- •1.Поняття і особливості методології теорії права і держави
- •2.Поняття держави та її ознаки
- •3.Політика і політична система (поняття, елементи).
- •4.Поняття громадянського суспільства: основні складові.
- •5.Поняття форми держави. Зміст, основні складові, практичне значення.
- •6.Форма правління: поняття, основні різновиди.
- •7. Правова держава: поняття, ознаки, співвідношення з громадянським суспільством.
- •8. Механізм держави: основні структурні елементи.
- •9. Апарат держави: поняття, елементи, принципи
- •10.Державна влада та сучасне розуміння її розподілу (принципи).
- •11. Загальне право розуміння: основні сучасні підходи
- •12. Соціальне регулювання: поняття, функції, основні типи (способи).
- •13. Право: поняття I основні ознаки.
- •14.Право та його функції. Соціальна цінність права.
- •15.Поняття правової системи. Основні елементи.
- •16.Система права та її елементи (на прикладі України).
- •17.Система законодавства (поняття, принципи).
- •18.Правові відносини: поняття, структура, зміст.
- •19. Суб'єкти права (ознаки, види).
- •Поняття правосуб'єктності. Її основні елементи.
- •Поняття джерела права та їх види.
- •Принципи права та правова доктрина як специфічні джерела права.
- •Дія нормативних актів в часі, у просторі та за колом осіб.
- •Поняття реалізації правових норм. Основні форми.
- •Тлумачення в праві: поняття, функції, значення та способи тлумачення нормативних актів.
- •26. Галузь та інститути права (поняття, ознаки).
- •27. Механізм правового регулювання: основні складові
- •28. Поняття правопорядку та законності (принципи)
- •29. Правопорушення: поняття, види, склад.
- •30. Поняття юрид. Відповідальності. Умови виникнення юридичної відповідальності. Функції.
16.Система права та її елементи (на прикладі України).
Правознавство розрізняє поняття «правова система» та «система права».
Правова система включає всі правові явища даного суспільства, в т. ч. систему права, систему законодавства, правовідносини, правосвідомість, правову культуру, правопорядок, законність і т. д.
Система права – це внутрішня структура права певної держави, яка включає галузі, інститути та норми права.
Основою поділу права на ці групи і в першу чергу – на галузі виступає предмет правового регулювання та метод правового регулювання.
Предмет правового регулювання – це сукупність якісно однорідних суспільних відносин, врегульованих правовими нормами (наприклад, майнові відносини, відносини в сфері державного управління і т. д.).
Метод правового регулювання – це сукупність засобів і методів впливу права на суспільні відносини.
Основним елементом системи права є галузь права.
Гапузь права – це сукупність правових норм, що становлять самостійну частину системи права та регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин своїм особливим методом.
Інститут права – це група норм певної галузі чи підгалузі права, яка регулює один конкретний вид суспільних відносин. Наприклад, інститут власності у цивільному праві. Інститути права бувають внутрігалузеві (всі норми належать до однієї галузі) та міжгалузеві (містять норми, що належать до різних галузей).
Система права — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних юридичних норм певної держави.
Існує кілька класифікацій системи права:
1. за призначенням виділяють матеріальне і процесуальне право. Норми матеріального права безпосередньо регулюють суспільні відносини (наприклад, цивільне право, кримінальне право), тоді як норми процесуального права встановлюють порядок застосування норм матеріального права (наприклад, цивільно-процесуальне право, кримінально-процесуальне право).
2. за характером регульованих відносин — приватне і публічне право.
3. за формою права — звичаєве, прецедентне, договірне і статутне (інша назва право законів, кодифіковане, декретне право) право.
Отже, структура системи права — це об'єктивно зумовлена внутрішня організація права певної держави, яка полягає в єдності й погодженості всіх юридичних норм держави та в їхньому розподілі за галузями та інститутами права.
Основними елементами структури системи права є 1) правові (юридичні) норми, 2) інститути права, 3) галузі права.
17.Система законодавства (поняття, принципи).
Система законодавства — це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави.
Структура системи законодавства — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних нормативно-правових приписів, що вміщені в нормативно-правових актах, який виражається в їхній єдності й узгодженості, а також у розподілі за галузями, інститутами та іншими групами законодавства.
Структура системи законодавства має два основних різновиди:
1. горизонтальна, тобто галузева (розподіл НПА за предметом правового регулювання);
2. вертикальна, тобто субординаційна або ієрархічна (розподіл НПА за певними групами залежно від юридичної сили (закони і підзаконні НПА).
Крім того, у федеративних державах система законодавства структурується на законодавство суб’єктів федерації та федеральне законодавство.
Cистема права і система законодавства співвідносяться, як зміст і форма його виразу.
Право і законодавство тісно взаємопов'язані, але не тотожні правові явища. Відмінність між системою права і системою законодавства полягає:
1. Первинним елементом системи права є правова норма, а системи законодавства — нормативно-правовий припис.
2. Система права формується об'єктивно, а система законодавства є результатом цілеспрямованої діяльності певних суб'єктів і тому залежить також від інтересів держави, потреб юридичної практики, рівня розвитку юридичної науки, законодавчої техніки.
3. Система права має тільки галузеву структуру, а система законодавства крім галузевої ще й ієрархічну, а у федеративних державах і федеративну структуру.
4. Галузі законодавства не завжди співпадають з галузями права. Можливі три варіанти: 1) галузь права є, а галузі законодавства немає (фінансове право, право соціального забезпечення). Такі галузі не кодифіковані, а діючі у цій сфері нормативний матеріал розкиданий по різних НПА, що потребує систематизації. 2) галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство). 3) ідеальний варіант, коли галузь законодавства співпадає з галуззю права (трудове, цивільне, кримінальне право).
5. Норми галузі права відрізняються високим ступенем однорідності, оскільки розподіляються за предметом і методом правового регулювання. Галузі законодавства виділяються тільки за предметом правового регулювання і не мають єдиного методу.