2.Опис сучасних відкладів(Четвертинні відклади)

Четвертинні відклади Житомирської області представлені пісками та глинами. Піщані породи складаються з уламків мінералів і гірських порід розміром від 0,1 до 1 мм у діаметрі. Піски являють собою розсипчасті піщані породи. За діаметром зерен піски поділяються на грубозернисті (0,5... 1 мм), середньозернисті (0,5...0,25) і дрібнозернисті (0,25...0,1 мм). Піски становлять значну частину розрізу товщ Українського щита.

За мінеральним складом — кварцові, польовошпатові, глауконітові, слюдисті, залізисті тощо. Різноманітні домішки надають піскам відповідного забарвлення: оксиди заліза — бурого, глауконіт — зеленого, органічні речовини — чорного. За походженням піски можуть бути морськими, річковими, озерними, еоловими, флювіогляціальними. Під впливом тиску та інших природних процесів вони перетворюються на пісковики. Залежно від речовинного та гранулометричного складу їх використовують у народному господарстві як пісковики будівельні, формувальні та скляні.Глинисті породи, складаються з частинок діаметром до 0,01 мм. Це найпоширеніша група осадових порід. До цієї групи належать глини і аргіліти.

Глини є переважно продуктами хімічного вивітрювання порід різного складу, їх поділяють на елювіальні, або залишкові, й перевідкладені. До елювіальних глин належать каоліни, монтморилонітові глини. Перевідкладені глини, крім типових глинистих мінералів, містять пилуваті частинки кварцу, польового шпату, слюди тощо.За походженням глини бувають озерними, морськими, річковими, льодовиковими, мають різноманітний колір: червоно-бурий, бурий, жовтий, сіро-зелений, темно-сірий.Глини мають специфічні фізичні властивості: пластичність, тобто здатність набувати будь-якої форми під тиском; здатність поглинати воду при змочуванні і розбухати (зростати в об'ємі до 40...50 % і більше); слабку водопроникність.Вогнетривкі глини використовують для керамічних виробів, фарфору, фаянсу. Найбільш цінні в господарському використанні каолініті глини. Для виробництва фаянсу, фарфору, вогнетривів, будівельної кераміки. Білі каолінові глини — як наповнювачі для виробництва паперу і гуми. Гідрослюдисті — для виготовлення цегли, черепиці, дренажних труб.

3.Опис древніх відкладів(Кристалів)

Рис. 2. Геологічна будова в межах Житомирської області.

AR-PR – Архей та протерозой. Гірські породи: граніти, гнейси, пегматити, кварцити, сланці, лабрадорити, габро.

В надрах Житомирської області залягають різноманітні корисні копалини переважна більшість яких віднесена до українського кристалічного щита. З погляду видової різноманітності мінеральну базу області варто характеризувати переважно як паливно-будівельну. З неї відокремлюють три групи корисних копалин: паливно-енергетична (буре вугілля, торф),будівельна(граніти, кварцити, тугоплавкі глини, каолін),металорудна(ільменіт).Ряд корисних копалин використовується в будівельній індустрії. Більш розвідані паливно-енергетичні ресурси, будівельні і металеві корисні копалини.

Найширше в групі будівельних корисних копалин представлені граніти. Граніт — інтрузивна порода із зернистою структурою та щільною, масивною текстурою. Основні мінерали — польовий шпат і кварц, у невеликій кількості — мусковіт. Біотит та рогова обманка становлять до 10 %. Акцесорні мінерали(додаткові мінерали які містяться в невеликій кількості в гірській породі, мають радіоактивність) граніту — гранат, апатит, циркон, магнетит тощо. Колір граніту світло-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний. Залягає він у земній корі у вигляді батолітів, штоків, лаколітів, рідше — дайок. Граніт широко використовують як будівельний та облицювальний матеріал, а відходи на побутове каміння та щебінь. Великі поклади його відомі на Українському щиті (Житомирщина, Подніпров'я та Приазов'я).

Габро — інтрузивна порода. Структура габро середньозерниста та крупнозерниста, текстура масивна. Габро складене переважно лабрадором, піроксеном, олівіном, не часто також роговою обманкою і біотитом. Колір габро змінюється від темно-зеленого до чорного. Залягає у вигляді дайок, штоків, лаколітів. Має високу міцність. Використовується габро як будівельний та облицювальний матеріал, для виготовлення пам'ятників, сходів тощо. Поширена ця порода в Приазов'ї, Нижньому Придніпров'ї, Житомирській області, Криму, Карелії.

Лабрадорит — мономінеральна інтрузивна порода. Структура його переважно середньо- та крупнозерниста, текстура масивна. Складений

лабрадором. Колір лабрадориту темно-сірий, майже чорний із характерним синюватим відливом на площинах спайності (іризація). Залягає у вигляді штоків. Застосовується як облицювальний, декоративний матеріал. Великі поклади лабрадоритів відомі в Житомирській області, а також в Черкаській, Кіровоградській областях.

Пірофілітові сланці. На території області розробляється єдине в Україні Кур'янівське родовище (Овруцький район біля с.Збраньки) цього унікального матеріалу. У наш час цей світло-жовтий, рожево-червоний та малинового кольорів мінерал широко використовується для виготовлення газових пальників, які встановлюються на маяках. Пірофіліт використовується також у паперовій, керамічній, гумовій та електротехнічній промисловостях, для виготовлення сувенірів.

Група паливно-енергетичних корисних копалин у Житомирській області представлені бурим вугіллям і торфом. Родовища бурого вугілля на території області віднесені до північного крила Дніпровського буровугільного басейну. Дана корисна копалина являє собою слабометаморфізоване викопне вугілля і є перехідною стадією від торфу до кам'яного вугілля. Порода темно-бурого кольору з землистим блиском. Твердість, за Моосом, 1...1.5. Містить до 75 % вуглецю. Видобуток ведеться в Андрусівському розрізі. Буре вугілля, після його брикетування, використовується, як енергетичне паливо.

Торф. Займає значне місце у паливному балансі області. Основні родовища торфу зосереджені у північній і північно-західній частині області. Крім палива торф використовується у сільському господарстві для приготування різноманітних органо-мінеральних добрив.