- •Основи гірничої справи
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Список посилань
- •Питання для самоперевірки
- •Передмова
- •Практичне заняття 1 вивчення деяких гірських порід та корисних копалин
- •Практичне заняття 12. Визначення
- •Практичне заняття 2 аналіз умов і елементів залягання вугільних пластів
- •Практичне заняття 11. Визначення основних параметрів кар’єру
- •Основні теоретичні положення. Загальні відомості про відкриту розробку родовищ корисних копалин. Сутність відкритого способу розробки.
- •Деякі види умовних позначень
- •Основні методичні положення. Визначення кінцевої глибини кар’єру графічним методом здійснюється в наступному порядку:
- •Практична робота 9 техніко-економічні показники витягу руди при видобутку
- •Практичне заняття 3 синоніміка вугільних пластів і вапняків вугільних басейнів
- •Практична робота 8 визначення річної продуктивності рудника
- •Практичне заняття 4 аналіз гірничих виробок
- •Практичне заняття 7 розкриття шахтного поля
- •Шахтних полів
- •Практичне заняття 5 шахтні поля (межі, розміри) і порядок їхнього відпрацьовування
- •Основні теоретичні положення. Шахтним полем називається частина родовища, що відведена для розробки одній шахті. Шахтне поле має межі за підняттям, падінням і простяганням.
Витрати
часу– 2 години аудиторних занять
Цілі
практичного заняття:
свідомо
використовувати теоретичні знання, що
отримані під час лекцій, з основ геології
родовищ корисних копалин України;
розвивати
здібності аналізу умов і елементів
залягання вугільних пластів;
використовувати
уміння при роботі з науковою, навчальною
й довідковою літературою у професійній
підготовці кваліфікованих робітників.
Методика
проведення роботи. Протягом першої
години студенти вивчають групи корисних
копалин: металічні, неметалічні,горючі
та вода; форми тіл корисних копалин:
ізометричні, плитоподібні та лінзи;
порушення пластів. При цьому
використовуються плакати, стенди в
музеї. Протягом цієї години під
керівництвом викладача перевіряється
засвоєння матеріалу, уточнюються неясні
поняття й терміни.
На
другій годині заняття студенти зображають
форми тіл корисних копалин, схеми
геологічних порушень вугільних пластів:
склади, скиди, підкиди, стоншення,
вздуття, виклинювання пласта.
Основні
теоретичні положення. Хімічні елементи
рідко знаходяться в земній корі у
вільному вигляді. За звичай, вони
вступають у різні хімічні реакції та
утворюють стійкі хімічні сполуки, що
носять назвумінерали(від латинського
“мінера” – руда). Кожен із мінералів,
а їх описано біля 3-х тис., характеризується
постійними властивостями та ознаками.
В
природі мінерали зустрічаються в
найрізноманітніших формах. Слід
зазначити, що поодинокі кристали(монокристали) спостерігаються порівняно
рідко. Найчастіше трапляються зростки
кристалів. Вони поділяють-
ся
на закономірні й незакономірні (або
мінеральні агрегати). Прикладом
закономірних зростків можуть служити
двійники, що утворюються внаслідок
зростання (чи проростання) двох кристалів
і характерні для гіпсу, так званий
“ластівчин хвіст” (рис. 1.1).
Двійники, що утворені зростанням
кількох кристалів, називаютьсяполісинтетичними, вони типові
для польових шпатів.
Мінеральні
агрегатиподіляються на кристалічні,
зернисті, землисті, щільні, форми
заповнення порожнин, натічні форми,
дендрити,
4
Приклад
рішення задачі для умовного кар’єру:
потужність покладуm =70м;
кут падінняп
= 600; ширина дна кар’єруШд = 60 м; довжина дна
кар’єруLд=2000 м; граничний коефіцієнт розкривуkгр=8.7 м3/м3;
кут укосу неробочого борта кар’єрун=370; густина корисної копалиник=2.9 т/м3; потужність
порід, що налягають hн
= 20 м; експлуатаційні втрати корисної
копалиниkк
= 6%.
Рішення.
1.Визначимо
горизонтальну потужність покладу
mг=m/sinп= 70/ sin
600
= 81м.
2.Визначимо
периметр дна кар’єру
Р
= 2(Lд +
Шд) =2(2000+60) = 4120 м.
3.Визначимо
площу дна кар’єру
S
= Lд
Шд =2000 х 60 = 120000 м2
4.
За формулою 1.20 [8,c.
17] визначаємо кінцеву глибину
кар’єру
5.
Обсяг запасів корисної копалини в
контурах кар’єру
Vк
= mг
Lд
(Нк
–hн)
– (S1
+S2)
Lд,
де
S1
і S2
- відповідно площа
залишеного з боку висячого у лежачого
боків корисної копалини при розміщенні
дна кар’єра усередині
покладу
,
м2 ;,
м2
де
х– відстань від дна кар’єру
до лежачого боку покладу, визначається
за формулою (1.30)[8, c. 20]
81Практичне заняття 1 вивчення деяких гірських порід та корисних копалин