Нормативні та літературні джерела

1. Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (далі – ВВР). – 1996. – №30. – Ст. 141.

2. Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 р. № 3167-XII // ВВР України. – 1993. – № 25.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення //ВВР Української РСР – 1984. – додаток до № 51. – Ст.1122.

4. Митний кодекс України: прийнятий 11 липня 2002р., // ВВРУ, №31. Ст.1444.

5. Кодекс адміністративного судочинства України від6 липня 2005 р..//К.:Атіка.

6. Кримінальний кодекс України. //Оф. вісник Укр.2001.– № 21.– Ст. 920.

7. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 р., № 232/94-ВР //

Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.

8. Про концепцію загальнодержавної програми адаптації законодавства

України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 21

листопада 2002 р. № 228-IV // Ур. кур’єр: 18 грудня. – 2002. – № 236.

9. Кодекс РФ об административных правонарушениях от 30.12.2001, № 195-фз в ред. Федерального закона от 27.07.2006 № 139-ФЗ // "Российская газета". – № 256. – 31.12.2001.

10. Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації: Закон

України від 20. 02.2003р. № 545 //ВВР України.- 2003. – № 17. – Ст.140.

11. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06. 2004 р.

№ 1906-IV // ВВР України . – 2004. – № 50. – Ст. 540.

12. Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період: Закон України від 20.10.1998 р.//ВВР,1998, №52, стор.318.

13. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999р.//Урядовий кур’єр, 1999, 3 червня;

14. Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки

авіації: Указ Президента України від 15.07.2004р. № 803 // Офіційний

Вісник України. – 2004. – № 28. – Ст. 1869.

18. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського

Союзу: Указ Президента України від 11 червня 1998 року № 615/98

// Політика і час. – 2000. – № 3-4. – С. 40-52.

12. Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України: Указ Президента України від 15 січня 1998 року № 17/98 // Урядовий кур'єр. – 1998. – № 13-14.

13. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України з питань безпеки авіації: Указ Президента України від 9 червня 2006 року № 510/2006 // Урядовий кур'єр. – 2006. – № 110 (від 15.06.2006).

14. Про внесення змін до Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 19 грудня 2005 року № 1784/2005 // Урядовий кур'єр. – 2006. – № 13 (від 24.01.2006).

15. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року “Про стан авіаційного транспорту та авіаційної промисловості України”: Указ Президента України від 18.10.2000 р..

16. Концепція розвитку цивільної авіації: Постанова КМУ від 28.12.1996р.

17. Про затвердження Тимчасових правил контролю з метою забезпечення безпеки цивільної авіації: постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.95 р. //Ур. кур’єр, 1995, 21 серпня.

18. Про серйозні недоліки в роботі та невідкладні заходи щодо поліпшення діяльності ЦА: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1587 // Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів № 19/1997.

19. Про затвердження Положення про використання повітряного простору Україн: Постанова Кабінету Міністрів Укр. від 29.03.2002 р.

20. Про утворення Державної авіаційної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України № 1526 від 2. 11. 2006 р.

21. Про затвердження Положення про Державну авіаційну адміністрацію: Постанова Кабінету Міністрів України № 1526 від 2. 11. 2006 р.

22. Про затвердження Положення про Міністерство транспорту та зв'язку

України: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 червня 2006 р.

№ 789 // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 23. – Ст. 1716.

29. Конвенция о международной гражданской авиации (Документ ИКАО

7300/8. Издание восьмое. 2000).

30. Единбурзька Європейська Рада, „Висновки керівництва” // Бюлетень

ЄР № 12/92. – С. 7-40.

31.Міжвідомча угода щодо спільних настанов з якості нормопроектування

в європейському законодавстві від 22 грудня 1998 року //OJ.–

17 березня 1999 р. – № 73. – С. 1-4.

32. Про введення в дію рішення Колегії від 9 липня 2001 року № 35 „Про перспективи та основні стратегічні напрямки розвитку цивільної авіації в Україні”: Наказ Мінтранспорту України від 16 липня 2001 № 446.

33. Расследование авиационных происшествий и инцидентов: Приложение 13 к Конвенции о международной гражданской авиации / ICAO. – Монреаль, 2001. – 52

34. Про застосування в цивільній авіації України Спільних Авіаційних Вимог JAR-21. Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 15.02.2006 № 119, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 березня 2006 р. за № 214/12088 // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 9. – Ст. 578.

35. Про застосування в цивільній авіації України Спільних Авіаційних Вимог JAR-FCL 1, 2, 3, 4 "Видача свідоцтв льотному екіпажу". Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 27.03.2006 № 223, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2006 р. за № 426/12300 // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 16. – Ст. 1219.

36. Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на повітряному транспорті: Наказ Мінтрансу України

№ 911 від 23.12.2002.

32. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє

видання, перероблене та доповнене / За редакцією М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2003. – 1056 с. – С. 669.

Спеціальна література

32. Авиационная безопасность: Международные конвенции и Приложение 17 / Сост.: А.Г. Корченко, С.В. Корпенко, Е.В. Пацира. – К.: НАУ, 2004. – 166 с.

33. Агапов А.Б. Административная ответственность: Учебник. //М.: «Статут», 2000.—251 с.

34. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник. - Т.1: Загальна частина. – К.:Юридична думка, 2004. С.- 430 - 431.

35. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. С.- 170

36. Адміністративне право України. Академічний курс.//К.:Карт-бланш, 2004. С.- 123.

43. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

С.- 252.

44. Административное право: Учебник. - М.: Юристь, 2002. С. - 339

45. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В.Ківалова.

– Одеса: Юридична література, 2003. — 896 с.

46. Административная юстиция (Administrative justice): Проблемы теории.

Ю. Н. Старилов. //Воронеж, 1998.

47. Алёхин А.П. Административная ответственность за правонарушения

на транспорте. – М.: Юрид. лит., 1967. — 112 с.

47. Безпека авіації / В.П. Бабак, В.П. Харченко, В.О. Максимов та ін.; за

ред. В.П. Бабака. – Техніка, 2004. – 584 с.

47. Бахрах Д.Н. Административная ответственность: Учеб. пособие. //М., 1999. – C. – 68.

48. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка. //Свердловск, 1987.

49. Бандурка А.М. Тищенко Н.М. Административный процесс: Підручник для ВНЗ. //К.: Література ЛТД, 2001.—336 с.

50. Відповідальність у державному управлінні та адміністративне право: наукова доповідь / За загальною ред. В.Б. Авер’янова. //К., 2001. -69с.

51. І.П. Голосніченко, М.Ф. Стахурський, Н.І. Золотарева. Адміністративне право України. //К., Поліграф-сервіз. 2005.- С. 101.

52. Гончарук С.Т. Основи адміністративного права Укрїни. // К., Вид. Дім: Аван-пост. 2004. – С.91.

53. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України: Навч. посібник. //К., Генеза. 1995.

54. Гончарук С.Т. Адміністративні стягнення (у запитаннях і відповідях). //К., КМУЦА, 1998.

55. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі повітряного транспорту. // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Авіа-2003” – С.8.34-8.37.

56. Гончарук С.Т., Філіппов А.В. Адміністративні правопорушення і злочини в сфері безпеки цивільної авіації: проблема розмежування // Проблеми системного підходу в економіці: Збірник наукових праць: Випуск 17. – К.: НАУ, 2006. – 148 с. – С. 72, 73.

57. Т. Гуржій. Встановлення ознак суб’єкта адміністратив-ного делікту в процесі адміністративно-правової квалі-фікації. - //Право України. 2003, №5, - с.75.

58. Державне управління: теорія і практика. За заг. ред. д.ю.н., проф. Авер’янова В.Б. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.

59. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування. – К.: УАДУ, 1999. – 51 с. – С. 7.

60. Додин Е.В. Административная деліктология. //Одесса, 1997.

61. Доненко В.В. Провадження у справах про порушення дорожнього руху: Навчально-практичний посібник. //Дніпропетровськ, 1999.

62. Дяченко О. Визначення суб’єкта адміністративного правопорушення та його загальних ознак: окремі проблеми // Право України. –2001.– №8. – С.83.

63. Єряшов Є.К. Про визначення правового статусу державного органу управління цивільною авіацією // Матеріали V Міжнародної наук.-тех. конференції „АВІА-2003”. Т. 8 Повітряне і космічне право; НАУ. – Київ, 2003. – 58 с. – С. 8.47-8.50.

64. Жуковский А.Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских отношений: вопросы теории и практики. – //Х., Одиссей, 2000. – 224с.

65. Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб:

Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. 12.00.07 / Нац.

юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2001. — 19 с.

47. Кивалов С.В. Таможенное право (административная ответственность за нарушение таможенных правил). – //Одесса, 1996.

48. Кінаш Я.І. Трансформація адміністративної відпові-дальності: праввові та організаційні засади. – Автореф. канд. дис. //Ірпінь, 2005. – 19 с.

49. Коліушко І, Голосніченко І. До проблеми відмежування адміністративних проступків від проступків, що підпадають під юрисдикцію суду. //Право України. – 2001.– №3. – С.39.

50. Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України. //Запоріжжя : Верже, 2000. — 240с.

51. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен. //К.: Юрінком Інтер. 2006. – С. 237

52. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративна відповідальність в механізмі протидії нелегальній міграції // У кн.: Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті. //К., 2001, с.924.

53. Кротюк В., Фоффе А., Лук’янец Д. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблема співвідношення. //Право України.–2000.– № 5.– С. 29

54. Ксантакі Х. Проблема якості законодавства європейського союзу: що фактично робиться неправильно? // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 12. – С. 63-76

55. О.В.Кузьменко. Теоретичні засади адміністративного процесу. //К., Атіка. 2005. – С. 281

56. Кузьмичева Г.А., Калинина Л.А. Административная ответственность: Уч. пособие. Нормативные акты. – //М.: Юриспруденция, 2000. – 464 с.

57. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку. – К.: Інст. держави і права ім. В. М. Корецького. 2001. - 218 с.

58. Лук’янець Д.М. Виховна функція адм. відповідалності ...

59. Опрышко В.Ф. Административная ответственность за правонарушения. //К., 1988.

60. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія. – Львів,1995.

82. Остапенко О.І. Кваліфікація адміністративних правопорушень:

Навчально-практичний посібник. //Львів, 2000. –173с.

83. А. Пилипенко. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів

виконавчої влади. - //Право України, 2004, №1.- с.26.

83. Повітряний кодекс України: Проект закону України від 10 серпня 2004

року № 6028 // офіційний сайт Державної служби України з нагляду за

забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужби)

85.Развадовський В.Й. До визначення змісту охорони громадського

порядку на транспорті // Право і безпека. – 2004. – № 3’3. – C. 74-76.

86.Рижий В.І. Деякі способи імплементації в законодавство України

міжнародно-правових норм щодо боротьби з актами незаконного

втручання у діяльність цивільної авіації // Проблеми гармонізації

законодавства України з міжнародним правом. //К., 1998.— С. 323–328.

87. Селіванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство України: Історія. Теорія. Коментар. //К. 1997.

88.Старков В.Г. Ответственность за нарушение правил, установленых на

воздушном транспорте (метод. рекомендации). – М.: Воздушный

транспорт, 1986. – 62 с.

89. Сов. административное право: Учебник. Под ред. Р.С. Павловского. К.:Выща школа,1986.– С.- 186.

90.Тищенко Н.М. Адміністративна відповідальність в Україні:

Навчальний посібник. //Харків, 1998.

91.Трачук П.А. Адміністративні стягнення. Ужгор. держ. інститут інф.,

екон. і права. //Ужгород, 2000.- 44с.

92. Філіппов А.В. Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на безпеку цивільної авіації: дискусійні питання // Юрид. Україна. – № 6. – 2006. – С. 29

93. Філіппов А.В. Поняття „безпека авіації” та „авіаційна безпека” в українському законодавстві та юридичній науці // Бюлетень Міністерства юстиції України. – № 2. – 2006. – С. 102-109.

94. Цибуля О. Особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення в галузі повітряного транспорту. // Збірник наукових праць міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених „Політ 2003”. – К., 2003. Вип. № 3. – С. 808-811.

95. Ющик О.І. Управлінню законодавчим процесом – системний комплексний підхід // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 12. – С. 16-26.

96. Шостак Л.Г. Застосування окремих заходів адміністративного примусу у сфері цивільної авіації. // Збірник наукових праць міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Політ 2003”. Випуск № 3. – К., 2003. – С.800-803.

Розділ ХІІ Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів, що посягають на безпеку руху або експлуатації повітряного транспорту

Питання щодо врегулювання суспільних відносин, котрі складаються з приводу використання повітряного простору України, вирішуються низкою вітчизняних і міжнародних нормативно-правових документів, в тому числі, Законом України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р., Повітряним кодексом України від 4 травня 1993 р., Положенням «Про використання повітряного простору України», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 401, Положенням «Про нагляд за безпекою польотів при організації повітряного руху», затверджене Наказом Державіаслужби від 05. 12. 2005 р. № 917, Конвенцією «Про міжнародну цивільну авіацію» тощо. Однак, кількість авіаційних пригод, котрі відбулися останнім часом, переконливо свідчить про те, що рівень забезпечення безпеки авіатранспортної галузі на сьогоднішній день є недостатнім. Серед заходів, спрямованих на подолання негативних тенденцій, що склалися у зазначеній сфері, в першу чергу, слід виділити кримінально-правові. Отже, виникає питання, яким чином питання безпеки функціонування повітряного транспорту вирішуються у нормах Особливої частини Кримінального кодексу України ( далі – ККУ )?

В межах дослідження окресленої проблематики будуть розглянуті наступні норми Особливої частини ККУ: ст. 276 ККУ – порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту; ст. 277 ККУ - пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів; ст. 278 ККУ - угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна; ст. 279 ККУ - блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства; ст. 280 ККУ - примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків; ст. 281 ККУ - порушення правил повітряних польотів; ст. 282 ККУ - порушення правил використання повітряного простору.

Оскільки більшість з наведених статей передбачає їхнє застосування щодо правопорушень, вчинених у різних сферах, зокрема, на залізничному, водному, повітряному транспорті тощо, слід зазначити, що норми Кримінального кодексу України, котрі визначають кримінальну відповідальність у разі порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту, будуть проаналізовані саме з точки зору їх застосування щодо порушень на повітряному транспорті.