- •1. Суть міжнародного бізнесу.
- •2. Міжнародний бізнес і міжнародний менеджмент.
- •10 Ключових факторів успіху м/н компаній:
- •3. Періодизація розвитку міжнародного бізнесу.
- •1.Комерційна ера (1500 - 1850 рр.).
- •2.Ера експансії (1850-1914 рр.)
- •3.Ера концесій (1914-1945 рр.)
- •4.Ера національних держав (1945-1970 рр.)
- •5.Ера глобалізації (починаючи з 70 рр. 20 ст.)
- •4. Суть і основні фактори глобалізації.
- •6. Інтернаціоналізація бізнесу.
- •10. Функції міжнародного менеджменту.
- •11. Перспективи і обмеження інтернаціоналізації менеджменту.
- •12. Здатність менеджерів до міжнародного бізнесу і методи її визначення.
- •13. Поняття і суть міжнародного досвіду. Складові міжнародного досвіду.
- •15. Визначення середовища міжнародного менеджменту.
- •16. Політико-правове середовище.
- •17. Економічне середовище.
- •18. Соціально-культурне середовище.
- •19. Технологічне середовище.
- •23. Основні риси культури.
- •24. Роль культури у формуванні управлінських відносин тнк.
- •25. Пріоритети і культурні цінності різних країн Характеристики менеджерів деяких країн
- •26. Сучасні виміри культури.
- •28. Основні культурні національні стереотипи.
- •34. Національні школи і досвід менеджменту в різних країнах.
- •1).Американська школа м/ту:
- •2).Японська школа м/нту:
- •3).Досвід Франції : Планування
- •3).Досвід Німеччини: влада і кодекси:
- •36. Японський альтернативний менеджмент.
- •37. Англійський національний стереотип.
- •38. Французький національний стереотип.
- •39. Національний стереотип країн Близького і Середнього Сходу.
- •40. Національні школи і досвід менеджменту в різних країнах.
- •1).Американська школа м/ту:
- •2).Японська школа м/нту:
- •3).Досвід Франції : Планування
- •3).Досвід Німеччини: влада і кодекси:
- •44. Порівняльний аналіз американського і японського менеджменту.
- •Укомплектування штатів
- •45. Альтернативні підходи до навчання в Гарвардській школі бізнесу.
- •46. Метод дослідження Чиказької школи бізнесу.
- •47. Переваги і проблеми навчання Кейптаунського університету.
- •48. Японський підхід навчання менеджменту
- •Джерела людських ресурсів
- •120. Євроакції.
- •121. Депозитарні розписки.
- •122& 123. Трансфертне ціноутворення в тнк &Основні концепції трансферних цін.
- •124. Ключові складові міжнародних фінансів
- •125. Цілі сучасної технологічної політики.
- •126. Особливості сучасного технологічного розвитку.
- •127. Інтернаціоналізація технологічної політики.
- •128. Типи технологічної політики.
- •129. Міжнародний ринок технологій.
- •130. Планування міжнародних науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт (нддкр).
- •131. Організація технологічної діяльності тнк.
- •132. Соціальна відповідальність міжнародного менеджменту і посилення її ролі в сучасних умовах.
- •133. Основні етичні концепції в міжнародному менеджменті.
- •134. Міжнародні принципи ділової етики.
- •135. Роль етики в міжнародному бізнесі.
- •136. Сутність ділового етикету.
- •137. Жінки в міжнародному менеджменті.
- •138. Мікроперебудова тнк.
- •139. Макроперебудова тнк.
- •140. Кризовий менеджмент в системі перебудови міжнародних корпорацій.
- •141. Реструктуризація і реінжиніринг міжнародних корпорацій.
- •142. Глобальні перспективи тнк.
132. Соціальна відповідальність міжнародного менеджменту і посилення її ролі в сучасних умовах.
Менеджмент ділових організацій несе перед суспільством подвійну відповіда-льність: юридичну і соціальну.
Юрид відповідальність = додержання конкретних законів і норм регулювання, які визначають, що може, а чого не може робити організація. Юридична відповідальність притаманна компаніям, які дотримуються традиційної моделі бізнесу.
Соц відповідальність = певний рівень добровільного реагування організації на соціальні проблеми. Соціальна і юридична відповідальність притаманна сучасній моделі бізнесу. Кожен із видів відповідальності має свої критерії.
Проблема соціальної відповідальності виникла ще наприкінці минулого - на початок 20 ст., але й досі стосовно цієї проблеми не вщухають дискусії. Ендрю Карнегі, Джон Д. Рокфеллер ,Роберт Вуд – прихильники ідеї про соц відпов-ть.
Ставлення до соціальної відповід-ті може бути різним: від сприятливого до ворожого.4 стратегій ділових організацій щодо соц відповідальності: протидія, оборона, пристосування та сприйняття. Аргументи на користь соц. Відпов-ті:
сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи; зміна потреб і очікувань широкої громадськості; залучення додаткових ресурсів для надання допомоги у розв’язанні соц проблем; моральні зобов’язання щодо соціальної відповідальності.
Аргументи проти соц відповідальності:
порушення принципу максимізації прибутку; додаткові витрати на соціальну відповідальність; недостатня звітність широкій громадськості; недостатня кваліфікація у розв’язанні соціальних проблем.
Концепція корпоративної соціальної відповідальності була запропонована Кітом Девісом у 1975 році. Вона охоплює п’ять ключових положень:
1.Соц відповідальність виникає із суспільної влади. Органи влади мають створювати умови і показувати приклади соціальної відповідальності.
2. Бізнес має діяти як двостороння відкрита система: з одного боку, враховувати вплив суспільства, ринкові сигнали, а з іншого - бути відкритим у своїх операціях для громадськості.
3. Соціальні витрати мають бути ретельно обчислені й розглянуті з погляду правомірності їх віднесення до собівартості виготовлення того чи іншого продукту, надання послуг.
4. Соціальні витрати, що розподі-ляються за кожним продуктом, послугою, видом діяльності, в кінцевому підсумку оплачуються споживачем.
5. Ділові організації, як і громадяни, залучаються до відповідальності за розв’язання поточних соціальних проблем, які перебувають за межами звичайних сфер їхньої діяльності.
Це дало змогу сформулювати “залізний закон відповідальності”, згідно з яким у довгостроковій перспективі ті, хто не використовує наявну владу в такому напрямі, що його суспільство розглядає як відповідальний, має тенденцію втратити цю владу.
133. Основні етичні концепції в міжнародному менеджменті.
Етика накладає на бізнес систему обмежень, що представляє собою суму морально-етичних правил і традицій, що клались у даному суспільстві. Етика бізнесу = ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціо-нувати на ринку у відповідності з діючим законодавством, встановленими прави-лами і традиціями.
Репутація фірми утворюється із простої суми прикладів гідної поведінки її співробітників, яка демонструється: по відношенню до майна фірми; у ситу-аціях, коли стикаються різні інтереси; при встановленні зовнішніх ділових зв’язків; при роботі з державними установами; .
У розвинутих країнах сформувались три сучасні етичні концепції м/н менедж-менту (принципи ділової етики): утилітаризм, дотримання прав людини і справедливість, а також нова модель бізнесу.
Утилітаризм вих з того, що “правильні” рішення приносять найбільшу користь більшості людей. Менеджеру, який дотримується цієї концепції, доводиться спочатку ретельно вивчати дію альтер-нативних рішень на всі зацікавлені сторони, а потім робити вибір, який при-носить задоволення більшості людей. Утилітарна концепція спирається на виявлення наслідків реалізації рішень, які мають приносити користь більшості зацікавлених. Отже, прийняття рішення у даному випадку залежить від співвідношення затрат і прибутків.
Концепція дотримання прав людини грунтується на добровільно взятих на себе обов’язках менеджера захищати права інших людей і уникати будь-яких рішень, які порушують ці права. Менеджер у такому випадку не буде примушувати інших діяти всупереч їхнім релігійним або ж етичним уявленням. Розуміння індивідуальних прав людини розширилося настільки, що фактично вони включають захист рослин, тварин, землі, води, повітря, інших елементів природи і довкілля.
Концепція справедливості зобов’язує менеджерів ставитися однаково до всіх людей, невідворотно виконувати всі правила. Отже, основується на порядності і чесності.