1.2.Оцінка діяльності центрів відповідальності

Оцінка діяльності центрів відповідальності являє собою складову частину управлінського контролю на будь-якому підприємстві.

Система управлінського контролю – це процес з допомогою якого менеджери здійснюють вплив на працівників компанії для забезпечення поставлених цілей[12].

Розробка показників та оцінка діяльності окремих підрозділів і їх керівників є центральною проблемою управлінського контролю. Від її вирішення залежить ефективність управління взагалі.

Створення системи управлінського контролю передбачає[11]:

• визначення загальної цілі компанії та її проміжних цілей

• визначення центрів відповідальності

• розробка показників діяльності для мотивації і узгодження цілей

• вимір фактичних показників діяльності і складання звітності

В основу системи управлінського контролю покладено бюджетний контроль. Але останній характеризує лише відхилення від бюджету, тобто фінансові показники, які є об’єктом управлінського обліку. А менеджера можуть цікавити ще й нефінансові показники, такі як: плинність кадрів, якість продукції, інновації, використання робочого часу тощо.

Використання нефінансових показників надає можливість здійснювати комплексну оцінку діяльності , що ґрунтується на якісних і кількісних показниках.

Діяльність центру відповідальності та його керівника може визначатися її результативністю та ефективністю.

Результативність – це показник того, як виконує свої зав-дання центр відповідальності, наскільки він досягає бажаних або запланованих результатів (за обсягом діяльності, часом, якістю продукції тощо)[3].

Ефективність – це відношення результату діяльності до використання ресурсів (витрат), тобто досягнення максимуму продукції при мінімальних витратах, або мінімуму витрат на одиницю діяльності[3].

При виборі показників для оцінки діяльності центрів відповідальності бажано дотримуватися таких критеріїв:

• взаємозв’язок зі стратегічними цілями компанії;

• відображення основної діяльності керівника та підрозділу в цілому;

• зрозумілість для працівників, об’єктивність та відносна простота розрахунку;

• можливість використання для оцінки та заохочення працівників;

• послідовність та регулярність використання.

Вибір показників для оцінки діяльності центрів відповідальності в першу чергу залежить від типу центру.

Так для аналізу центрів доходів можуть бути використані відомості про отриманий дохід та його порівняння з плановими показниками. Однак, оцінити результативність роботи центру доходів за показником зростання доходу від реалізації продукції недостатньо, необхідно його порівняти з витратами центру, тобто розрахувати рентабельність продаж[8].

Зміна доходу від реалізації продукції залежить від зміни двох показників: від ціни реалізації та обсягу продажу[4].

 

Відхилення доходу = (Фактична ціна – Бюджетна ціна) * Фактичний обсяг продажу за рахунок ціни (1.1)  

Відхилення доходу за рахунок обсягу =(Фактичний обсяг – Бюджетний обсяг) * Бюджетна ціна продаж (1.2)

Нагадаємо, що центри витрат можна поділити на :

• центр нормативних(технологічних) витрат;

• центр дискреційних витрат.

Оцінка центрів нормативних витрат ґрунтується на попередньому нормуванні витрат пов’язаних з отриманням доходу. Причому контроль здійснюється шляхом порівняння нормативних витрат з фактичними витратами центру. Різниця отримана в ході таких дій визначає відхилення які підлягають детальному аналізу.

У дискреційних центрах у випадку коли витрати коштів порівняно менші від кошторисних не завжди є позитивним фактором, оскільки це може свідчити про нижчий рівень виконання планових завдань чи обслуговування клієнтів ніж було заплановано. Тому висновок про ефективну роботу центру слід робити з урахуванням досягнення поставлених цілей.

Роботу центрів прибутку можна оцінити за рядом показників:

• валового прибутку, якщо на центри прибутку не відноситься відповідальність за формування операційних витрат;

• операційного прибутку, якщо відповідальність за формування операційних витрат розподіляються між центрами прибутку;

• маржинального доходу та внеску у покриття непрямих постійних витрат, якщо використовується маржинальний підхід до складання звіту про прибутки.

Найпоширенішим показником результативності центрів інвестицій є прибутковість інвестицій:

Прибутковість інвестицій = Операційний прибуток / Інвестований капітал (1.3)

Операційний прибуток – це прибуток до сплати відсотка за кредит і податку на прибуток[15].

Інвестований капітал – це всі активи, інвестовані для отримання операційного прибутку (грошові кошти, дебіторська заборгованість, запаси, основні засоби)[15].

Показник прибутковості інвестицій характеризує суму заробленого прибутку на одиницю інвестицій, тобто показує віддачу від інвестованого капіталу.

Отже можна сказати, що оцінка діяльності центрів відповідальності відбувається з урахуванням фінансових та не фінансових показників, що обираються підприємством виходячи з типу центру відповідальності та з урахуванням особливостей його функціонування.