26. Галузь та інститути права (поняття, ознаки).

Галузь права - відносно самостійна сукупність юридичних норм, що регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин і воло­діє тільки їй властивим режимом правового регулювання. Як раніше вказувалося, підставою формування галузей права є режим правово­го регулювання, що визначається поєднанням предмета, мети, мето­ду, способів, типу правового регулювання.

Ознаки галузі права:

1. охоплює певну якісно однорідну сферу суспільних відносин;

2. має відносно самостійну сукупність юрид. норм - диспозицій (прав і обов'язків), що визначають умови їх реалізації, та своєрідних санкцій;

3. відзначається своєрідністю обсягу, кількістю інститутів, що її складають; наявністю чи відсутністю підгалузей права;

4. володіє лише їй властивим режимом правового регулюв., котрим забезп. ефективність дії як галузі в цілому, так і підгалузей та інститутів.

5. є стійкою і автономною у своєму функціонуванні.

За фундаментальністю норм, сконцентрованих у галузях права, їх можна поділити на:

• базові (фундаментальні) - містять вихідні норми права, які регулюють первинні суспільні відносини, та володіють вихідними юридичними режимами правового регулювання, що мають особли­ву значущість для інших галузей права і використовуються ними (конституційне - провідне; цивільне; адміністративне; кримінальне);

• профілюючі (спеціальні, конкретизуючі) - містять норми права, які регулюють сфери суспільних відносин, що пов'язані з первинними суспільними відносинами, і спрямовані на конкретиза­цію і підсилення дії певних норм базових галузей права.

• комплексні - містять норми права, що регулюють сфери державного й господарського життя (господарське, аграрне, еколо­гічне, морське право й ін.), виникають на основі подальшого розви­тку комплексних інститутів права, що утворюються на стику суміж­них галузей права і користуються режимами, які належать цим галу­зям (господарське, аграрне, екологічне, житлове, транспортне право).

Галузі права за субординацією в правовому регулюванні:

• Галузі матеріального права - містять норми права, що прямо регулюють суспільні відносини (конституц., цивільне, адмін., кримін. та ін.).

• Галузі процесуального права - містять норми права, що визначають процедуру здійснення матеріального права і похідні від нього (адміністративно-процесуальне, цивільно-процесуальне, господарсько-процесуальне та ін.).

Галузі матеріального і процесуального права співвідносяться між собою, з одного боку, як самостійні, з іншого - як родинні, котрі необ­хідно доповнюють один одного. Матеріальне право і процесуальне право не можуть бути формою один одного, оскільки регулюють різні суспільні відносини і слугують їх правовою формою. Матеріальні галу­зі права регулюють відносини між суб'єктами матеріальних відносин у різних сферах громадського життя, процесуальні - між судом і учас­никами процесу. Поділ галузей права на матеріальні і процесуальні залежить від того, які норми права в них переважають (матеріальні чи процесуальні).

Окремими взаємозалежними елементами галузі є інститути права.

Інститут галузі права - це система відносно відособлених правових норм у межах певної галузі права, що регулюють окрему групу (вид) взаємозалежних суспільних відносин.

Ознаки інституту галузі права:

• регулює не всю сукупність якісно однорідних суспільних відносин, а окремі видові особливості (сторони, ознаки) одного роду суспільних відносин або здійснює особливі завдання, функції в цьому регулюванні, тобто має видову однорідність соціального змісту;

• володіє відносною нормативною самостійністю, стійкістю і автономністю функціонування, але на іншому рівні, ніж галузь права;

• формується об'єктивно, а не створюється штучно; має відособленість від інших інститутів права - його норми не можуть з волі законодавця переміщатися в межі іншого правового інституту;

• характеризується специфічністю засобів правового регулю­вання;

• втілює у своєму змісті особливу юридичну конструкцію, деякі загальні положення, єдині принципи;

• має можливість формувати загальні поняття у власних межах, які допомагають забезпечувати безпрогальність регульованих ним відносин.

Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій само­стійний структурний підрозділ.

Види інститутів права:

• за галузевою приналежністю: інститути конституційного права, інститути цивільного та ін.;

• за функціональною роллю в правовому регулюванні (за функціями права): регулятивні (інститут міни); охоронні (інститут адміністра­тивного нагляду); захисні (інститут відшкодування майнової шкоди);

• залежно від елементного складу: прості (галузеві) - прямо поєд­нують подібні норми права усередині якоїсь певної галузі права (інсти­тут застави в цивільному праві); складні (комплексні, міжгалузеві) -складаються з сукупності відносно відособлених норм права різних галузей і спрямовані на регулювання певної групи (виду) взаємоза­лежних суспільних відносин (інститут власності становлять норми конституційної, цивільної, кримінальної та інших галузей права);

• за субординацією у правовому регулюванні: інститути матері­ального права (інститут підряду); інститути процесуального права (інститут порушення кримінальної справи).

Міжгалузеві інститути права - система відносно відособлених правових норм кількох галузей права, спрямованих на регулювання певної групи (виду) взаємозалежних суспільних відносин. Так, інсти­тут власності складається з норм конституційної, цивільної, кримі­нальної та інших галузей права. Найбільші міжгалузеві інститути права знаходять втілення у відповідній комплексній галузі законо­давства.

У рамках інституту виділяють субінститут права - сукупність норм права, що відображає деякі особливості регулювання конкрет­ного виду суспільних відносин, які перебувають у межах складного інституту (інститут злочинів проти життя і здоров'я в кримінальному праві може бути поділений на два субінститута - проти життя і проти здоров'я).

Родинні інститути однієї і тієї ж галузі права утворюють підгалузі права. Підгалузь права - це система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузь права називають ще укруп­неним інститутом.