- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Методичні вказівки
- •11.1 Плис м.М., Плис м.М. Безпека життєдіяльності.
- •11.2 Плис м.М., Плис м.М., Рогальов м.В. Визначення та характери-
- •1.3Она хімічного забруднення
- •2.Зона хімічного зараження
- •3. Зона радіоактивного забруднення
- •Ядерний вибух реактора
- •Одиниці вимірювання доз радіації
- •4. Осередок ядерного ураження
- •Уражаючі фактори ядерного вибуху.
- •4.1 Зони зруйнувань
- •Характеристика зон зруйнувань.
- •4.2. Зони пожеж
- •, Секунд.
- •Зони пожеж в осередку ядерного ураження
- •Характеристика зон пожеж
- •4.3. Зони радіоактивного зараження
- •Розміри радіоактивної хмари і висота її піднімання в залежності від потужності ядерного вибуху.
- •2. Визначити розміри зон радіоактивного забруднення можна при допомозі радіаційної лінійки рл-1.
- •4.4 Проникаюча радіація
- •4.5 Електромагнітний імпульс
- •5. Осередок комбінованого ураження
- •6. Осередок вибуху газоповітряної суміші
- •Основні параметри факторів ураження аварій на пожежо та вибухонебезпечних об'єктах.
- •Розрахункові формули
- •Розрахункові формули:
- •Завдання №1 (обов’язкове) Схеми зон хімічного забруднення, що можуть виникати на хімічно небезпечному об’єкті при аварії з впливом (викидом) небезпечної хімічної речовини.
- •Вихідні дані до завдання №1
- •1. Зразки схем в залежності від швидкості вітру див. Схема №9.
- •2. Форма схеми змхз визначається в залежності від швидкості вітру, а саме:
- •Завдання №2
- •Вихідні дані до завдання №2
- •Завдання №3(обов’язкове)
- •Вихідні дані до завдання №3
- •Завдання №4 Осередок ядерного вибуху
- •Вихідні дані до завдання №4
- •2. Усі розрахунки вести для наземного ядерного вибуху.
- •Завдання №5 (обов’язкове) Осередок вибуху газоповітряної суміші
- •Вихідні дані до завдання №5
- •Завдання №6 (обов’язкове) Осередок вибуху промислових вибухових речовин
- •Вихідні дані до завдання №6
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
11.1 Плис м.М., Плис м.М. Безпека життєдіяльності.
Комплект схем – Дніпропетровськ, УДХТУ, 2006.
11.2 Плис м.М., Плис м.М., Рогальов м.В. Визначення та характери-
тика зон забруднення осередків ураження, що виникають (можуть виникати) в умовах надзвичайних ситуацій – Дніпропетровськ, УДХТУ, 2007.
Довідковий матеріал
В надзвичайних ситуаціях в залежності від причин їх виникнення та характеру уражаючих факторів можуть сформуватися зони ураження.
За причинами виникнення надзвичайні ситуації класифікують наступним чином:
надзвичайні ситуації техногенного характеру;
надзвичайні ситуації природного характеру;
надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру;
надзвичайні ситуації воєнного характеру;
Ряд факторів ураження, які можуть мати місце в умовах надзвичайної ситуації наведено в таблиці №1.
Таблиця №1
Найменування факторів ураження джерела техногенної НС та їх параметри.
Найменування фактора ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації |
Найменування параметра фактора ураження джерела техногенної НС | ||
1 |
2 | ||
Повітряна ударна хвиля |
Надмірний тиск у фронті ударної хвилі | ||
Тривалість фази тиску | |||
Імпульс фази тиску | |||
Хвиля тиску в ґрунті |
Максимальний тиск | ||
Час дії тиску | |||
Час збільшення тиску до максимуму | |||
Сейсмічна вибухова хвиля |
Швидкість розповсюдження хвилі | ||
Максимальне значення масової швидкості ґрунту | |||
Час наростання напруги хвилі до максимуму | |||
Хвиля прориву гідротехнічних споруд |
Швидкість хвилі прориву | ||
Глибина хвилі прориву | |||
Температура води | |||
Час існування хвилі прориву | |||
Уламки, осколки |
Маса уламка, осколка | ||
Швидкість розлітання уламка, осколка | |||
Екстремальний нагрів середовища |
Температура середовища | ||
Коефіцієнт тепловіддачі | |||
Час дії джерела теплового випромінювання | |||
|
| ||
|
| ||
| |||
| |||
| |||
|
| ||
|
1 |
2 |
Іонізуюче випромінювання |
Активність радіонукліда в джерелі |
Щільність радіоактивного забруднення місцевості | |
Концентрація радіоактивного забруднення | |
Концентрація радіонуклідів | |
Токсична дія |
Концентрація небезпечної хімічної речовини в середовищі |
Щільність хімічного зараження місцевості і об’єктів |
1.3Она хімічного забруднення
Зона хімічного забруднення небезпечною хімічною речовиною (НХР відповідає поняттю СДОР - сильно діюча отруйна речовина) – територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості над якими утворилась хмара НХР.
Зона можливого хімічного забруднення - (ЗМХЗ) – територія, у межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини - концентраціями.
Форма зони можливого хімічного забруднення залежить від швидкості вітру і може бути в вигляді кола (360°), півкола (180°) і сектора з кутом в 90° і 45°.
Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) – розрахункова зона в межах ЗМХЗ параметри якої приблизно визначають за формою еліпса.
Глибина ПЗХЗ дорівнює глибині ЗМЗХ, а ширина (Ш) залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря і визначається за відповідними формулами:
при інверсії Ш = 0,3Г0,6 км
при ізотермі Ш = 0,3Г0,75 км
при конвекції Ш = 0,3Г0,95 км
Для кількісної характеристики токсичних властивостей конкретних НХР при їх дії через органи дихання людини застосовуються такі токсодози:
Гранично допустима концентрація ГДК - така доза (концентрація) шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси, яка при щоденному впливові протягом необмеженого часу не викликає будь-яких негативних змін в організмі людини. Визначається для кожної шкідливої речовини (мг/ л).
Середня порогова токсодоза РС50 - доза, яка викликає початкові симптоми ознаки ураження парами НХР (СДОР) у 50% уражених.
Середня, що виводить із строю токсодоза IС50 - доза, яка приводить до виходу із строю 50% уражених.
Середня смертельна токсодоза LC50 - доза, яка приводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4 годинній інгаляційній дії (ураження через органи дихання).
Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.
Осередок хімічного ураження – територія в межах якої внаслідок дії небезпечної хімічної речовини виникло масове ураження людей, сільськогосподарських тварин та рослин.
Зона хімічного забруднення характеризується глибиною, шириною і площею, які залежать від кількості розлитої (викинутої) НХР, її фізико-хімічних та токсичних властивостей, метеоумов, рельєфу місцевості, наявність на ній рослинності та забудов.
В залежності від того, яка кількість населення попадає в прогнозовану зону хімічного забруднення, визначають ступень небезпеки хімічно небезпечного об'єкту, а в залежності від того, який процент площі адміністративно-територіальної одиниці попадає в зону можливого хімічного забруднення визначають хімічно небезпечну адміністративно-територіальну одиницю (АТО).