Рис.
2.10.
Типи розщеплення
пласта Рис. 2.11.
Розмив пласта
ГЕОЛОГО-МАРКШЕЙДЕРСЬКОЇ
ДОКУМЕНТАЦІЇ
Потужність
пласта
0,95
-
безпрошарків;
0,15]
-
що
виймається
Оконтурювання
тіла корисної копалини
9,0 3,0
- технічна межа шахтного поля (колір
чорний)
9,0
3,0 1,5 - повного виклинювання
16
Практичне
заняття 10.
ВИЗНАЧЕННЯ
МЕЖ
ВІДКРИТИХ
ГІРНИЧИХ РОЗРОБОК ГРАФІЧНИМ СПОСОБОМ
Витрати
часу – 2 години аудиторних занять
Цілі
практичного заняття:
-
свідомо використовувати теоретичні
знання, що отримані під час лекцій, з
елементів та параметрів кар’єра;
-
розвивати здібності аналізу умов і
елементів та параметрів кар’єра;
-
використовувати уміння при роботі з
науковою, навчальною й довідковою
літературою у професійній підготовці
кваліфікованих робітників.
Методика
проведення роботи.
Протягом
першої години студенти вивчають елементи
та параметри кар’єру: кінцеву глибину,
балансові та промислові запаси корисної
копалини, межі відкритих гірничих
розробок графічним способом. При цьому
використовуються плакати, стенди.
Протягом цієї години під керівництвом
викладача перевіряється засвоєння
матеріалу, уточнюються неясні поняття
й терміни.
На
другій годині заняття студенти
зарисовують: схему до визначення глибини
кар’єру графічним
способом, його елементи з урахуванням
кутів падіння та виконують розрахунки
основних параметрів кар’єру.
Граничний
коефіцієнт розкриття визначається з
формули
де
СП
– повна собівартість видобутку 1 м3
корисної копалини при підземної
розробці, грн/м3;
СВ
– собівартість видобутку 1 м3
корисної копалини відкритим способом
(без витрат на розкриття), грн/м3;
СРОЗ
– витрати на 1 м3
розкривних робіт, грн/м3.
2.На
геологічній карті родовища поклад
корисної копалини розділяють на блоки
з таким розрахунком, щоб в межах блока
зміна потужності й кута падіння покладу
були в допустимих межах.
3.Для
кожного блока будують характерний
поперечний геологічний переріз, на
якому відображені середня потужність
і кут падіння покладу у блоці (рис.
10.1).
4.На
перерізі поклад корисної копалини
поділяється горизонтальними лініями
на горизонти (уступи).
5.Встановлюються
кути погашення бортів кар’єру
на основі аналізу фізико-механічних
властивостей бокових порід (табл. 10.1).
Із точок перетину горизонтальних ліній
з контурами покладу проводять лінії
під кутом погашення бортів.
69Деякі види умовних позначень
Основні методичні положення. Визначення кінцевої глибини кар’єру графічним методом здійснюється в наступному порядку:
м3/м3.
Закінчення
таблиці варіантів завдання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
12
3,4
65
2,5
40
51
2
4
6
13
3,6
68
3,1
45
60
1,5
5
4
14
3,5
70
2,6
44
59
2
6
9
15
2,6
76
2,7
39
52
1,5
7
5
16
2,8
70
2,6
35
55
1,5
8
8
17
4,4
82
3,0
43
57
1,5
9
6
18
1,9
71
2,9
48
60
2
10
5
19
5,1
61
3,1
45
62
1,5
3
6
20
3,3
80
3,2
49
63
1,5
2
7
21
4,5
60
3,3
50
65
2
8
3
22
2,5
66
2,8
45
50
2
6
5
23
5,0
74
2,5
36
52
2
8
7
24
2,3
63
2,7
40
55
2
9
8
25
2,7
75
3,0
36
58
2
10
10
26
4,2
81
2,7
42
57
2
3
4
Питання
для самоперевірки
Перелічите
відомі вам категорії запасів руд по
їхньому народногосподарському значенню.
Розподіл
запасів руд на категорії по ступені
їхньої підготовленості.
Перелічите
існуючі види втрат руди в надрах.
Які
утрати відносять до загальношахтних?
Які
утрати відносяться до не планованих?
Які
втрати руди відносять до експлуатаційних?
Охарактеризуйте
розподіл експлуатаційних утрат на
групи.
Поясните
зміст терміна збідніння руди.
Чим
відрізняється збідніння руди від її
втрат?
Перелічите
основні причини збідніння руди.
Охарактеризуйте
причини збідніння від засмічення.
Охарактеризуйте
збідніння від улучення у втрати більш
багатої руди.
Охарактеризуйте
збідніння від вилуговування металу з
руди.
Які
показники застосовуються для оцінки
величин утрат, витягу й збідніння?
Що
являють собою коефіцієнти втрат, витягу
й збідніння руди?
Основні
джерела економічного збитку від
збідніння.
Рівняння
балансу руди і металів із поясненнями.
68
Шахта
«Петровская» пласт
h7
Глубина 950 м
П.О.
«Донецкуголь» 2я
Западная лава
Угол
падения,
структура
М
1:50
Азимут
падения и угол тр.кливажа. Качественная
и горно-геологическая характеристика
пласта
Нормальный
разрез боковых пород пласта
М
1:100 Литологическое
описание пород: трещиноватость,
обводненность, устойчивость, шаг
обрушения основной, непосредственной
и ложной кровли пласта
Коэф.
крепости
f
Азимут
падения пласта 3250
Угол
падения пласта 130
Фактическая
структура пласта по линии забоя лавы
на
16.Х.
1984 г.
Средняя
мощность пласта по лаве 1984 г.
1.
Общая геологическая 0,95 м
2.Общая
полезная 0,95 м
3.
Полная вынимаемая 0,95 м
Среднегодовая
длина лавы 168 м
Комбайн
1К-101
ГСУ-03
ОКУ-03
Марка
угля ГЖ
на
25.9.81 г.
ПД
АС%
ПП.%
АС-3,9
I
0,92-3,9 SОБ-1,7
VГ-34,4
АСАБ-23,8
WP-5,1
Х-30
У-10
Описание
пласта:
Уголь
блестящий, средней крепости, сухой,
трещиноватый от штриховатого до
тонкополосчатого с включениями
линзовидной вкрапленности пирита
размером 0,02-0,03х 0,6 и 0,1 м, а также налетов
и примазок кальцита по трещинам в
угле;
Контакт
пласта с вмещающими породами четкий,
неспайный.
Относительная
метанообильность 23,7 м3/т.с.д.
Пласт
опасен по внезапным выбросам угля и
газа, взрыву угольной пыли. Уголь не
склонен к самовозгоранию.
Породы
кровли и почвы пласта по СКВ №2754 в
175 м от лавы и подготовительным
выработкам 1.
Песчаник светло-серый, крепкий, часто
слегка влажный, мелкозернистый
параллельно-слоистый, кварц-полевошпатовый,
трещиноватый с развитой пластовой
отдельностью с расстоянием между
отдельностями 0,2-0,4 м, легкообрушаемый
А1.
2.
Сланец глинистый темно-серый, средней
крепости, сухой от тонкослоистого в
нижней части до неяснополосчатого в
остальной части массива, интенсивно
трещиноватый с количеством трещин
на 1 п.м 10-18, иногда рассланцован, от
малоустойчивого до неустойчивого Б3
–Б2,
с включениями глинисто-сидеритовых
конкреций размером 0,02х0,08 м, ложная
кровля мощностью 0,15-0,35 м обусловлена
наличием отдельности по напластованию
и относится к весьма неустойчивым
Б1. 3.
Угольный пласт h7.
Уголь в верхней части лавы влажный. 4.
Сланец песчаный темно-серый, средней
крепости, средней устойчивости П2,
с микрозернистой структурой в верхней
части толщи – “кучерявчик” мощностью
до 0,1 м комковатый, пучащий, местами
влажный, неустойчивый П1. 5.
Песчаник светло-серый, крепкий
мелкозернистый, параллельно-косослоистый,
кварц-полевошпатовый, местами
водоносный. Поступление
воды в верхнюю часть лавы в виде слабых
струй по почве и редкого капежа из
кровли с притоком 0,2 м3/час. Управление
кровлей полн.обруш. Длина
разрезной печи – 175 м. Длина
лавы на 1.12.54 – 165 м. Над-
и подработки - нет.
7
3
1
4
8
17
Шахта
Анненская пласт l4В
Наименование
выработки 11я
Южная лава
Угол
падения,
структура
М
1:50
Азимут
падения и угол трещин кливажа.
Качественная и горно-геологическая
характеристика пласта
Нормальный
разрез боковых пород пласта
М
1:100 Литологическое
описание пород: трещиноватость,
обводненность, устойчивость, шаг
обрушения основной, непосредственной
и ложной кровли пласта
Коэф.
крепости
f
Азимут
падения пласта 2780
Угол
падения пласта 8-140
Фактическая
структура пласта по линии забоя лавы
на конец
1987
г.
Средняя
мощность пласта по лаве 1987 г.
1.
Общая геологическая 0,87 м
2.Общая
полезная 0,77 м
3.
Полная вынимаемая 0,87 м
Комбайн
Кировец
Марка
угля Т
на
25.9.81 г.
ПД
АС%
ПП.%
АС-19,4
SОБ-3,8
VГ-10,4
Пласт
сложного строения, состоит из 2 угольных
пачек, раз-деленных плослойком.
Уголь
полублестящий, тонкополосчатой
структуры, слоистой текстуры, в
основном состоит из дюрена с примазками
фюзена, излом угловатый, средней
крепости, контакт пласта с кровлей –
резкий.
Сланец
глинистый, темно-серый, однородный,
средней крепости.
Уголь
матовый, слоистый, состоит из дюрена,
излом угловатый, средней крепости.
Контакт с почвой резкий.
Относительная
метанообильность 17,8 м3/т.с.д.
По
выбросам – не опасен. Не склонен к
самовозгоранию. Опасен по пыли.
1.
Песчаник серый кварцевый, крепкий,
мелкозернистый, трещиноватый с
налетами слюды по наслоению, слегка
пожелезнен, устойчивый. 2.
Песчаный сланец темно-серый,
мелкозернистый, слабый, трещиноватый
в начале слоя 0,80 с отпечатками корней
растений “кучерявчик”. С глубины 40
м с прослойками песчаника, чем
обусловлена мелко волнистая слоистость.
Контакт резкий. 3.
Известняк темно-серый скрытокристаллический,
од-нородный, трещиноватый, трещины
заполнены кварцитом, при посадке
плавно прогибается. Угольный
пласт l4В. 4.
Сланец песчаный серый, слоистый на
кремнистом цементе, слюдистый с
отпечптками флоры средней крепости
и устойчивости. 5.
Песчаник светло-серый, крепкий на
кремнистом цементе, трещиноватый,
слюдистый, мелкозернистый. 6.
Песчаный сланец серого цвета, слюдистый,
крепкий, устойчивый. 7.
Песчаник серый мелкозернистый,
кварцевый, слюдистый, крепкий.
Шаг
обрушения: основной
кровли 25-30 м. непосредственной
– 8-10 м. ложной
– вслед за выемкой.
8
6
8
1,4
6
8
6
8
18
Таблиця
9.3
Стадії
робіт
Кіль-кість
виробок
Довжина,
м
Площа
поперечного перерізу, м2
Об’єм
по руді, м3
Балансові
запаси, т
однієї
виробки
загальна
Підготовчі
роботи:
відкотний
штрек
підняттєвий
Разом
1
1
55
42
55
42
97
7,9
6,0
435
252
687
1645
965
2611
Нарізні
роботи: підсікання
Разом
1
52,6
52,6
52,6
5,0
263
263
999
999
Очисні
роботи:
виймання
камер
виймання
ціликів
Разом
4070
480
4550
15466
1824
17290
Разом
по блоку
149,6
5500
20900
Таблиця
9.4.
Стадії
робіт
Балансові
запаси, т
Коефіцієнт
витягу руди
Коефіцієнт
збідніння руди
Запаси,
що витягаються, т
Маса
добутої руди, т
Частка
участі у видобутку руди із блоку
Підготовчі
роботи
2611
1,0
0
2611
2611
-
Нарізні
роботи
999
1,0
0
999
999
-
Разом
3610
1,0
0
3610
3610
0,173
Очисні
роботи:
виймання
камер
15466
0,97
0,03
15002
15466
0,74
виймання
ціликів
1824
0,9
0,1
1462
1824
0,087
Разом
17290
0,952
0,048
16464
1824
0,827
Разом
по блоку
20900
0,96
0,04
20074
20900
1,0
Варіанти
завдань до практичної роботи
Ва-рі-ант
Потужність
рудного тіла m,
м
Кут
падіння ,
град
Щільність
руди ,
т/м3
Висота
поверху hпов,
м
Довжина
блоку Lб,
м
Висота
ціликів h,
м
Втрати
руди П,
%
Збідніння
руди Р,
%
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
3,0
78
3,0
40
53
2
3
5
2
2,4
83
3,2
41
56
1,5
4
3
3
1.4
67
2,9
38
51
2
5
9
4
4,0
77
2,7
45
59
1,5
6
6
5
2
84
2,8
40
56
2
7
2
6
2,5
82
3,2
37
53
1,5
6
4
7
3,7
83
2,6
35
50
1,5
5
3
8
3,2
79
2,5
34
47
2
4
3
9
2,2
73
2,8
38
50
2
3
7
10
1,8
72
3,1
32
48
2
3
2
11
5,0
74
2,5
36
52
2
8
7
67
де
S – переріз
виробки, м2;
Sp– переріз виробки по руді,
м2; -
для очисної виїмки значення kв.р
і р залежать від систем розробки і
умов родовища. За даними табл. 9.2 визначимо
середнє значення коефіціента
витягу і збідніння руди з очисного
вибою:
по
блоку:
2.4.
Частка участі у видобутку рудної маси
з блоку визначається по наступним
формулам:
-
для підготовчих робіт:
-
для нарізних робіт:
-
для очисних робіт:
Оформлення
звіту. У звіті про практичну роботу
необхідно виконати креслення системи
розробки горизонтальними шарами;
розрахувати приклад за своїми вихідними
даними, та зробити висновки з практичного
заняття.
Після
виконання розрахунків та оформленню
звіту, необхідно відповісти на контрольні
питання, погодивши їх з викладачем. Приклад.
Визначити показники втрат і збідніння
руди по блоці для системи розробки
горизонтальними шарами з закладкою
(рис.9.1) для наступних умов: потужність
рудного тіла м = 2,5 м; кут падіння
= 650;
щільність руди
= 3,8 т/м3;
коефіцієнт міцності f
= 6; висота поверху h
= 40 м; довжина блоку L
= 55 м; висота відбиваного шару руди h
= 2 м; утрати руди П
= 3%; збідніння руди Р
= 3%.
1.
Розподіл балансової руди в блоці
приведене в табл. 9.3.
2.
Підрахунок втрат і збідніння руди по
блоці приведений у табл. 2.4.
Середній
коефіцієнт витягу руди:
-
по очисних роботах k
= 16464/17290 = 0,952;
-
по блоці k
= 20074/20900 = 0,96.
Середній
коефіцієнт збідніння руди:
-
по очисних роботах р
= (17290 – 16464):17290 = 0,048; -
по блоці р
= (20900 - 20074) : 17290 = 0,04.
66
Шахта
Брянковская пласт
l6Н
П.О.
Стахановуголь
Восточная лава гор.
375 м
Угол
падения,
структура
М
1:50
Азимут
падения и угол трещин кливажа.
Качественная и горно-геологическая
характеристика пласта
Нормальный
разрез боковых пород пласта
М
1:100 Литологическое
описание пород: трещиноватость,
обводненность, устойчивость, шаг
обрушения основной, непосредственной
и ложной кровли пласта
Коэф.
крепости
f
Азимут
падения пласта 1900
Угол
падения пласта 3-250
Фактическая
структура пласта по линии забоя лавы
на
1.12.1990
г.
Средняя
мощность пласта в лаве 1990 г.
1.
Общая геологическая 1,70 м
2.Общая
полезная 1,35 м
3.
Полная вынимаемая 1,70 м
Комплекс
МК-1М
Марка
угля ОС
на
25.9.81 г.
ПД
АС%
ПП.%
АС-28,4
SОБ-2,36
VГ-19,42
Уголь
блестящий, полосчатый соступенчатым
изломом. Отдельность параллелепипедная,
угловатая, по трещинам кальцит в –виде
прожилков и пленок на поверхности.
Внизу слоя линзы пирита. Контакт с
породами кровли резкий, слабо волнистый.
Легко отслаивается, средней крепости.
Глинистый
сланец слоистый с тонкими прослойками
угля, рыхлый, при выемке измельчается.
Уголь
полублестящий, тонко полосчатый,
излом раковистый с мелкими линзами
и прослойками пирита. Крепкий, контакт
с почвой резкий, ясно выраженный, от
боковых пород отделяется хорошо.
Относительная
метанообильность 5,0 м3/т.с.д.
По
выбросам – не опасен. Не склонен к
самовозгоранию.
Опасен
по пыли.
Породы
кровли и почвы взяты по СКВ №Б-2536
отстоящей от лавы в 400 м 1.
Песчаник серый на кварцевом цементе,
крепкий, мелкозернистый, трещиноватый,
средней устойчивости, водоносный. 2.
Песчаный сланец темно-серый, средней
крепости и устойчивости, плитчатый
с резким контактом. 3.
Сланец глинистый темно-серый с
зеркалами скольжения, с окремнелыми
включениями, связь по наслоению
ослаблена зеркалами скольжения, с
резким контактом. 4.
Угольный пласт l6Н. 5.
Сланец песчаный т/серый, с тонкими
прослойками песчаника, слюдистый,
средней крепости и устойчивости, с
резким контактом. 6.
Песчаник серый, мелкозернистый,
крепкий на кремнистом цементе,
трещиноватый, контакт резкий. 7.
Сланец песчаный т/серый, средней
крепости и устойчивости, с прослойками
песчаника. 8.Сланец
глинистый с зеркалами скольжения,
рыхлый, слабоустойчивый.
Приток
воды – 3,9 м3/час
за счет капежа после посадки основной
кровли. Управление
кровлей – полное обрушение. Пласт
не подработан.
8-9
5
4
5
8
5
4
19
Шахта
«Украина»
пласт l11
П.О.
Ворошиловградуголь 4бис
Юго-Западная лава (проектный
разрез)
Угол
падения,
структура
М
1:50
Азимут
падения и угол тр.кливажа. Качественная
и горно-геологическая характеристика
пласта
Нормальный
разрез боковых пород пласта
М
1:100 Литологическое
описание пород: трещиноватость,
обводненность, устойчивость, шаг
обрушения основной, непосредственной
и ложной кровли пласта
Коэф.
крепости
f
Азимут
падения пласта 1850
Угол
падения пласта 1-170
Фактическая
структура пласта по линии забоя лавы
на
конец
1988 г.
Средняя
мощность пласта в лаве (проектная)
1.
Общая геологическая 0,80 м
2.Общая
полезная 0,80м
3.
Полная вынимаемая 0,90 м
Комбайн
1К-101
Марка
угля Т, ОС
на
25.9.81 г.
ПД
АС%
ПП.%
АС-26,6
SОБ-4,4
VГ-36,9
Уголь
полублестящий, полосчатый преобладают
блестящие компоненты, излом ступенчатый,
поверхность излома штриховата
игольчатая, с включением зерен
пиритизированного сланца. На контакте
с кровлей с частыми прожилками
кальцита. Контакт с вмещающими породами
четкий, спаяность с почвой отсутствует,
с кровлей – средняя.
Относительная
метанообильность 8,24 м3/т.с.д.
Пласт
опасен по пыли, по выбросам угля и
газа не опасен.
По
самовозгоранию отнесен к 4 группе.
Породы
кровли и почвы взяты по СКВ №М-1012
расположенной в 700
северовосточнее
лавы 1.
Песчаник серый,
слюдистый
на глинистом цементе, средней крепости
и устойчивости, мелкозернистый.
Контакт с песчаным сланцем постепенный. 2.
Сланец песчаный, мелкозернистый,
связь между слоями слабая. Контакт с
песчано-глинистым сланцем четкий. 3.
Сланец песчано-глинистый слабослюдистый,
слоистый 0,05-0,20 м, наблюдается косая
слоистость. В сланце развита слабая
трещиноватость. При выемке угля по
косой слоистости будет происходить
обрушение кровли на высоту 0,2-2,0 м,
неустойчивый. 4.
Угольный пласт l11. 5.
Сланец глинистый т/серый, плотный,
однородный.В верхней части слоя 1,0 м
с отпечатками флоры, комковатость
текстуры, кучерявчик, склонен к
пучению. 6.
Сланец песчаный мелкозернистый,
горизонтальнослоистый с частыми
прослоями глинистого сланца. Средней
крепости и устойчивости. Управление
кровлей-полное обрушение.
8
7
6
2
6
6-7
20
Таблиця
9.2 – Показники по блоку
Стадії
робіт
Балансові
запаси Б,
т
Коефіцієнт
витягу руди
kв.р
Коефіцієнт
збідніння руди р
Запаси,
що до-бувають-ся И,
т
Об’єм
добутої рудної маси Д,
т
Частка
участі у видобутку рудної маси з блоку
Підготовчі
роботи:
Разом
Бп
1
0
Бп
Бп
Кп
Нарізні
роботи:
підсікання
Разом
0
Бн
Бн
Кн
Очисні
роботи:
виймання
камер
виймання
ціликів
Разом
Бо.к
Бо.ц
Бо
kв.р.к
kв.р.ц
kв.р.о
рк
рц
ро
Ик
Иц
Ио
Дк
Дц
До
Кк
Кц
Ко
Разом
по блоку
Б
kв.р.
р
И
Д
К
З
формули (9.4) визначимо масу руди, що
втрачена з балансових запасів:
(9.8)
З
формул (9.5) і(9.6) отримаємо
вираз:
(9.9)
З
виразу (9.9) визначимо масу породи, що
засмітили руду, т:
Підставивши
отримані значення n
і В в
формулу (2.6) отримаємо масу видобутої
руди Д, т.
2.2.
Розрахуємо масу запасів, що добуваються
И, т. Визначимо значення коефіцієнта
втрат металу (9.1).
На
підставі формули (9.6) складемо пропорцію:
з
якої найдемо: Б(1
- kр)
= Бkв.р
=И(формула 9.6).
2.3.
При підрахунку коефіцієнтів
витягу kв.рі
збідніння руди р слід приймати:
-
для підготовчих і нарізних виробок, що
проводять повним перерізом по руді, а
також при частковому випуску відбитої
руди в системах з магазинуванням: kв.р
= 1,р= 0;
-
для підготовчих і нарізних виробок, що
проводять частково по руді і частково
по породі без сортування: kв.р= 1,
65
Рис.9.1.
- Система розробки горизонтальними
шарами із закладкою очисного простору
Аналогічно
знаходимо площу поперечного перерізу
ціликів: Sц=
=
mh.
1.
Розподіл балансових запасів в блоку
представимо у вигляді табл. 9.1.
Таблиця
9.1 – Розподіл балансових запасів руди
у блоці
Стадії
робіт
Кількість
виробок
Довжина,
м
Площа
поперечного перерізу, м2
Об’єм
по руді, м3
Балансові
запаси, т
однієї
виробки
загальна
Підготовчі
роботи:
відкотний
штрек
підняттєвий
Разом
1
2
Lб
*
*
*
*
7,9
6,0
*
*
*
*
*
*
Нарізні
роботи: підсікання
Разом
1
Lб-2,4
5,0
*
*
*
*
Очисні
роботи:
виймання
камер
виймання
ціликів
Разом
1
2
Lб
- 2,4
Lб
-2,4
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
Разом
по блоку
*
*
*
1.2.
Об’єм виробок по руді,
м3:
Vp
= SL.
1.3.
Підраховуємо балансові запаси на кожній
стадії робіт, т:
Б
= Vp.
2.
Виконаємо розрахунок втрат
і збідніння руди по блоку і представимо
у вигляді табл. 9.2.
2.1.
Визначимо масу видобутої руди Д на
кожної стадії очисних робіт.
64
Шахта
им. ХХII
съезда КПСС пласт h11
Восточная
лава гор.
800 м
Угол
падения,
структура
М
1:50
Азимут
падения и угол тр.кливажа. Качественная
и горно-геологическая характеристика
пласта
Нормальный
разрез боковых пород пласта
М
1:100 Литологическое
описание пород: трещиноватость,
обводненность, устойчивость, шаг
обрушения основной, непосредственной
и ложной кровли пласта
Коэф.
крепости
f
Азимут
падения пласта 2000
Угол
падения пласта 40-530
Фактическая
структура пласта по линии забоя лавы
на
конец
1987 г.
Средняя
мощность пласта по лаве
За
отчетный 1987 г.
1.
Общая геологическая 0,70 м
2.Общая
полезная 0,68 м
3.
Полная вынимаемая 0,70 м
Отбойный
молоток
Марка
угля Ж
ПД
АС%
ПП.%
АС-8,6
SОБ-0,6
VГ-26,7
Уголь
блестящий, с прослоями, слоистый,
полосчатый, по трещинам пленки кальцита
и глинистого материала, излом
раковистый.
Прослой
– глинистый сланец, мягкий, при выыемке
идет в добычу.
Уголь
блестящий, слоистый,полосчатый,
трещиноватый, по трещинам налеты
пирита и глинистого материала, контакт
с кровлей и почвой четкий.
Относительная
метанообильность 15,7 м3/т.с.д.
Пласт
опасен по пыли, по выбросам угля и
газа не опасен.
К
самовозгоранию не склонен
Породы
кровли и почвы взяты по квершлагу на
расстоянии 160 м от лавы 1.
Сланец песчаный – темно-серый,
однородный, слоистый, на плоскостях
наслоения слюдитсый, плотный. 2.
Сланец глинистый – темно-серый,
однородный, тонкослоистый, на плоскостях
наслоения пленка кальцита, трещиноватость
незначительная, не обводнен, относительно
устойчив. 3.
Уголь h11 4.
Сланец
песчаный – темно-серый, с редкими
отпечатками флоры, слегка перемят,
ниже слоистый, постепенно переходит
в песчаник, устойчивость средняя, под
пластом местами коржится и сползает.
5.
Песчаник – серый, мелкозернистый,
трещиноватый, окварцован, крепкий,
устойчивый, не обводнен. 6.
Сланец глинистый темно-серый,
однородный, с включениями карбонатных
почек, тонкослоистый, вспучивающийся,
средней устойчивости.
Шаг
обрушения: Непосредственной
– 6-7 м; Основной
кровли установить не удалось, т.к.
очистные работы велись на расстоянии
15 м и остановлены в связи с
выбросоопасностью.
5
6
1
5
8-9
4
21
Оформлення
звіту. У
звіті про практичну роботу необхідно
виконати основні рисунки та зробити
їх аналіз згідно пунктів завдання.
Після аналізу треба дати відповіді
на контрольні запитання, уточнити їх
зміст із викладачем.
Питання
для самоперевірки
Що
таке “корисна
копалина”?
Які
можуть бути родовища корисної копалини,
виходячи з форми й залягання?
Що
таке “пласт” вугілля? Дайте визначення.
Дайте
визначення потужності пласта та указати
особливості
його
визначення.
Які
потужності розрізняють при складній
будові вугільного плаcта?
З
яких частин складена покрівля?
З
яких частин складена підошва?
Визначити
класифікацію вугільних пластів за
потужністю.
Привести
класифікацію вугільних пластів за
кутом падіння.
Надайте
визначення та ескіз поняття “простягання”.
Надайте
визначення та ескіз поняття “падіння
пласта”.
Надайте
визначення та ескіз поняття “кут
падіння”.
Як
впливають геологічні порушення на
технологію ведення гірничих робіт?
Які
знаєте порушення вугільних пластів?
Охарактеризуйте
плікативні порушення пластів, надайте
ескізи.
Охарактеризуйте
диз’юнктивні порушення пластів, надайте
ескізи.
22
де
а
– вміст металу у видобутій рудній масі,
% або г/т. 2.
Показники витягу по руді, % втрати руди
(9.4) збідніння
руди (%)
(9.5)
де
В – маса порід, що засмітили руду, т; Д
– маса видобутої рудної маси, т. У
свою чергу
(9.6) видобутий
запас руди
И
= Бkв.р,
(9.7) де
kв.р
–
коефіцієнт витягу рудних запасів.
Середні
по блоку втрати і збідніння руди
розраховуються як середньозважені
величини з окремих елементів блоку.
При
розрахунку коефіцієнтів витягу kв.р
і збідніння руди р слід приймати:
-
для підготовчих і нарізних виробок, що
проводяться повним перерізом по руді,
а також при частковому випуску відбитої
руди в системах з магазинуванням kв.р
= 1; р = 0;
-
для підготовчих і нарізних виробок, що
проводять частково по руді і частково
по породі без сортування kв.р= 1; де
S
- переріз виробки, м2;
Sp
– переріз
виробки по руді, м2. Алгоритм
рішення задачи. Вихідні дані:
• система
розробки горизонтальними шарами з
закладкою;
• підготовчі
і нарізні виробки проводяться повним
перетином по руді;
потужність
рудного тіла, м - m;
кут
падіння, град. а;
щільність
руди, т/м3
- ;
висота
поверху, м - hпов;
довжина
блоку, м - Lб;
висота
ціликів, м - h;
утрати
руди, % П;
збідніння,
% - Р.
1.1.
Площа поперечного перерізу камери, м3:
Sк=mhп,
де
hп– похила
висота камери. Визначається з прямокутного
трикутника (рис.9.1 вид
А-А):
63
