- •Значення праці в житті людини і суспільства виявляється у багатьох різноманітних її функціях. Основні з них такі.
- •Праця — це діяльність людини, спрямована на досягнення певного результату.
- •Класифікація видів праці залежно від виду діяльності:
- •Фактори формування тп:
- •Трудовий потенціал працівника містить:
- •Відтворення населення — це процес постійного оновлення населення внаслідок зміни поколінь, тобто народжуваності і смертності.
- •Кон'юнктура ринку праці це співвідношення попиту і пропозиції на ньому.
- •Класифікація форм зайнятості:
- •Зайнятiсть населення являe собою дiяльнiсть частини населення щодо створення суспiльного продукту (нацiонального доходу).
- •Причини виникнення безробiття.
- •Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
- •Усі робочі місця класифікують за такими ознаками:
-
Кон'юнктура ринку праці це співвідношення попиту і пропозиції на ньому.
Вона обумовлена багатьма чинниками, серед яких основними є загальний стан економіки; галузева структура народного господарства; рівень науково-технічного розвитку країни; рівень життя населення; загальна міра розвитку ринкових відносин (багатоукладність економіки, розвиненість ринків житла, послуг, цінних паперів тощо); стан соціальної та виробничої інфраструктури та ін.
Залежно від співвідношення попиту та пропозиції розрізняють три типи кон'юнктури ринку праці: 1) трудодефіцитна — якщо попит перевищує пропозицію. Це було характерним для нашої країни в останні десятиріччя радянської влади; 2) трудонадлишкова — якщо пропозиція перевищує попит, що характерно для сучасної української (і не лише української) економіки; 3) рівноважна, коли попит відповідає пропозиції, що в принципі є теоретичним ідеалом, до якого треба прямувати, але якого неможливо досягти.
Кожен тип ринкової кон’юнктури властивий тому чи iншому peгiоновi або сферi прикладання працi, утворюючи в сукупностi загальний ринок працi в країні.
Спiввiдношення попиту та пропозицii на робочу силу складаeться пiд впливом конкретноi соцiально-економiчноi ситуацii, при змiнi з\п , реальних доходiв. Видно, що у мiру зниження рiвня реальноi з\п попит на робочу силу з боку роботодавцiв i зайнятiсть зростають. Зростання реальноi з\п супроводжуeться зб. пропозицii робочоi сили.У точцi перетину – попит i пропозицiя збiгаються, виникаe рiвновага на ринку працi. Якщо цiна робочоi сили вища вiд рiвноважноi – маe мiсце безробiття, якщо нижча – дефiцит працiвникiв. На практицi рiвноважний стан практично недосяжний. Кон-ра ринку працi безпосередньо впливаe на цiну робочоi сили. Цiна робочоi сили маe забезпечувати придбання на ринку такоi кiлькостi споживчих товарiв i послуг, щоб працiвник мiг пiдтримати свою працездатнiсть та утримувати сiмю, виховувати дiтей, без чого не буде вiдбуватися поповнення ринку працi. Цiна виступаe у виглядi з\п.
-
Зайнятiсть населення являe собою дiяльнiсть частини населення щодо створення суспiльного продукту (нацiонального доходу). Саме в цьому полягаe ii економiчна сутнiсть. Зайнятiсть населення — найбiльш узагальнена характеристика економiки. Вона вiдбиваe досягнутий рiвень економiчного розвитку, внесок живоi працi в досягнення виробництва. Зайнятiсть об'eднуe виробництво i споживання, а ii структура визначаe характер iхнiх взаeмозв'язкiв.
Соцiальна сутнiсть зайнятостi вiдображаe потребу людини в самовираженнi, а також у задоволеннi матерiальних i духовних потреб через дохiд, який особа отримуe за свою працю.
Принципами зайнятостi в ринкових умовах e: * право громадян розпоряджатися своeю здатнiстю до продуктивноi i творчоi працi. Тобто людина незалежно вiд статi, вiку, маe прiоритетне право самостiйно вибирати для себе зручнi режими працi i зайнятостi. * вiдповiдальнiсть держави за створення умов для реалiзацii права громадян на працю. Реалiзацiя цих принципiв сприятиме активному впливу на стан зайнятостi, полiпшенню всiх ii якiсних характеристик, таких як освiтнiй, професiйно-квалiфiкацiйний склад зайнятого населення, його галузева i демографiчна структура, соцiально-економiчна мобiльнiсть, конкурентоспроможнiсть тощо.
