Основні терміни

Господарські процеси – це основні стадії кругообігу господарських засобів: постачання (купівля); виробництво (витрачання / зберігання); реалізація (продаж).

Господарські процеси в узагальненому вигляді– це взаємодія трьох складових: засобів праці, предметів праці, живої праці. Господарські процеси складаються з первинних елементів – господарських операцій, які в цілому формують кругообіг засобів.

Процес постачання– полягає в забезпеченні підприємства необхідними для його діяльності засобами – сировиною та матеріалами, паливом і запасними частинами, іншими матеріальними цінностями відповідно до укладених угод і договорів щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Об'єкти калькулювання собівартості отриманих у процесі постачання засобів виробництва - витрати, пов’язані з придбанням засобів виробництва, які реально виникають у процесі їх надходження на підприємство.

Процес виробництва – процес, який являє собою сукупність операцій з виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг.

Фактори виробництва- засоби праці, предмети праці, жива праця.

Витрати виробництва– це виражені в грошовій формі поточні витрати матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів на виробництво продукції.

Прямі витрати– це витрати, які пов’язані з виробництвом певного виду продукції; в момент здійснення їх відносять на собівартість цього продукту і відображають безпосередньо (прямо) у складі витрат з його виробництва (матеріали, комплектуючі, паливо, заробітна плата працівників).

Непрямі витрати (загальновиробничі)- це витрати, які пов’язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Непрямі витрати (загальновиробничі) за ступенем впливу на них обсягу виробництва поділяють на постійні та змінні.

Виробнича собівартість– витрати, пов’язані з виробництвом продукції.

Калькуля́ція (рос. калькуляция, англ. calculation, accounting; нім. Kalkulation f, Kostenanschlag m, Preisbildung f, Abschätzung f)  - розрахунково-вартісна методика бухгалтерського обліку, за допомогою якої обчислюється собівартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, придбаних матеріальних цінностей.

Процес реалізації- сукупність операцій з продажу готової продукції споживачам. Процес реалізації пов'язаний з кінцевими результатами діяльності підприємства – прибутком і його розподілом відповідно до планів відтворення. При вирішенні облікових завдань процесу реалізації застосовують вимірники: натуральні, грошові.

Показники процесу реалізації - обсяг продаж, собівартість реалізованої продукції, податкове зобов’язання за ПДВ, прибуток (збиток) від реалізації; дебіторська заборгованість (грошова) за реалізовану продукції; резерв сумнівних боргів; кредиторська заборгованість (товарна) за авансами отриманими; загальний дохід від реалізації, чистий дохід від реалізації.

Дата реалізації - дата відвантаження продукції (здавання робіт, послуг) покупцям, тобто дата передання прав власності на продукцію покупцеві з усіма ризиками й вигодами, пов’язаними з правом власності.

Оцінки обсягу реалізованої продукції - фактична собівартість реалізованої продукції, ціна реалізації (продажна вартість) продукції, чиста вартість реалізації (первісна вартість за винятком резерву сумнівних боргів).