справедливості, щоб уникнути зловживань, які можуть зашколити державі.

Слова людей злих, що заздрять візирам, не заслуговують ані найменшої уваги; у цих сановників взагалі багато ворогів, що заздрять їм, тому що світські люди шукають благ світу.

Якщо тільки міністр протегує подібним людям, то він неминуче робиться їх жертвою; якщо ж він відштовхує їх, вони робляться його непримиренними супротивниками.

Візира Жарагой-хана було обвинувачено заздрісниками в приховуванні декількох тисяч золотих монет. Султан, що прочитав це звинувачення, покликав візира і сказав йому з докором: “Який же ти низький! Міністр такого султана, як я, ти крадеш таку нікчемну суму!” У захваті від такого благовоління, розумний візир віддав хану все, що мав, і таким чином зберіг свою посаду і майно.

Якщо простий солдат, порушуючи свої обов’язки, дозволить собі підняти руку на слабкого, хай він буде відданий своїй жертві, щоб випробувати таке ж поводження, яке він дозволяв собі щодо неї.

Вельможа, який погано поводився з народом, повинен заплатити штраф відповідно до злочину. Однаково суворо буде покарано правителя, якого визнають за хабарника.

Я вважаю, що будь-хто, визнаний винним, повинен піддатися або ударам батога або штрафу; два покарання зараз не повинні застосовуватись. Кожен злодій, хто б його не викрив, повинен каратися за законом Чингізхану, який носить назву “Яса”. Захоплені багатства віднімуть і повернуть їх справжньому власнику.

Що стосується інших злочинів, а саме: вибивання зубів, засліплення, відрізання носа або вух, пияцтва і розпусти, то ті, що провинилися, повинні з’явитися перед диваном, перед духовними і цивільними суддями. Перші вирішуватимуть справи кримінальні, а другі повинні вести процеси, що стосуються цивільного відомства, для подання їх мені.

Якості, які повинен мати візир або міністр

Явимагав від візира 4 необхідних якостей: 1) благородство думок

іпіднесеність душі; 2) тонкий і проникливий розум: 3) досвід і звичку жити з солдатом і громадянином; 4) терпимість і здатність примирити. Людина, обдарована цими якостями, заслуговує бути учасником у правлінні: вона буде хорошим міністром і мудрим радником. Їй можна ввірити кермо влади, начальство над військом і владу над народом. Їй же потрібно надати довіру, пошану, свободу дій і достатню владу.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

99

У повному розумінні міністр є той, який уміє встановити порядок як в управлінні, так і у фінансових справах, і поєднує в собі помірність і доброту. У такому ж значенні візиром можна назвати того, хто, при виконанні своїх обов’язків та всіх справ, що стосуються управління державними і грошовими справами, поводиться з рівною добротою, непідкупністю і помірністю, хто сам вимагає тільки належне і дає те, що личить йому давати. Його накази і заборони виявляють благородство і велич душі та його почуттів. Позбавлений схильності до злочину і насильства він вимовляє ім’я воїна або громадянина не інакше, як з метою сказати про нього лише добре і хороше. Лихослів’я і наклеп однаково є чужими для його вух і мови. Якщо до нього дійде інформація про зловмисний злочин, то він спритно зуміє примусити заводія назавжди відмовитися від його задумів. Нарешті, добротою до власних ворогів досягає того, що вони переходять на його сторону і віддають йому свою дружбу і пошану.

Міністр, який лихословить сам або вислуховує погане про інших, спричиняє розбрати, прагне розорити чесну людину для задоволення своєї ненависті, негідний займати свій пост. Злі, зрадники, заздрісники і мстиві люди повинні старанно виключатися з міністерства: їх участь в управлінні справами поведе за собою тільки руйнування могутності держави.

Сельджукід Мелік-шах є тому вражаючий доказ. Він мав візира Нізама Алмулька, чудову обдаровану людину: але султан позбавив милостей цього незамінного помічника, щоб підняти на його місце людини злу і низьку. Погане ведення справ, вади і низькість нового візира підірвали в корінні могутність імперії. З Абасидів халіф Матассем Біллах мав ту ж долю. Він мав необережність узяти візира, на ім’я Алкумі, людину, що відрізнялася своїм віроломним і мстивим характером. Негідний візир, у якого в душі таїлася стара злість проти правителя, обдурив його своїми підступними словами. Холоку-хан, честолюбство якого він підбурив, повстав проти халіфа, узяв його в полон, і відомо, що згодом трапилося з цим довірливим державцем.

Візир повинен бути обдарований вищими якостями, які відрізняють людей гарного походження; він повинен бути добродійним, обережним і милосердним. Благородні душею не зрікаються обов’язків, тоді як не можна довірятися людям поганого походження.

Заслуговує почестей той міністр, який на своєму високому посту діє мудро і непідкупно, який щасливо веде всі галузі правління, не відхиляючись ані від релігії, ані від честі.

Як тільки-но візир без жодної розбірливості почне удаватися до поганих засобів, відразу ж почне занепадати могутність держави. Мудрий

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

100

міністр поєднує поблажливість з твердістю; він уміє триматися середини; надлишок лагідності може зробити його жертвою інтриганів і честолюбців; надлишок же суворості може назавжди позбавити його любові суспільства. Своєю доброю поведінкою і розумом такий істинний міністр відновлює і підтримує порядок при дворі і в державі. Терплячий і поблажливий, він стримує суворість добротою. На того, хто має всі ці якості слід дивитися, як на співробітника в управлінні, тому що багатство і сила державця полягає в його землях, скарбниці і війську. І лише розумний міністр може підтримати і зберегти всі ці володіння. Хоча б міністр і поєднував у собі всі вищезазначені необхідні якості, потрібно ще, щоб він не пам’ятав всіх докорів, які можуть бути йому адресовані, тобто не був злопам’ятний. Якщо серце його відкрите для помсти і віроломства, то можна чекати неприємних наслідків, можна побоюватися таємних відносин з ворогами держави, розорення армії та розкрадання фінансів.

Мудрий міністр однією рукою управляє військом, іншою – стримує народ (на ці два пункти спрямовані всі його турботи, всі старання). Він дає і бере вчасно. Щирість і правосуддя управляють його вчинками. Він передбачає результат кожної справи і в своїх справах забуває про ворогів. Діяльний і досвідчений, він завжди має на увазі населення держави, щастя народу, посилення армії та достаток багатств. Постійно зайнятий думкою про те, що може сприяти благоденству держави, він не шкодує свого життя й особистого добробуту, щоб тільки відвернути зло, яке загрожує державі.

Він оберігає інтереси громадян і солдатів і упорядковує все, що їх стосується. Таким був Нізам Алмульк. Користь, яку він приніс, спокутувала всі помилки, зроблені ним, і, коли він хотів здійснити подорож до Мекки, один дервіш перешкодив йому, сказавши: “Добро, яке ти твориш у правлінні Мелік-шаху, і щастя, яким насолоджуються служителі Бога, спокутуватимуть невиконання тобою цього релігійного звичаю”.

Я чув розповідь, що Алі, син Лакоті, візир Гаруна-Аль-Рашида, після довгого служіння благу народному, хотів віддалитися від міністерства. Один з вищих духовних осіб написав йому з цього приводу наступне: “Обов’язок зобов’язує тебе залишитися при дворі халіфа, тому що допомога і переваги, якими користуються в твоє правління слуги Всевишнього, перевищують всю решту твоїх справ”.

Одного разу у великого пророка запитали: “Якби Бог не поклав на вас місії і дар пророцтва, яке б заняття ви вибрали?” “Служіння монархам, для того, щоб бути корисним творінням Всемогутнього”, – відповідав пророк. Керуючись цим міркуванням, я прийняв доручення

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

101

візира і головнокомандуючого Еліаса Хаджі, сина Туглук-Тимура, хана Джагатая.

Метою свого життя я визнав благо народне, і за заслуги Бог звів мене на трон.

Міністр, який своєю політикою або за допомогою зброї утримує в своїй владі царство, заслуговує пошани, почестей і звання “кавалера шпаги і пера”. Спритним і розумним міністром є той, хто, керуючись своїми міркуваннями, уміє надихнути і з’єднати війська, або посіяти в них розбрат, відповідними діями він уміє також завоювати симпатії ворожих військ і привернути їх на свій бік; повний уваги до інтересів державця, довірою якого він користується, розумний міністр за допомогою свого розуму, мудрості і прозірливості в змозі завжди подолати всі перешкоди, усунути всі перепони і складнощі, що можуть завадити успіху державця.

Коли мене було захоплено у полон Алі-Беком-Чун-Гарбані і кинуто до в’язниці, переповненої гадами, один з моїх міністрів, на ім’я Азіс-Еддін, прийшов мені на допомогу. Він приспав Алі-Бека, а тим часом я, призвавши всю свою мужність і за допомогою озброєної сили, узяв в бою свою свободу. Низам Алмульк звільнив таким же чином султана Мелік-шаха з кайданів цезаря.

Міністр, портрет якого я прагнув намалювати, цілком заслуговує бути товаришем в управлінні державою; почесті, що йому надаються, відповідають його заслугам; на його слова сміливо можна покластися, бо все, що він говорить, навіяно йому мудрістю.

Такий міністр, навіть і при монархові-гнобителі, може виправити всі несправедливості; якщо ж міністр сам розбійник, то він допоможе державі впасти в безлад.

Правила зведення в офіцери і в начальники

Я наказав, щоб триста тринадцять чоловік, вибраних з середовища найвірніших слуг, були призначені начальниками; я вимагав, щоб ці нові еміри були знатного походження, поєднаного з благородством душі, розумом, хитрістю і сміливістю, хоробрістю і обережністю, рішучістю і передбачливістю, пильністю, наполегливістю і глибокою обдуманістю. Кожен офіцер мав одного лейтенанта або наступника. У разі смерті якого-небудь офіцера його замінював наступник, який називався кандидатом у начальники.

Ці триста тринадцять емірів мали здоровий глузд і були рівномірно обдаровані всіма талантами, необхідними як на війні, так і в мирний час. Досвід навчив мене, що для того, щоб бути здатним до виконання обов’язків еміра або командувача, необхідно знати таємниці

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

102