
- •НаціональнОго авіаційнОго університетУ
- •Методична розробка
- •1. Вступна частина _________ хв.
- •2. Основна частина _________ хв.
- •Основні технічні вимоги до колонних шляхів.
- •2.2. Обладнання і позначення колонного шляху.
- •2.3. Підготування проїзної смуги колонного шляху на важкопрохідних ділянках.
- •3. Заключна частина ________ хв.
2.3. Підготування проїзної смуги колонного шляху на важкопрохідних ділянках.
До важкопрохідних ділянок місцевості відносяться: болота, заболочені ділянки (із торф'яним прошарком не більше 0,5 м); ділянки з перезволоженими зв'язними і сухими сипучими пісковими і пісково-пилуватими ґрунтами; ліс, чагарник, рілля з грядковою обробкою, ділянки з пеньками і камінням; різноманітні нерівності: купини, круті спуски та підйоми.
Під час будівництва колонного шляху на болотах і заболочених ділянках, земляну поверхню відсипають дуже рідко. Здебільшого для пропускання колісних машин ці ділянки місцевості посилюють укладкою збірних дерев'яних або металевих покриттів. Для разового пропускання невеликої кількості машин, застосовують гнучкі колійні покриття. Для забезпечення проходження гусеничних машин, вкладають розріджений настил з колод (фашин) чи колійний настил з колод або щити з пластин. Розріджений настил із колод або фашин забезпечує пропускання 20–30 машин середньої ваги (40 т), а розріджений настил із пакетів колод забезпечує пропускання до 100 гусеничних машин важкого типу.
На болотах із щільним торфом (допустимий питомий тиск 0,75–1,0 кг/см2) допускається проходження гусеничних машин без підсилення проїзної смуги, підготування якої зводиться до розчищення її від дерев, пеньків, чагарників, що заважають просуванню.
Як правило, ширину проїзної смуги розчищають з урахуванням вейєрної схеми (рис. 3) пропускання гусеничних машин.
Рис. 3. Вейєрна схема просування машин через болота
На болотах, що допускають питомий тиск 0,25 кг/см2 і вище, для підсилення проїзної смуги застосовують такі типи дорожніх покриттів (рис. 4):
- для забезпечення проходження колісних машин укладаються гнучкі колійні покриття з жердок або брусків, покладені на поперечні лежні, що розташовуються один від іншого на відстані до 50 см. Це покриття забезпечує пропускання до 50 машин;
- при укладанні дощатих щитів на поперечні лежні, настил забезпечує пропускання до 250 машин;
- при укладанні дощатих ланок безпосередньо на поверхню болота, забезпечується пропускання до 100 машин, а при укладанні на лежні – до 300-600 машин;
- при укладанні універсальних щитів із колод у вигляді колійного або суцільного покриття, забезпечується пропускання більше 600 машин.
Рис. 4. Колійні дорожні покриття:
а – дощатий щит; б – дощата ланка; в – універсальний щит із колод
На сапропелевих болотах по підсиленій проїзній смузі можливе пропускання машин:
загальною вагою не більше 20 т при товщині щільного торф'яного шару не менше 2 м;
загальною вагою не більше 40 т при товщині щільного торф'яного шару не менше 4 м;
загальною вагою не більше 60 т при товщині щільного торф'яного шару не менше 6 м.
Якщо для проїзду колісних і гусеничних машин необхідно посилення проїзної частини, підготовляють, як правило, дві смуги: основну і запасну.
Тимчасовий проїзд по ділянках місцевості з перезволоженими на невелику глибину ґрунтами забезпечують видаленням перезволоженого ґрунту за межі проїзної смуги.
Для пропускання колісних машин ділянки місцевості із сипучими пісковими та пісково-пилуватими ґрунтами підсилюють укладкою металевих сіток і збірних колійних покриттів.
Для розчищення проїзної смуги від лісової рослинності застосовують шляхопрокладчики, бульдозери, кущорізи. В окремих випадках для валення дерев використовують танки, спилюють моторними пилками або підривають.
Пеньки і великі камені на ділянці колонного шляху прибирають бульдозерами або підриванням.