає обробка напівфабрикатів і сировини, якщо частка їх вартості у ціні готової продукції - 37%, а ввізне мито – 17%.

Завдання 8.

Визначте розмір номінальної ставки мита на ввезення цукру – сирцю в Україну, якщо ефективна ставка мита на цукор складає 80%, номінальна ставка - 69%. При розкладці ціни на складові було встановлено, що частка цукру – сирцю у вартості готової продукції - 54%, а його обробка – 29%.