- •90. Організація міжнародних валютних розрахунків
- •91. Міжнародний кредит: його функції та роль в міжнародних економічних відносинах
- •92. Форми та розвиток міжнародних кредитних відносин
- •93. Валютно-фінансові і платіжні умови міжнародного кредиту
- •94. Кредитування зовнішньої торгівлі: факторинг, форфейтинг, лізинг
- •95. Основні форми державного та міждержавного регулювання міжнародного кредиту
- •96. Загальна характеристика міжнародних фінансових інститутів
- •97. Міжнародний валютний фонд (мвф): структура та основні завдання мвф
- •98. Система кредитів мвф
- •99. Міжнародний банк реконструкції і розвитку (мбрр)
- •100. Група Світового банку: основні функції та завдання
- •101. Регіональні європейські валютно-кредитні організації
- •102. Оцінка сучасної екологічної ситуації в світі та економічні аспекти вирішення екологічних проблем
- •103. Сутність світової продовольчої проблеми
- •104. Ресурсно-енергетичний потенціал світової економіки та проблеми його використання
- •105. Україна в контексті глобальних питань видобутку й споживання природних ресурсів
105. Україна в контексті глобальних питань видобутку й споживання природних ресурсів
Сьогодні в Україні порівняно низький рівень самозабезпеченості ресурсами, і цей факт значною мірою пояснюється надзвичайно великою матеріало-та енерговитратністю її економіки.
Україна належить до держав, залежних від зовнішніх постачань ресурсів, що видобуваються. Особливо це стосується енергоносіїв, адже енергетичні потреби України задовольняються за рахунок власних джерел лише на 40-50%.
Щодо впливу енерговитратності на сферу міжнародної торгівлі України слід зазначити так. Енерговитратність української економіки породила і таку специфічну проблему, як порівняно низька валютна ефективність експорту. Адже традиційними продуктами національної спеціалізації України постають низько технологічні, а також енерго- та матеріаломісткі вироби металургійної промисловості.
Необхідність надвеликих закупівель енергоресурсів породжує для України й чималі ускладнення макроскономічного та гео- стратегічного характеру. Щодо макроскономічних проблем, то вони пов'язані насамперед із дефіцитністю державного бюджету, а також із тим, що обов'язковим фактором зведення платіжного балансу постає подальше зростання зовнішньої заборгованості.
Вимушений імпорт енергоносіїв, який за своїм характером с критичним, об'єктивно зменшує можливості альтернативних постачань і ззовні. Особливо неприємним наслідком нього є скорочення потоку технологій, машин та устаткування до країни.
Негативним чинником є й те, що майже всі надходження енергоносіїв до України здійснюються за одним вектором — із Росії або через територію Росії. Це істотно відрізняє Україну від провідних розвинутих держав світу, які користуються одразу кількома джерелами надходжень енергоносіїв і не допускають великої залежності від якогось одного з них.