З а г а л ь н а ч а с т и н а

Глава 1

Предмет, метод та функції

порівняльного правознавства

1. Предмет та об”єкти порівняльного правознавства.

2. Метод порівняльного правознавства.

3. Цілі та функції порівняльного правознавства.

4. Значення порівняльного правознавства. Його місце та роль в системі юридичних наук.

1.Предмет та об”єкти порівняльного правознавства

Визначення предмету порівняльного правознавства полягає у встановленні кола понять, категорій, інститутів та інших правових явищ, які воно вивчає.

Предмет порівняльного правознавства дає відповідь на питання, що вивчає порівняльне правознавство, як навчальна дисципліна і що воно досліджує як самостійна галузь знань. Відповідаючи на ці питання, слід зазначити, що порівняльне правознавство з одного боку має справу з такими явищами, процесами і поняттями, як процес порівняння, порівняльний метод, співставлення та протиставлення, а з іншого боку – право, правові інститути, правові системи та інші правові явища. За допомогою порівняльного правознавства правові системи одних держав співвідносяться, співставляються або протиставляються правовим системам інших держав.

Однак, при цьому не слід забувати, що питаннями права в порівняльному аспекті займаються спеціалісти в сфері історії держави і права зарубіжних країн, філософії права, соціології права і ряду інших юридичних наук та навчальних дисциплін. Крім того, досить широко порівняльно правові дослідження проводяться в межах галузевих юридичних наук (наприклад,порівняльне трудове право, порівняльний кримінальний процес та інш). Кожна з названих юридичних дисциплін вивчає правові сім”ї, національні правові системи під певним кутом зору, розглядає лише окремі їх сторони. З цього слідує, що теоретично і практично важливим є те, що роглядаючи питання про предмет порівняльного правознавства необхідно визначитись також з питанням про об”єкт його дослідження.

Об”єктом порівняльного правознавства завжди є об”єктивно існуюча в різних країнах порівняльно-правова дійсність. До об”єктів порівняльного правознавства слід віднести, перш за все, саму правову дійсність, як найбільш маштабний і рухомий об”єкт. Крім того, об”єктом порівняльного правознавства є правові вчення, концепції і правові погляди; правові системи різних держав; правові масиви і комплекси, що регулюють діяльність міждержавних об”єднань; національне законодавство; різноманітні галузі і підгалузі законодавства; нормативні інститути, як комплекси правових актів, що регулюють однорідні суспільні відносини; закони і підзаконні нормативно-правові акти; окремі правові норми; юридична техніка, що являє собою сукупність правил і прийомів створення і структурування правових норм. Отже,предмет порівняльного правознавстваявляє собою сукупність об”єктів дослідження порівняльного правознавства. Таким чином, об”єкти порівняльного правознавства та інших дисциплін, що застосовують порівняльно-правовий аналіз можуть співпадати один з одним. Що стосується предметів кожної з них, то вони завжди є суто індивідуальними і виступають в якості основного критерія відмежування одних дисциплін від інших.

Що стосується основних напрямків дослідження порівняльного правознавства, то слід виділити наступне:

• порівняння зарубіжних правових систем із власною національною правовою системою з метою виявлення їх загальних рис та спеціфічних особливостей;

• аналіз рішень, які приймаються в різних правових системах по спорідненим проблемам;

• вивчення причинного зв”язку між різними правовими системами;

• порівняльне дослідження основних стадій розвитку різних правових систем;

• розкриття характеру еволюційних змін, які відбуваються в різних правових системах на протязі як всієї історії, так і окремих етапів їх розвитку [1.с.103].