- •1.Поняття і особливості методології теорії права і держави
- •2.Поняття держави та її ознаки
- •3.Політика і політична система (поняття, елементи).
- •4.Поняття громадянського суспільства: основні складові.
- •5.Поняття форми держави. Зміст, основні складові, практичне значення.
- •6.Форма правління: поняття, основні різновиди.
- •7. Правова держава: поняття, ознаки, співвідношення з громадянським суспільством.
- •8. Механізм держави: основні структурні елементи.
- •9. Апарат держави: поняття, елементи, принципи
- •10.Державна влада та сучасне розуміння її розподілу (принципи).
- •11. Загальне право розуміння: основні сучасні підходи
- •12. Соціальне регулювання: поняття, функції, основні типи (способи).
- •13. Право: поняття I основні ознаки.
- •14.Право та його функції. Соціальна цінність права.
- •15.Поняття правової системи. Основні елементи.
- •16.Система права та її елементи (на прикладі України).
- •17.Система законодавства (поняття, принципи).
- •18.Правові відносини: поняття, структура, зміст.
- •19. Суб'єкти права (ознаки, види).
- •Поняття правосуб'єктності. Її основні елементи.
- •Поняття джерела права та їх види.
- •Принципи права та правова доктрина як специфічні джерела права.
- •Дія нормативних актів в часі, у просторі та за колом осіб.
- •Поняття реалізації правових норм. Основні форми.
- •Тлумачення в праві: поняття, функції, значення та способи тлумачення нормативних актів.
- •26. Галузь та інститути права (поняття, ознаки).
- •27. Механізм правового регулювання: основні складові
- •28. Поняття правопорядку та законності (принципи)
- •29. Правопорушення: поняття, види, склад.
- •30. Поняття юрид. Відповідальності. Умови виникнення юридичної відповідальності. Функції.
2.Поняття держави та її ознаки
Держава – це організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючої в ньому частини населення (зокрема, певного класу), здіснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов`язкових норм (правил) поведінки і механізму їхнього впровадження у життя.
Держава є організацією суспільства, але організацією особливою, яка характеризується тим що вона:
•всеохоплююча організація – об`єднує в єдине ціле всіх членів суспільства, забезпечує загальносуспільні інтереси і потреби;
•територіальна організація – об`єднує членів суспільства (громадян) за територіальним принципом, а територія є матеріальною базою держави;
•єдина організація – об`єднує все суспільство як ціле, всі інші соціальні організації (політичні партії, професійні та молодіжні спілки, асоціації підприємців тощо), на відміну від держави, охоплюють лише частини, окремі верстви населення;
•офіційна організація – репрезентує суспільство, виступає від його імені, і в такій якості визнана іншими суспільствами (державами);
•універсальна організація – об`єднує членів суспільства для вирішення питань, що стосуються різних сфер їх суспільного життя;
•верховна організація – є вищим за значенням та силою об`єднанням суспільства, всі інші соціальні організації в сфері загальносуспільних інтересівпідпорядковані їй;
•централізована організація – внутрішня побудова держави здіснюється за ієрархією.
Ознаки характеризують особливості держави та поділяються на дві групи:
Основні ознаки, що безпосередньо характеризують державу і відсутність хоча б однієї з яких не дає можливості характеризувати суспільне утворення як державне. Серед основних ознак держави називають:
1)наявність політичної публічної влади. Політичний характер влади визначає рівень обов`язковості владних рішень, а публічний характер визначає рівень поширеності державних рішень на населення;
2)наявність території, тобто частини земної кулі, в рамках якої населення перетворюється в громадян, і на яку поширюється суверенітет держави. Територія є необхідною умовою визнаття держави суб`єктом міжнародних відносин;
3)суверенітет, тобто політико-правова характеристика влади, що закріплюється нормативним актом та характеризує державну владу як верховну, незалежну, неподільну та єдину. Існує три різновиди суверенітету: національний суверенітет, тобто реальна можливість нації створювати незалежну державу; народний суверенітет, тобто реальна участь народу у здісненні влади; державний суверенітет, тобто політико-правова властивість державної влади, що виражається в її незалежності від іншої влади в середині країни та в праві держави самостійно вирішувати свої проблеми на основі принципів міжнародного права. Компонентами державного суверенітету, що характеризують його зміст є: верховенство влади, тобто можливість існування лише однієї державної влади та можливість визнати незаконними рішення будь-якої іншої соціальної влади; незалежність, тобто можливість вирішувати будь-яке питання зовнішнього чи внутрішнього характеру без втручання інших держав на основі принципів національної та міжнародної системи права; неподільність, тобто можливість держави самостійно вирішувати питання щодо участі в роботі міжнародних асоціацій, а також визначати статус адміністративно-територіальних одиниць; єдність, тобто наявність єдиного змісту влади (державно-політична) та розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову в процесі реалізації владних повноважень; наявність системи органів та організацій, що створюються державою для виконання її функцій та завдань і охоплюється поняттям механізм держави. Частина органів держави, що створюється для реалізації владних повноважень охоплюється поняттям апарат держави; наявність можливості розробляти загальнообов`язкові правила поведінки, що визначаються як правові норми.
Серед факультативних ознак держави розрізняють: наявність конституції; наявність державних символів; наявність громадянства; грошової одиниці; збройних сил; участь держави у міжнародних органах і організаціях тощо.