- •90. Організація міжнародних валютних розрахунків
- •91. Міжнародний кредит: його функції та роль в міжнародних економічних відносинах
- •92. Форми та розвиток міжнародних кредитних відносин
- •93. Валютно-фінансові і платіжні умови міжнародного кредиту
- •94. Кредитування зовнішньої торгівлі: факторинг, форфейтинг, лізинг
- •95. Основні форми державного та міждержавного регулювання міжнародного кредиту
- •96. Загальна характеристика міжнародних фінансових інститутів
- •97. Міжнародний валютний фонд (мвф): структура та основні завдання мвф
- •98. Система кредитів мвф
- •99. Міжнародний банк реконструкції і розвитку (мбрр)
- •100. Група Світового банку: основні функції та завдання
- •101. Регіональні європейські валютно-кредитні організації
- •102. Оцінка сучасної екологічної ситуації в світі та економічні аспекти вирішення екологічних проблем
- •103. Сутність світової продовольчої проблеми
- •104. Ресурсно-енергетичний потенціал світової економіки та проблеми його використання
- •105. Україна в контексті глобальних питань видобутку й споживання природних ресурсів
102. Оцінка сучасної екологічної ситуації в світі та економічні аспекти вирішення екологічних проблем
Наприкінці XX ст. ми опинилися у пастці гострих екологічних проблем власного соціально-економічного розвитку.
По-перше, забруднення атмосферного повітря промисловими викидами призводить до появи кислотних дощів, «озонових дір» і розвитку «тепличного ефекту» на планеті.
По-друге, близько 250 млн. осіб у багатьох державах світу споживають неякісну питну воду. За матеріалами Всесвітньої організації охорони здоров´я, внаслідок того, що населення 75 країн світу змушене користуватися надто забрудненою водою, щорічно хворіє понад 500 млн. осіб.
Одною з екологічних проблем є зростання кількості міст-гігантів, що стали найбільшими та найнебезпечнішими забруднювачами довкілля й згубниками природи. Нерегульований приріст населення, котрий призвів до розширення енерговиробництва, що спричинило такі негативні наслідки, як: активне забруднення природи, випадання кислотних дощів, утворення озонових „дір”, парникового ефекту.
Екологічною проблемою є і спустелювання. За даними ООН, понад 900 млн чоловік проживають у посушливих зонах нашої планети, землі яких потерпають від спустелювання.
У багатьох регіонах планети екологічні проблеми набрали надзвичайної гостроти. Через кризовий стан навколишнього середовища ці території мають міжнародно визнаний статус зон екологічного лиха. До них, зокрема, належать Азовське, Чорне, Балтійське моря та ін. Зоною екологічного лиха визнана й Україна. Взагалі серед європейських країн наша держава має найвищий інтегральний показник антропотехногенних навантажень на природне середовище практично на всій території. Величезних розмірів тут набрали забруднення повітряного басейну, водних і земельних ресурсів, а також деградація ґрунтів і водойм. Майже все населення України споживає неякісну питну воду, забруднені продукти харчування.
Проблеми екологізації міжнародних відносин узагалі перше були висунуті на Стокгольмській конференції ООН з охорони природи, яка відбулася у 1972 р. Того ж року було ухвалено резолюцію стосовно організаційних і фінансових заходів з міжнародного співробітництва у питаннях охорони довкілля та заснувала Раду керівників. Ця Рада розглянула ухвалений Стокгольмською конференцією «План дій у сфері навколишнього середовища» і визначила основні напрями міжнародного співробітництва, які охоплюють:
• охорону здоров´я та підвищення добробуту населення;
• охорону грунтів і вод та боротьбу з опустелюванням;
• освіту, професійну підготовку й інформаційне забезпечення охорони природи;
• захист Світового океану.
Отже, основним завдання на сьогодні в сфері вирішення екологічних проблем полягає в тому, щоб сформувати на планеті єдиний екологічно безпечний господарсько-економічний простір, який буде основою розвитку всіх країн світу. Це передбачає узгоджене міжнародне науково-технічне та економічне співробітництво, що спирається на інтеграцію сил, ресурсів і коштів з метою успішного вирішення глобальних екологічних проблем.