
- •Значення праці в житті людини і суспільства виявляється у багатьох різноманітних її функціях. Основні з них такі.
- •Праця — це діяльність людини, спрямована на досягнення певного результату.
- •Класифікація видів праці залежно від виду діяльності:
- •Фактори формування тп:
- •Трудовий потенціал працівника містить:
- •Відтворення населення — це процес постійного оновлення населення внаслідок зміни поколінь, тобто народжуваності і смертності.
- •Кон'юнктура ринку праці це співвідношення попиту і пропозиції на ньому.
- •Класифікація форм зайнятості:
- •Зайнятiсть населення являe собою дiяльнiсть частини населення щодо створення суспiльного продукту (нацiонального доходу).
- •Причини виникнення безробiття.
- •Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
- •Усі робочі місця класифікують за такими ознаками:
Фактори формування тп:
-
Кількісні: чисельність працездатного населення, кількість робочого часу відпрацьованого працездатним населенням,чисельність безробітних, структура зайнятості, статево-вікова структура населення, рівень наоджуваності;
-
Якісні: психологічна працездатність, загальноосвітній та професійно-кваліфікаційний рівень, рівень культури, моральна зрілість, трудова міграція та трудова активність.
Трудові міграції – це переміщення в просторі, які здійснюються індивідом з метою підвищення рівня життя без зміни постійного місця проживання. Трудові міграції можуть бути внутрішні (в межах країни) і зовнішні (за межі країни).
Трудова активність населення — це прагнення працездатної особи застосувати на практиці наявні знання та досвід і одержати за це винагороду.
-
Трудовий потенціал працівника - це індивідуальні інтелектуальні, психологічні, фізіологічні, освітньо-кваліфікаційні та інші можливості, використовуються виможуть бути використані для трудової діяльності.
Трудовий потенціал працівника є змінною величиною, він безупинно змінюється. Працездатність людини й акумульовані (нагромаджені) у процесі трудової діяльності творчі здібності працівника (досвід) підвищуються в міру розвитку й удосконалення знань і навичок, зміцнення здоров'я, поліпшення умов праці і життєдіяльності.
Трудовий потенціал працівника містить:
1. Психофізіологічний потенціал - здатності і схильності людини, стан її здоров'я, працездатність, витривалість, тип нервової системи і т. п
2. Кваліфікаційний потенціал - обсяг, глибину і різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і умінь, що обумовлює здатність працівника до праці визначеного змісту і складності.
3. Соціальний потенціал - рівень цивільної свідомості і соціальної зрілості, ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби і запити в сфері праці, виходячи з ієрархії потреб людини.
Розмежування окремих елементів потенціалу працівника має важливий практичний зміст. Результативність праці робітників залежить від ступеня взаємного узгодження в розвитку кваліфікаційного, психофізіологічного й особистісного потенціалу, механізм керування кожним з яких істотно різниться.
-
Трудовий потенціал підприємства являє собою сукупну кваліфікацію та професійні здібності всіх працівників підприємства, а також досягнення підприємства в ефективній організації праці та розвитку персоналу.
Структура трудового потенціалу підприємства являє собою співвідношення різних демографічних, соціальних, функціональних, професійних та інших характеристик груп працівників і відносин між ними.
У трудовому потенціалі підприємства можна виділити такі компоненти: кадровий, професійний, кваліфікаційний і організаційний.
Трудовий потенціал суспільства характеризує повну потенціальну сукупну здатність до суспільно корисної діяльності працездатного населення. Це конкретна форма матеріалізації людського фактора, показник рівня розвитку і межі творчої активності працюючих.
Величина трудового потенціалу суспільства визначається комплексом кількісних та якісних узагальнених показників.
У кількісному відношенні трудовий потенціал суспільства характеризує можливості суспільства із залученням до суспільної праці населення, ресурси робочого часу. Вони оцінюються кількістю працездатного населення, його статево-віковою структурою з урахуванням середньої тривалості майбутнього життя у працездатному віці (фонди часу життєдіяльності працюючих), кількістю і часткою зайнятих, рівнем безробіття, кількістю відпрацьованих людино-днів за рік тощо.
У якісному відношенні трудовий потенціал суспільства характеризують реальні можливості з реалізації через участь у суспільно-корисній праці особистих здібностей і якостей: знань, умінь і навичок.