Оформлення звіту. У звіті про практичну роботу необхідно: викреслити контури шахтного поля в масштабі 1:10000, 1:20000; проставити ізогіпси пласта і їхнє позначення; визначити розміри шахтного поля за падінням і простяганням; виконати другу проекцію залягання пласта на вертикальній площині (розріз вхрест простягання) з позначенням горизонталей; визначити промислові запаси даного пласта в межах шахтного поля; розділити шахтне поле на частині відповідно до його розмірів і кута падіння; визначити порядок відпрацьовування цих частин у межах шахтного поля.

Потім студенти відповідають на контрольні питання, уточнивши їхній зміст із викладачем.

Питання для самоперевірки

Що називається шахтним полем?

Які оптимальні розміри шахтного поля?

На які основні частини поділяються шахтні поля?

Які оптимальні розміри поверху, панелі, ярусу?

Що називається прямим порядком відпрацьовування?

Що називається зворотним порядком відпрацьовування?

Що визначає порядок відпрацьовування пластів у свиті?

Практичне заняття 6. ВИБІР ЗАСОБІВ ПІДГОТОВКИ

Шахтних полів

Витрати часу - 2 години аудиторних занять.

Цілі практичного заняття:

– свідомо використовувати теоретичні знання з класифікаційних ознак схем підготовки;

– розвивати здібності аналізу умов використання схем підготовки;

– використовувати уміння при роботі з науковою, навчальною й довідковою літературою у професійній підготовці кваліфікованих робітників.

Порядок виконання роботи. Об’єктами вивчення є технологічні схеми підготовки шахтного поля. Які представляються індивідуальними завданнями на планшетах із фрагментами планів гірничих робіт.

Протягом 15 хвилин викладач, під керівництвом якого проводяться практичні заняття, викладає зміст сутності теми, видає завдання на самостійну роботу. Після студенти приступають до аналізу технологічних схем підготовки шахтних полів.

Останні 15 хвилин занять відводяться на перевірку виконаної студентом роботи, засвоювання ним матеріалу теми.

Основні теоретичні положення.Підготовкою називають проведення підготовчих виробок, які поділяють шахтне поле на частини, котрі забезпечують умови для відроблення виїмкових полів.

44

Практичне заняття 5 шахтні поля (межі, розміри) і порядок їхнього відпрацьовування

Витрати часу: 2 години аудиторних занять.

Цілі практичного заняття:

– свідомо використовувати теоретичні знання, що отримані під час лекцій, практичне вивчення порядку відпрацьовування запасів у шахтному полі, вивчення порядку й черговості відпрацьовування пластів у свиті;

– розвивати здібності у визначенні розмірів шахтного поля за падінням і простяганням; меж шахтного поля; порядку відпрацьовування складових частин шахтного поля і т. д.;

– використовувати уміння при роботі з науковою, навчальною й довідковою літературою у професійній підготовці кваліфікованих робітників.

Основні теоретичні положення. Шахтним полем називається частина родовища, що відведена для розробки одній шахті. Шахтне поле має межі за підняттям, падінням і простяганням.

Форма шахтного поля залежить від характеру залягання родовища. При правильному заляганні вугільного пласта шахтне поле має форму прямокутника, що витягнутий за простяганням (рис. 5.1, а).

При правильному заляганні вугільного пласта шахтне поле приймає форму, що відповідає формі родовища чи його частини (рис. 5.1, б). Розміри шахтних полів вугільних шахт за простяганням коливаються від 3 до 10 км, а на великих шахтах - до 20 км, за падінням - до 4-5 км.

Рис. 5.1. Форми шахтних полів

Відпрацьовування - це певний порядок виїмки запасів шахтного поля в просторі й часі.

Для зручності розробки шахтні поля поділяються на частини (рис. 5.2).

Бремсбергові й уклонні поля розділяють на більш дрібні частини: поверхи чи панелі.

Поверхомназивають частина пласта в межах шахтного поля, що витягнута за простяганням й обмежена за підняттям і падінням основними штре-

41

ками (вентиляційними і відкотними), що проведені до меж шахтного поля (рис. 5.3, а). Довжина поверху за падінням складає 350-400 м. При розробці круто-похилих пластів висота поверху - 145-155 м, крутих - 125-135 м.

Панеллюназивається частина шахтного поля, яка обмежена за підняттям і падінням головними штреками, а за простяганням – межами сусідніх панелей межею сусідніх панелей з однієї сторони і межею шахтного поля з іншої.

Розмір панелі за простяганням 2500-3000 м, за падінням до 1200-1500 м (рис. 5.3, б).

При розробці свити газоносних пластів і великих розмірів шахтного поля

за простяганням (більше 8-10 км) шахтне поле поділяється на блоки.

Блокомназивається частина шахтного поля, що має мережу вентиляційних виробок, які забезпечують незалежне провітрювання. Поєднує блоки загальний для всього горизонту головний відкотний штрек, по якому здійснюється транспортування вугілля до головних стволів.

Рис. 5.3. Способи поділу шахтного поля на поверхи (а), виїмкові стовпи (б), панелі (в) і комбінована підготовка (г): 1 – головний ствол; 2- допоміжний ствол; 3 - головний відкотний штрек; 4 – бремсберг; 5 – уклон; 6 – виїмкове поле; 7 – виїмковий стовп; I-IV – послідовність відробки поверхів та панелей

42

Під послідовністю відпрацьовування частин шахтного поля вважається черговість їхнього відпрацьовування щодо меж шахтного поля.

При прямому порядку відпрацьовування спочатку розробляються частини, що розташовані ближче до центра шахтного поля, і очисні роботи переміщаються від центра до меж шахтного поля (рис. 5.4. а).

Рис. 5.4. Порядок відробки поверхів (ярусів): а – прямий; б – зворотний; 1 – конвеєрний бремсберг; 2 – хідники; 3 – поверховий відкотний штрек; 4 – поверховий вентиляційний штрек

При зворотному порядку спочатку розробляються частини, що розташовані ближче до меж шахтного поля й очисні роботи переміщаються від меж шахтного поля до центра (рис. 5.4, б).

При розробці свити пластів необхідно розрізняти напрямок відпрацьовування окремих пластів за нормаллю до напластування (рис. 5.5). Пласти можуть відпрацьовуватися у висхідному, низхідному і змішаному порядку.

Рис. 5.5. Порядок розробки пластів в свиті: а – низхідний; б – висхідний

Як правило, повинний застосовуватися низхідний порядок, тобто виїмка пластів починається з верхнього.

Методика проведення роботи. Протягом 20-25 хвилин викладач, під керівництвом якого проводяться практичні заняття, знайомить студентів із змістом теми, видає індивідуальні завдання (плани гірничих робіт). Потім студенти вивчають зміст завдання і приступають до його виконання.

43